ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 р. Справа № 520/27906/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Жигилія С.П.,
Суддів: Макаренко Я.М. , Перцової Т.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 (суддя: Котеньов О.Г., м. Харків) по справі № 520/27906/25
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач, апелянт), в якому просив суд:
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо непризначення та непроведення службового розслідування стосовно травми військовослужбовця ОСОБА_1 за фактом отриманої травми протиправною;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України в межах їх повноважень призначити та провести службове розслідування стосовно поранення позивача, військовослужбовця ОСОБА_2 за фактом отриманої травми;
- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нескладення та невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформленої на його ім`я згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України» за фактом отриманої травми протиправною;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України в межах своїх повноважень видати позивачу, ОСОБА_1 , довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), оформлену згідно з додатком №5 до наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних силах України», після проведення відповідного розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) за фактом отриманої травми.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 по справі № 520/27906/25 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Визнано бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не призначення та не проведення службового розслідування стосовно травми військовослужбовця ОСОБА_1 за фактом отриманої травми протиправною.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) в межах їх повноважень призначити та провести службове розслідування стосовно поранення позивача, військовослужбовця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_3 ) за фактом отриманої травми.
Відмовлено у задоволенні іншої частини позовних вимог.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин у справі та порушення норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі № 520/27906/25 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, не дослідив наявні у матеріалах справи суперечності та не надав оцінки доводам відзиву. Зокрема, апелянт звертає увагу на розбіжності щодо дати отримання позивачем травми, а саме у позовній заяві та поясненнях частини свідків зазначено 05.04.2022, тоді як у медичній документації та поясненнях інших осіб - 06.04.2022. Вказує, що ці суперечності судом не усунуті, у зв`язку з чим позивач належним чином не довів точну дату та обставини отримання травми, а оскаржуване рішення ухвалено на підставі суперечливих даних.
Крім того, апелянт наголошує, що матеріали справи не містять доказів втрати позивачем працездатності хоча б на один день унаслідок отриманої травми, що є необхідною ознакою нещасного випадку відповідно до Порядку № 1346. Навпаки, після події позивач продовжив проходження військової служби, своєчасно по медичну допомогу не звертався, а первинна медична картка за квітень 2022 року та інші документи, які давали б змогу простежити причинно-наслідковий зв`язок між заявленою подією і станом його здоров`я, відсутні. Відповідач також зазначає, що з заявою про проведення службового розслідування позивач звернувся лише 08.04.2025, тобто після спливу встановленого Порядком № 1346 трирічного строку давності для розслідування нещасного випадку, а тому законні підстави для його проведення відсутні.
Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
У позовній заяві ОСОБА_1 зазначив, що у квітні 2022 року у складі бойової групи під командуванням ст. лейтенанта ОСОБА_3 виконував бойові завдання на 2-му взводному опорному пункті (ВОП-2) під АДРЕСА_3 . 05 квітня 2022 року знаходився на бойовому посту на ВОП-2. Близько 13 години відбувся авіаційно-ракетний обстріл позиції, на якій позивач знаходився у той час один. Під час вибуху ракети вибуховою хвилею позивач був збитий з ніг та кинутий на залізобетонні залізничні шпали. У результаті цього отримав травму правого колінного суглобу.
Судом встановлено, що свідками зазначеного травмування були: головний старшина 4-го батальйону 2-ї роти ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_4 , капітан ОСОБА_5 ; штаб-сержант ОСОБА_6 ; солдат ОСОБА_7 ; старший лейтенант ОСОБА_3 , солдат ОСОБА_8 ..
Відповідно до виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 65281, ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 09.01.2023 по 09.02.2023 з діагнозом: травматичне ушкодження правого колінного суглобу. Стійкий больовий синдром праворуч. Порушення функції опори та ходьби, ускладнене несвоєчасним зверненням за медичною допомогою.
08.04.2025 позивач звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 з заявою, в якій просив провести службове розслідування за фактом отримання вибухової травми правого колінного суглобу 05.04.2022 приблизно о 13 годині на ВОП-2 ВЧ НОМЕР_1 НГУ під час виконання завдання по захисту Батьківщини з урахуванням пояснень свідків отримання травми та видати довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
У відповідь на вказану заяву відповідач листом № 40/05/1/3-К-85 від 16.04.2025 повідомив наступне: «У процесі розгляду вищевказаного запиту було виявлено відсутність оригінальної довідки первинної медичної карти (форма 100) за 06 квітня 2022 року або її копії, також відсутні підтверджуючи медичні документи (виписки) які будуть засвідчувати втрату працездатності більше ніж на добу та за допомогою яких можливо відслідкувати причино-наслідковий зв`язок до моменту отримання громадянином ОСОБА_1 виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 09.02.2023 № 65281 (видана Державної установою інститутом патології хребта та суглобів ім. проф. М.І. Ситенка). З огляду на вищевикладене, повідомляємо, що проведення розслідування по факту отримання травмування (у тому числі поранення), згідно Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002 року №1346, є неможливим.».
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення та непроведення службового розслідування за фактом отриманої ним травми, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відсутність у відповідача первинних медичних документів не є підставою для відмови у призначенні та проведенні службового розслідування, оскільки встановлення обставин і причин травмування позивача, перевірка документів, пояснень свідків та інших доказів є предметом такого розслідування, а не передумовою для його призначення. Водночас вимоги про складання та видачу довідки про обставини травми суд визнав передчасними, оскільки це питання підлягає вирішенню за результатами службового розслідування.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовідносини щодо розслідування нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Національної гвардії України, регулюються Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (далі - Порядок № 1346).
Відповідно до пункту 1.2 Порядку № 1346, дія цього Порядку поширюється на з`єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України.
Згідно з абзацом першим пункту 1.3 Порядку № 1346, розслідування нещасних випадків (у тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями Національної гвардії України, курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку.
Відповідно до пункту 2.1 Порядку № 1346, розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха та інших надзвичайних подій, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу строком не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.
Пунктом 3.1 Порядку № 1346 встановлено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Згідно з пунктом 3.5 Порядку № 1346, керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж із трьох осіб.
Відповідно до пункту 3.8 Порядку № 1346, комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана, зокрема, обстежити місце події, опитати свідків та осіб, причетних до неї, одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку; визначити, чи стався нещасний випадок у період проходження служби при виконанні службових обов`язків або не був пов`язаний із виконанням таких обов`язків; скласти відповідні акти за результатами розслідування.
Пунктом 3.19 Порядку № 1346 передбачено, що нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від строку, коли він стався, розслідується згідно із цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.
З системного аналізу наведених норм слідує, що підставою для організації розслідування є одержання керівником підрозділу повідомлення про нещасний випадок, який стався з військовослужбовцем, за наявності обставин, що вказують на можливе отримання ним травми під час проходження служби.
При цьому встановлення дати, місця, причин і механізму травмування, перевірка пояснень потерпілого та свідків, дослідження медичних й інших документів, а також визначення зв`язку нещасного випадку з виконанням службових обов`язків належать до завдань комісії з розслідування нещасного випадку.
Так, з матеріалів справи вбачається, 08.04.2025 ОСОБА_1 звернувся до командира ВЧ НОМЕР_1 з заявою про проведення розслідування за фактом отримання ним травми правого колінного суглоба під час проходження військової служби та виконання бойового завдання у квітні 2022 року.
На підтвердження викладених обставин позивачем надано письмові пояснення військовослужбовців ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , а також виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 65281, відповідно до якої позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 09.01.2023 по 09.02.2023 з діагнозом «травматичне ушкодження правого колінного суглоба», стійким больовим синдромом та порушенням функції опори й ходьби.
Отже, на час звернення позивача у відповідача були наявні відомості про можливе отримання ОСОБА_1 травми під час проходження військової служби, пояснення осіб щодо обставин події та медичний документ, яким зафіксовано травматичне ушкодження правого колінного суглоба. Сукупність цих відомостей була достатньою підставою для призначення та проведення розслідування нещасного випадку відповідно до Порядку № 1346.
Натомість, з листа ВЧ НОМЕР_1 від 16.04.2025 № 40/05/1/3-К-85 вбачається, що підставою для відмови у проведенні розслідування визначено відсутність оригіналу або копії первинної медичної картки за квітень 2022 року та інших медичних документів, які підтверджували б втрату працездатності понад одну добу і давали змогу простежити причинно-наслідковий зв`язок між заявленою подією та травмою позивача.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Порядок № 1346 не визначає наявність первинної медичної картки обов`язковою передумовою для призначення розслідування. Відсутність окремих первинних медичних документів не звільняла відповідача від обов`язку перевірити повідомлені позивачем обставини, оскільки збирання й оцінка документів, отримання пояснень потерпілого та свідків, встановлення причин травмування і його зв`язку з проходженням служби є безпосереднім предметом розслідування.
З цих самих підстав колегія суддів відхиляє посилання апелянта на наявні в поясненнях свідків розбіжності щодо дати травмування позивача (05 або 06 квітня 2022 року), оскільки вони не спростовують відомостей про можливе настання нещасного випадку та не є передбаченою Порядком № 1346 підставою для відмови у проведенні розслідування. З`ясування точної дати події шляхом дослідження документів та опитування причетних осіб належить до повноважень комісії з розслідування.
Необґрунтованими є також посилання відповідача на сплив трирічного строку давності, оскільки Порядок № 1346 не встановлює такого строку для розслідування нещасних випадків, які сталися з військовослужбовцями Національної гвардії України.
Натомість, пунктом 3.19 Порядку № 1346 прямо передбачено, що нещасний випадок, про який своєчасно не повідомлено керівника або втрата працездатності від якого настала не одразу, розслідується незалежно від строку, коли він стався, протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси.
Отже, звернення ОСОБА_1 з заявою 08.04.2025 щодо події, яка сталася у квітні 2022 року, не виключало проведення передбаченого Порядком № 1346 розслідування та не могло бути підставою для відмови у його призначенні.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у відповідача були наявні підстави для призначення та проведення розслідування нещасного випадку, про який повідомив позивач, а відмова у проведенні такого розслідування з мотивів відсутності окремих первинних медичних документів є протиправною.
Водночас суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин Інструкцію, затверджену наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, дія якої не поширюється на військовослужбовців Національної гвардії України, та не застосував Порядок № 1346, який підлягав застосуванню.
Відповідно до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Підставами для зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України). Зміна судового рішення може полягати, зокрема, у доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 317 КАС України).
З огляду на викладене, враховуючи, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо непризначення та непроведення розслідування нещасного випадку стосовно травмування ОСОБА_1 і наявність підстав для зобов`язання відповідача провести таке розслідування, однак помилково застосував до спірних правовідносин Інструкцію, затверджену наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, замість Порядку № 1346, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі № 520/27906/25 слід змінити в частині підстав та мотивів часткового задоволення позовних вимог, виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 у справі № 520/27906/25 підлягає залишенню без змін.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції по суті вирішеного спору.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 254, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України - задовольнити частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 по справі № 520/27906/25 - змінити в частині підстав та мотивів часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , виклавши мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис) С.П. Жигилій
Судді (підпис) (підпис) Я.М. Макаренко Т.С. Перцова