ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/31444/24 Суддя (судді) першої інстанції: Шевченко А.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Парінов А.Б.,
судді: Беспалов О.О.,
Кравченко Є.Д.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Городище-Пустоварівська аграрна компанія» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Городище-Пустоварівська аграрна компанія" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач, контролюючий орган), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2023 року № 24763/04-06, яким за порушення граничного строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної до Товариства застосовано штраф у сумі 198 463,73 грн.
Позовні вимоги Товариство обґрунтувало тим, що розрахунок коригування № 407 від 31 січня 2022 року складено та граничний строк його реєстрації настав у період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а тому штрафні санкції за несвоєчасну його реєстрацію застосуванню не підлягають. Товариство наголосило, що позиція відповідача є суперечливою, оскільки контролюючий орган одночасно визначив граничний строк реєстрації 27 травня 2022 року та вказує на обов`язок реєстрації таких документів до 15 липня 2022 року.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року позов задоволено повністю:
визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 28 грудня 2023 року №24763/04-06.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що мораторій, запроваджений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, діяв до завершення карантину, тобто до 30 червня 2023 року, а оскільки Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX дію цього пункту зупинено не було, а всі спірні документи зареєстровано до 30 червня 2023 року, то штрафні санкції до Товариства застосуванню не підлягають.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
На обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що мораторій, передбачений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, припинив дію з 27.05.2022 у зв`язку з набранням чинності Законом України від 12.05.2022 № 2260-IX, а несвоєчасна реєстрація податкових накладних є триваючим порушенням, тому в разі їх реєстрації після 26.05.2022 відповідальність застосовується за період після припинення дії мораторію. Відповідач також зазначає, що податкові накладні, складені в період дії «ковідного» мораторію до початку воєнного стану, підлягали реєстрації до 15.07.2022, та посилається на відповідні висновки Верховного Суду у справах № 280/4484/23, № 160/10740/23 та № 460/21543/23.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
У відзиві на апеляційну скаргу Товариство просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, наполягаючи на тому, що розрахунок коригування № 407 фактично направлено на реєстрацію 27 червня 2022 року, тобто до граничної дати 15 липня 2022 року, на яку посилається сам відповідач, а тому застосування штрафу є безпідставним.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними в ній матеріалами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Головне управління ДПС у Київській області провело камеральну перевірку щодо своєчасності реєстрації Товариством податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої встановило несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 407 від 31 січня 2022 року до податкової накладної № 397 від 31 січня 2022 року (складеного постачальником - ТОВ "Журавка" та направленого Товариству як отримувачу для реєстрації).
Контролюючий орган визначив граничний строк реєстрації цього розрахунку коригування 27 травня 2022 року, кількість днів порушення - 31, та за наслідками перевірки прийняв податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2023 року № 24763/04-06 про застосування штрафу за пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України. Фактично розрахунок коригування № 407 Товариство направило на реєстрацію 27 червня 2022 року.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін, а згідно з пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу для податкових накладних та розрахунків коригування, складених з 16 по останній календарний день місяця, граничним є 15 календарний день наступного місяця; у разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу.
Законом України від 17 березня 2020 року № 533-IX підрозділ 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-1, за яким за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, штрафні санкції не застосовуються, крім прямо визначеного переліку порушень, до якого несвоєчасна реєстрація податкових накладних не належить. Карантин установлено постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року та відмінено постановою від 27 червня 2023 року № 651 з 30 червня 2023 року.
Водночас правове регулювання спірних правовідносин у зв`язку із запровадженням воєнного стану змінилося з 27 травня 2022 року - дати набрання чинності Законом України від 12 травня 2022 року № 2260-IX, яким підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено положенням про те, що вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії карантину не застосовуються.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 26 лютого 2025 року у справі № 200/4768/23 сформулював сталий висновок про те, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а саме з 1 березня 2020 року по 26 травня 2022 року. Оскільки несвоєчасна реєстрація є триваючим порушенням, то у випадку, коли податкова накладна (розрахунок коригування) складена в період дії мораторію, а зареєстрована після його скасування (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність застосовується за період, у якому підстави для звільнення перестали існувати.
А отже, висновок суду першої інстанції про те, що мораторій за пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України діяв до 30 червня 2023 року і поширюється на спірні правовідносини, не відповідає наведеній позиції Верховного Суду. Виключення Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX окремого абзацу з підпункту 69.2 цього підрозділу цього висновку не змінює, оскільки вся наступна практика Верховного Суду, у тому числі постанова судової палати від 26 лютого 2025 року у справі № 200/4768/23, ухвалена вже після набрання чинності цим Законом.
Разом із тим установлення помилковості мотивів суду першої інстанції щодо дії мораторію само по собі не свідчить про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки визначальними для цієї справи є дата складення розрахунку коригування № 407 - 31 січня 2022 року - та дата його фактичної реєстрації - 27 червня 2022 року.
Підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України (у редакції Закону України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.
Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2024 року у справі № 380/7070/23 та у подальшій сталій практиці (зокрема, у постанові від 29 січня 2026 року у справі № 320/16326/24) поширив цей перехідний строк і на податкові накладні (розрахунки коригування), складені до 1 лютого 2022 року, які не були своєчасно зареєстровані з огляду на дію "ковідного" мораторію, зазначивши: "всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року. Таким чином, податкові накладні, складені в період дії "ковідного" мораторію до початку дії воєнного стану мають бути зареєстровані до 15 липня 2022 року".
В основу цього висновку Верховний Суд поклав принцип верховенства права та заборону дискримінації платників податків, передбачену підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, оскільки правові ситуації щодо можливості реєстрації податкових накладних, складених як починаючи з лютого 2022 року, так і раніше, є за своєю суттю ідентичними, а відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися недосконалістю законодавчої техніки.
Розрахунок коригування № 407 складено 31 січня 2022 року, тобто в період дії "ковідного" мораторію та до початку дії воєнного стану, а зареєстровано 27 червня 2022 року, тобто до 15 липня 2022 року. Оскільки реєстрацію цього документа здійснено в межах перехідного періоду, визначеного підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України з урахуванням наведеної практики Верховного Суду, склад податкового правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120-1 цього Кодексу, у діях Товариства відсутній.
Доводи апеляційної скарги колегія суддів оцінює таким чином. Посилання відповідача на сталу практику Верховного Суду щодо дії мораторію до 26 травня 2022 року та триваючий характер порушення є правильними, проте не спростовують безпідставності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Визначивши граничний строк реєстрації 27 травня 2022 року та нарахувавши штраф за прострочення, що почалося із цієї дати, відповідач водночас в апеляційній скарзі сам наголошує, що податкові накладні "ковідного" періоду мали бути зареєстровані до 15 липня 2022 року. Така позиція є внутрішньо суперечливою: за послідовного її застосування реєстрація розрахунку коригування № 407, здійснена 27 червня 2022 року, є такою, що відбулася в межах визначеного самим відповідачем перехідного строку, а отже не утворює складу правопорушення.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного по суті висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2023 року № 24763/04-06 та наявність підстав для його скасування, однак помилково обґрунтував його дією мораторію за пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України до 30 червня 2023 року.
З огляду на встановлене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни мотивувальної частини рішення суду першої інстанції, із залишенням його резолютивної частини без змін.
Відповідно до частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області - задовольнити частково.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року - змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині Київського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
Є.Д. Кравченко
(Повний текст постанови суду виготовлено 20 серпня 2026 року)