УХВАЛА
21 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 400/475/26
адміністративне провадження № К/990/37864/26
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В.Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року
та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року
у справі № 400/475/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, скасування довідки від 14.01.2026 № 2018-1, -
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор», у якій просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення наявної вислуги років позивача та протиправне неврахування при обчисленні вислуги років за час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України, вислугу 22 календарні роки 1 місяць 11 днів, яка встановлена та зарахована Комісією установи згідно висновку та включена до загальної вислуги затвердженої наказом державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 03.12.2025 № 152/ос-25;
- зобов`язати відповідача провести обчислення вислуги років позивача в Державній кримінально-виконавчій службі України із зарахуванням вже наявної та встановленої відповідно до висновку Комісії установи від 03.12.2025 і наказу державної установи «Миколаївський слідчий ізолятор» від 03.12.2025 № 152/ос-25, вислуги 22 календарні роки 1 місяць 11 днів;
- скасувати довідки від 14.01.2026 № 2018-1 про обчислення позивачу вислуги років в Державній кримінально-виконавчій службі України;
- зобов`язати відповідача видати нову довідку про обчислення позивачу вислуги років за час проходження служби в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Ухвалами Верховного Суду від 20 липня 2026 року та від 10 серпня 2026 року касаційні скарги повернуто особі, яка її подала.
12 серпня 2026 року до Верховного суду надійшла касаційна скарга повторно разом з клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме щодо пункт 1 Порядку обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.01.2019 №180/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.01.2019 за №88/33059.
Однак у результаті перевірки зазначеної підстави Верховний Суд встановив, що суди не застосовували вказане положення нормативно-правового акту щодо якого, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду. Також питання щодо її застосування не ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову. Дане свідчить по помилкове твердження позивача про застосування вказаної норми судами попередніх інстанцій при вирішення спору.
Крім того, оскаржуючи судові рішення у справі розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, позивач не зазначає про наявність виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
З огляду на повернення касаційної скарги на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України Суд не вирішує питання щодо поновлення строку на касаційне оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 березня 2026 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2026 року у справі № 400/475/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Миколаївський слідчий ізолятор" про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, скасування довідки від 14.01.2026 № 2018-1 - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити скаржнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.Е. Мацедонська