Номер провадження: 22-ц/813/5531/26
Справа № 491/831/25
Головуючий у першій інстанції Надєр Л. М.
Доповідач Коновалова В. А.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
06.08.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Назарової М.В.,
учасники справи:
позивач - Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу
за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області,
на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 04 лютого 2026 року,
за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось до суду с позовом до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії, в обґрунтування зазначивши, що на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебуває ОСОБА_1 , який отримує пенсію по інвалідності відповідно Закону України від 09 липня 2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вперше пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання відповідачу призначено з 13 грудня 2023 року відповідно до виписки КУ «Одеській обласний центр медико-соціальної експертизи» з акту огляду МСЕК від 13 грудня 2023 року серії 12ААГ №837090. Згідно розпорядження від 17 грудня 2024 року відповідачу подовжено виплату пенсії по інвалідності на період дії воєнного стану з 01 січня 2025 по 08 серпня 2025 року.
Наказом МОЗ України від 03 грудня 2024 року №2022 покладено права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Відповідно до інформації з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 28 березня 2025 №ЦО-13032, відповідачу не встановлена група інвалідності, що не дає підстав для виплати пенсії по інвалідності.
Виплату пенсії припинено з 01 серпня 2025 року. Відповідач мав встановлену групу інвалідності, яка давала право на пенсійне забезпечення, однак після рішення експертної команди про скасування інвалідності з 13 грудня 2023 року він втратив таке право відповідно до чинного законодавства, зокрема до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
За період з 13 грудня 2023 року по 31 липня 2025 року виникла переплата пенсії відповідачу в сумі 54474 гривні 52 копійки, у зв`язку з чим винесено рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 18 липня 2025 року №2607.
Головним управлінням відповідачу було надіслано лист від 22 липня 2025 року №1500-0404-8/126477, яким відповідача повідомлено про виникнення переплати пенсії та способи її погашення. Однак, кошти на рахунок Пенсійного фонду України не повернуто.
Позивач вважає, що у нього виникло право вимагати повернення безпідставно набутого майна на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, а саме надміру виплачені суми пенсійних виплат за період з 13.12.2023 року по 31.07.2025 року у розмірі 54474,52 грн.
16 січня 2026 року представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначає, що у зв`язку з отриманням витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від комунального підприємства "Міська клінічна лікарня №11" Одеської ради від 03 вересня 2025 року №84/25/5795 Головним управлінням було перераховано суму переплати пенсії, яка складає 33834 гривні 52 копійки за період з 13 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року, а тому просить прийняти змінену суму переплати пенсії, яка підлягає стягненню з 54474 гривні 52 копійки на 33834 гривні 52 копійки.
Короткий зміст рішення суду
Ананьївський районний суд Одеської області рішенням від 04 лютого 2026 року у задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів відмовив.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до копії виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №837090 від 13 грудня 2023 року відповідачу встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням строком до 01 січня 2025 року з датою чергового переогляду 12 грудня 2024 року.
03 вересня 2025 року відповідачу продовжено строк дії ІІІ групи інвалідності за загальним захворюванням з 01 січня 2025 року з датою повторного оцінювання 16 квітня 2027 року, що підтверджується копією витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №84/25/5795/В від 03 вересня 2025 року. У зазначеній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не доведено наявність рахункової помилки з боку ПФУ в Одеській області і недобросовісності з боку ОСОБА_1 .
Суд вважав, що за відсутності рахункової помилки з боку ГУ ПФУ в Одеській області і недобросовісності з боку пенсіонера, надмірно виплачені пенсійні кошти не підлягають поверненню, що визначено п. 1 ч. 1 статті 1212 ЦК України.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем надано до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, зокрема докази щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, переліку складових наданих послуг, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність витрат на правничу допомогу по даній справі в розмірі 5000 гривень 00 копійок, які підлягають стягненню з позивача, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області просить скасувати рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 04 лютого 2026 року по справі № 491/831/25, прийняти нове рішення, яким позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України", що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 28.03.2025 № ЦО 13032, ОСОБА_1 не встановлена група інвалідності. Виплату пенсії припинено з 01.08.2025 року. Оскільки відповідач отримав пенсійну виплату без достатньої на те правової підстави, то надміру виплачена пенсія повинна бути повернена відповідачем Головному управлінню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України. Скаржник вважає, що у Головного управління виникло право вимагати повернення безпідставно набутого майна на підставі ч 1 ст. 1212 ЦК України.
Зазначає, що судом першої інстанції стягнуто з позивача на користь відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн. Однак, включення до переліку послуг на правничу допомогу, ознайомлення з матеріалами справи та ознайомлення з позовною заявою не є наданням професійної правничої допомоги. Кількість часу, витраченого представником відповідача на підготовку процесуальних документів є завищеним, вказана категорія справ не є складною. Підготовка правової позиції та викладення її у відзиві та заяві про застосування позовної давності не вимагали від адвоката значного часу.
Позивач вважає, що при розгляді справи необхідно врахувати обставини, що незаконне витрачання коштів Пенсійного фонду України тягне за собою дефіцит бюджету Пенсійного фонду, що породжує соціальну напругу у суспільстві і може сприяти невиконанню державою своїх функцій по соціальному забезпеченню громадян.
(2) Позиція інших учасників справи
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20 березня 2026 року відкрито провадження в справі та відповідачу ОСОБА_1 роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області копію ухвали про відкриття провадження отримало 27.03.2026 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримав у порядку п.3 ч.6 ст. 272 ЦПК України.
До Одеського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 04.02.2026 року залишити без змін, в обґрунтування зазначає, що скаржник не аргументує апеляційну скаргу, яка за своїм змістом повторює позовну заяву, скаржником не доведено, що призначення та отримання пенсії є наслідком зловживання з боку відповідача та надання недостовірних відомостей. Скаржник в суді першої інстанції не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, наразі не погоджуючись з розміром витрат на правничу допомогу, позивач не конкретизує свою думку та не зазначає розмір витрат, який на його погляд відповідає об`єму виконаної представником роботи.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 04.08.2026 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч.1 ст. 369 ЦПК України.
Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення надміру виплачені суми пенсійних виплат у розмірі 33834,52грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України.
Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до копії виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №837090 від 13 грудня 2023 року відповідачу встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням строком до 01 січня 2025 року з датою чергового переогляду 12 грудня 2024 року.
03 вересня 2025 року відповідачу продовжено строк дії ІІІ групи інвалідності за загальним захворюванням з 01 січня 2025 року з датою повторного оцінювання 16 квітня 2027 року, що підтверджується копією витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №84/25/5795/В від 03 вересня 2025 року. У зазначеній справі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області не доведено наявність рахункової помилки з боку ГУ ПФУ в Одеській області і недобросовісності з боку ОСОБА_1 .
Суд вважав, що за відсутності рахункової помилки з боку ГУ ПФУ в Одеській області і недобросовісності з боку пенсіонера, надмірно виплачені пенсійні кошти не підлягають поверненню, що визначено п. 1 ч. 1 статті 1212 ЦК України.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем надано до суду належні докази на підтвердження витрат на професійну правову допомогу, зокрема докази щодо обсягу наданих послуг та виконаних робіт, переліку складових наданих послуг, у зв`язку із чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність витрат на правничу допомогу по даній справі в розмірі 5000 гривень 00 копійок, які підлягають стягненню з позивача, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Судом встановлено, що 13 грудня 2023 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності за загальним захворюванням строком до 01 січня 2025 року з датою чергового переогляду 12 грудня 2024 року, відповідно до копії виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №837090.
Виписка з акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №837090 від 13 грудня 2023 року про встановлення відповідачу ІІІ групи інвалідності направлена до управління Пенсійного Фонду України в Ананьївському районі Одеської області, що підтверджується копією реєстру передачі вказаних довідок щодо відповідних громадян, в тому числі, відносно ОСОБА_1 .
03 вересня 2025 року ОСОБА_1 продовжено строк дії ІІІ групи інвалідності за загальним захворюванням з 01 січня 2025 року з датою повторного оцінювання 16 квітня 2027 року, що підтверджується копією витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №84/25/5795/В від 03 вересня 2025 року.
04.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення йому пенсії по інвалідності, та згідно вказаної заяви відповідач підтвердив, зокрема, що пенсія на іншій підставі йому не призначалась. Визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи з 13 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року. Згідно доданої до заяви розписки-повідомлення, до заяви відповідачем додано трудову книжку, копію паспорта та коду, копії дипломів, виписку МСЕК, тощо
Відповідно до інформації з Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи Український державний науководослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 28.03.2025 № ЦО 13032 ОСОБА_1 не встановлено групу інвалідності з 13.12.2023 року.
18 липня 2025 року позивачем винесено рішення №2607 про прийняття суми переплати пенсії 54474,52 грн (за період з 13.12.2023 року по 31.07.2025) на облік.
Головним управлінням відповідачу надіслано лист 22.07.2025 №1500-0404-8/126477, яким повідомлено про виникнення переплати пенсії та способи її погашення. ОСОБА_1 суму переплати пенсії у добровільному порядку не повернуто.
Відповідно до копії рішення про прийняття суми переплати пенсі на облік від 18 липня 2025 року №2607, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області за результатами розгляду пенсійної справи і особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який одержував пенсію по інвалідності в розмірі 3038 гривень 00 копійок на місяць, встановлено, що сума переплати становить 54474 гривні 52 копійки згідно з довідкою відділу опрацювання документації №2 управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області утворилась за період з 13 грудня 2023 року по 31 липня 2025 року. У зв`язку з тим, що відповідно до інформації з витяту з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український НДІ медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 28 березня 2025 року №ЦО 13032, ОСОБА_1 не було встановлено групу інвалідності з 13 грудня 2023 року, утворилася сума переплати 54474 гривні 52 копійки, яка прийнята на облік в липні 2025 року.
Відповідачу здійснено перерахунок пенсії по інвалідності у зв`язку з уточненням даних в ЕПС, 17 грудня 2024 року. Підстава - Воєнний стан; особливості - продовжено виплату пенсії на період дії воєнного стану з 17 грудня 2024 року по 08 серпня 2025 року, дата встановлення інвалідності - 13 грудня 2023 року.
В підтвердження доводів, зазначених у відзиві на позовну заяву щодо проходження ним лікування та оформлення ІІІ групи інвалідності за загальним захворюванням, відповідачем до відзиву на позову заяву додані письмові докази, які були дослідженні судом: копія індивідуальної програми реабілітації інваліда №84 від 13 грудня 2023 року, видана Подільською МР МСЕК, копія консультативного висновку спеціаліста від 07 березня 2024 року, виданого КНП «Одеська клінічна лікарня ООР», копію виписки з історії хвороби №959 | 326 з медичної картки стаціонарного хворого, виданої 28 березня 2024 року соматичним відділенням КНП «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня Ананьївської міської ради», копія виписного епікризу із медичної картки №22076, виданого кардіологічним відділенням КНП «Одеська обласна клінічна лікарня Одеської обласної ради», копія результатів повторного огляду сімейного лікаря від 19 листопада 2024 року, виданих КНП «Ананьївський центр первинної медико-санітарної допомоги Ананьївської міської ради», копія виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 27 листопада 2024 року, виданої КНП «Ананьївський центр первинної медико-санітарної допомоги Ананьївської міської ради», копія направлення на медико-соціально-експертну комісію (МСЕК) від 27 листопада 2024 року, виданого КНП «Ананьївський центр первинної медико-санітарної допомоги Ананьївської міської ради», копія направлення на МСЕК від 28 листопада 2024 року, виданого КНП «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня Ананьївської міської ради», копія виписки з історії хвороби №949 | 239 з медичної картки стаціонарного хворого від 13 березня 2025 року, виданої КНП «Ананьївська багатопрофільна міська лікарня Ананьївської міської ради», копія консультативного висновку спеціаліста віл 03 квітня 2025 року, виданого КНП «Одеська обласна клінічна лікарня ООР», копія консультативного висновку спеціаліста віл 04 квітня 2025 року, виданого КНП «Одеська обласна клінічна лікарня ООР», копія направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи від 16 квітня 2025 року, копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №84/25/5795/В від 03 вересня 2025 року.
ОСОБА_1 звертався до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 11 жовтня 2025 року з заявою про надання йому інформації щодо листа ПФУ про повернення коштів після встановлення йому групи інвалідності 03 вересня 2025 року, та на вказану заяву відповідачу було надано відповідь управлінням обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2025 року.
25 листопада 2025 року ОСОБА_1 звертався до центру оцінювання функціонального стану особу з заявою щодо надання йому інформації про те, на підставі чого центром проведено перегляд рішення МСЕК щодо встановлення йому інвалідності; чому перегляд проведено за його відсутності (заочно) та чим така можливість передбачена; що саме було підставою для не встановлення йому інвалідності з 13 грудня 2023 року та 18 грудня 2025 року на його заяву надано відповідь, розгляд медико-експертної справи відповідача відбувся в заочній формі у відповідності до вимог Постанови КМУ від 15 листопада 2024 року №1338, на підставі запиту робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи. За результатами розгляду медико-експертної справи експертною командою прийнято відповідне рішення, яке оформлено у вигляді витягу з рішення експертної команди ЦОФСО. Рішення центру оцінювання повсякденного функціонування особи пацієнт має право оскаржити до адміністративного суду у порядку, передбаченому згідно з КАС України.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного страхування, а також ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій.
Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннях районах, містах і районах у містах.
Отже, Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Згідно ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до п.3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 64 від 21 березня 2003 року із змінами, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.
Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону №1788-ХІІ є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.
Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 25 жовтня 2016 року у справі №686/26486/14-а та постановах Верховного Суду від 25 вересня 2018 року у справі №340/644/15-а та від 21 лютого 2020 року у справі №173/424/17(2-а/173/41/2017).
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв`язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.
Оцінюючи докази, що свідчать про можливе зловживання, суду слід виходити з презумпції дійсності документів, наданих для призначення/перерахунку пенсії, та презумпції добросовісності заявника. Ці презумпції може бути спростовано на підставі доказів, що доводять умисел заявника на отримання пенсії без законних для цього підстав.
Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-91цс14 (постанова від 02 липня 2014 року) визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
Тобто, до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».
Колегія суддів зазначає, що обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п.1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.
З 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи». Вказаною постановою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності. Відповідно до пункту 3 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі оцінювання) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених Постановою № 1338. Пунктом 6 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи передбачено, що оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи (далі - ЦОФСО); експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров`я.
Згідно пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи права та обов`язки ЦОФСО за рішенням МОЗ покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ, та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.
Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи визначено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності цієї постанови переглядаються ЦОФСО з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03 грудня 2024 року № 2022 права та обов`язки ЦОФСО покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України». Зазначеним наказом затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи. Згідно норм статті 35 Закону № 1058 державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» передано інформацію про скасування рішень медикосоціальних експертних комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами ЦОФСО.
Підстави для скасування відповідачу групи інвалідності встановлено у рішенні експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи 28 березня 2025 року.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивач не навів належних та допустимих доказів, що переплата пенсії виникла внаслідок зловживань з боку ОСОБА_1 , чи того, що відповідач допустив недобросовісну поведінку.
Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 28 березня 2025 року не доводить недобросовісності дій зі сторони відповідача при зверненні до позивача для призначенням йому пенсії.
З огляду на викладене, саме по собі скасування рішення медикосоціальної експертної комісій за результатами перевірки обґрунтованості рішень експертними командами ЦОФСО, не може бути достатньою підставою для покладення на відповідача обов`язку повернути отримання кошти, а тому доводи позивача в цій частині є безпідставними.
Отже, позивачем не доведено факт зловживань з боку відповідача ОСОБА_1 , його винуватості чи недобросовісності щодо надання недостовірних даних та отримання пенсії, оскільки правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються.
Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не надав до суду будь-які докази наявності вини чи зловживань з боку відповідача при отриманні пенсії та до позовної заяви не надано належні та допустимі докази вчинення відповідачем неправомірних дій для отримання пенсії.
Отже, за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку відповідача, стягнення надміру виплаченої пенсії не допускається.
В пункті 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року зазначено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічний висновок також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії» (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2018 року у справі № 556/1231/17).
Встановивши відсутність двох умов, за наявності яких відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України та ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» можливе повернення безпідставно виплаченої пенсії (рахункової помилки з боку позивача і недобросовісності/зловживання з боку відповідача), суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Вказане кореспондується із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 530/95/17 (провадження № 61-14755св18).
Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність покладення на позивача витрат правничу допомогу, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження витрат на правову допомогу до суду першої інстанції відповідачем додано до відзиву на позовну заяву: договір про надання правової допомоги №16 від 10 листопада 2025 року укладений між адвокатом Гусєвою О.Д. та ОСОБА_1 , додаткову угоду від 10 листопада 2025 року до договору про надання правової допомоги, опис послуг, наданих адвокатом Гусєвою О.Д. за договором про надання правничої допомоги №16 від 10 листопада 2025 року, відповідно до якого загальна вартість наданих адвокатом послуг становить 5000 гривень 00 копійок, квитанцію до прибуткового касового ордера №23 від 10 листопада 2025 року, відповідно до якої адвокатом Гусєвою О.Д. прийнято від ОСОБА_1 5000 гривень 00 копійок за договором №16 від 10 листопада 2025 року, ордер на надання правничої допомоги серії ВН №1653056 від 02 лютого 2026 року. До відзиву також додано докази направлення його позивачу.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виокремити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи (висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі №357/380/20, провадження №14-20цс22).
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Від відповідача як заперечень на заяву про стягнення витрат на правову допомогу, так і клопотання про не співмірність заявлених до стягнення витрат під час розгляду справи в суді першої інстанції не надходило.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року заява №19336/04, § 268).
Враховуючи критерії реальності, розумності та пропорційності до предмета спору, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, час необхідний на виконання робіт, те колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн відповідають критерію необхідності, виправданості.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Щодо суті апеляційної скарги
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Щодо судових витрат
Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 367, п.1 ч. 1 ст. 374, ст.375,384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів,.
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 04 лютого 2026 року, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
М.В. Назарова