ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відкриття провадження у справі
21 серпня 2026 року м. Житомир
справа № 240/24938/26
категорія 106030200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Горовенко А.В., перевіривши виконання вимог законодавства при поданні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить:
- визнати протиправним діяння Військової частини НОМЕР_2 , правонаступником якої виступає Військова частина НОМЕР_1 , яке полягає в не нарахуванні та не виплаті в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", за участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Харківській областях, в період з 03.03. по 30.06.2023, з 02.06. по 30.06.2024, з 02.07. по 21.07.2024 з розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких заходах;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату за означений період додаткову винагороду, передбачену Постановою КМУ №168, за участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Харківській областях з розрахунку до 100 000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких заходах, з урахуванням виплачених коштів.
Позивач, посилаючись на порушення його прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 20.07.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивач усунув недоліки адміністративного позову шляхом подання заяви за вх.№59306/26 про поновлення строку звернення до суду.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду із даним позовом зазначає, що фактично про своє порушене право дізнався лише зі змісту довідки, наданої командиром військової частини НОМЕР_1 , яка надійшла на адресу позивача 04.06.2026, тому й не заявлялася вимога про поновлення строків, адже такі, на переконання позивача, порушені не були.
Вказує, що при проходженні військової служби та при звільненні, яке мало місце 07.09.2024, позивач не знав і не міг знати про незаконність нарахування, в тому числі і йому, грошового забезпечення (додаткової винагороди), адже таке здійснювалося на підставі та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Наголошує, що для з`ясування обставин, позивач звернувся до військової частини з проханням вказати розмір виплат та надати роз`яснення і лише тоді, коли стало відомо про незаконність виплат, звернувся до суду з даним позовом.
Розгянувши подану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з положеннями частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Спеціальним законодавством, яке регламентує порядок здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак, такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Відповідно до ч.2 ст.233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352-IX, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини перша та друга ст.233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (ч.1).
Отже, до 19.07.2022, звернення до суду з позовом про стягнення неналежної заробітної плати не було обмежено строком.
Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в чинній редакції) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Водночас, 11 грудня 2025 року Велика палата Конституційного Суду України ухвалила Рішення №1-р/2025 у справі за конституційним поданням Верховного Суду щодо перевірки конституційності положень частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України.
Велика палата Конституційного Суду України дійшла висновку, що встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат суперечить Конституції України та таке обмеження звужує зміст і обсяг гарантованих статтею 43 Конституції України прав працівника на своєчасне одержання винагороди за працю, а також обмежує можливість реалізувати право на судовий захист, гарантоване статтею 55.
У зв`язку з цим Конституційний Суд України постановив, що положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у частині, яка стосується строку звернення працівника до суду з вимогами по виплату заробітної плати та інших належних йому виплат, є неконституційним та втрачає чинність із дня ухвалення цього рішення.
Варто зазначити, що положення ч.1 ст.233 КЗпП України поширювали свою дію на всіх працівників та службовців підприємства, установи, організації та незалежно від характеру їх трудової діяльності, у тому числі на осіб, які проходять публічну службу, водночас до правовідносин, що стосуються виплати всіх сум, що належать працівникові при звільненні, застосовуються положення ч.2 ст.233 КЗпП України.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, згідно з чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 уточнив порядок обчислення строку звернення до суду та зазначив, що отримання працівником після проведення остаточного розрахунку додаткових роз`яснень, відповідей на адвокатські запити чи інших документів від роботодавця саме по собі не розпочинає нового перебігу строку звернення до суду, оскільки такий строк включає і час, необхідний особі для отримання інформації щодо проведеного розрахунку та оцінки його правильності.
Тобто, особа не може після отримання грошового атестата протягом необмеженого часу не вчиняти жодних юридично значимих дій, а згодом, надіславши інформаційний запит, фактично поновити перебіг процесуального строку. Такий підхід нівелював би встановлене законом тримісячне строкове обмеження.
Також у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 зазначено про те, що за усталеною позицією Верховного Суду, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг та позовів. Норми, які регламентують строки, призначені для забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності (res judicata). Застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду за умови пасивної поведінки скаржника не є порушенням права на доступ до суду.
Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо отримання позивачем у день звільнення зі служби достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, грошового забезпечення за період проходження військової служби (грошового атестата чи іншого письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні/переведенні).
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач наголошує, що лише зі змісту довідки від 04.06.2026, йому стало відомо про своє порушене справо.
Водночас до Житомирського окружного адміністративного суду позивач звернувся 13.07.2026 (здав позовну заяву до відділення поштового зв`язку).
Розглянувши подану заяву, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про поважність вказаних позивачем підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
Зазначений спір згідно зі статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України, належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у відповідності до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовна заява подана у порядку передбаченому статтею 168 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України немає.
Вирішення питання про відкриття провадження у справі відкладалося у зв`язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні з 13.08.2026 по 15.08.2026.
Керуючись статтями 19, 20, 160, 161, 168, 171, 243, 248, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
ухвалив:
1. Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.
2. Визнати поважними, вказані ОСОБА_1 підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Військова частина НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.
4. Адміністративна справа розглядатиметься Житомирським окружним адміністративним судом у складі судді Горовенко А.В. одноособово за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
5. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
6. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається в мережі Інтернет за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud0670/.
7. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Горовенко