ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 серпня 2026 року м. Львів Справа № 500/2509/26 пров. № А/857/40241/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді Валюха В.М.,
суддів Бруновської Н.В., Хобор Р.Б.,
розглянувши без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі № 500/2509/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії (суддя Чепенюк О.В.; час і місце ухвалення рішення - 25 червня 2026 року, м. Тернопіль; дата складання повного рішення - 25 червня 2026 року),
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУ ПФУ в Тернопільській області) про: - визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області №104250012330 від 14.04.2026; - зобов`язання ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV) шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався при призначенні пенсії ОСОБА_1 в розмірі 10 846,47 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова № 168), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185), на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова №209) , на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,121 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанова №236), та у зв`язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області №104250012330 від 14.04.2026. Зобов`язано ГУ ПФУ в Тернопільській області здійснити з 01.03.2026 перерахунок пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався при призначенні пенсії за 2019-2021 роки в розмірі 10846,47 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірах 1,197; 1,0796; 1,115 та 1,121. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 532,48 грн.
ГУ ПФУ в Тернопільській області, не погодившись із вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 та винести постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано, що пенсію за віком позивачу призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019, 2020 та 2021 роки в розмірі 10846,47 грн, який перевищує розмір проіндексованої середньої заробітної плати, що застосовувався для обчислення пенсій під час проведення перерахунку з 01.03.2023 (7405,03 грн), з 01.03.2024 (7994,47 грн). До пенсії позивачу встановлено щомісячну доплату з 01.03.2023 - 100,00 грн, як це передбачено Постановою №168, з 01.03.2024 - 100,00 грн, як це передбачено Постановою № 185. На виконання частини другої статті 42 Закону №1058-ІV та Постанови № 209, з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсій у зв`язку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, в розмірі 1,046. З 01.03.2026 відповідно до Постанови № 236 проведено підвищення до пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,061. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії, пенсія нарахована відповідно до вимог чинного законодавства.
Позивач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 - без змін.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, з урахуванням пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог учасниками справи не оскаржується, а тому в силу приписів частини першої статті 308 КАС України не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Київській області та отримує пенсію за віком, яка призначена відповідно до Закону №1058-ІV.
Позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії.
За принципом екстериторіальності структурним підрозділом для прийняття рішення за результатами поданої заяви визначено ГУ ПФУ в Тернопільській області, рішенням якого №104250012330 від 14.04.2026 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.
У цьому рішенні вказано, що пенсію за віком заявнику призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2019, 2020 та 2021 роки в розмірі 10846,47 грн, який перевищує розмір проіндексованої середньої заробітної плати, що застосовувався для обчислення пенсій під час проведення перерахунку з 01.03.2023 (7405,03 грн), з 01.03.2024 (7994,47 грн). До пенсії заявнику встановлено щомісячну доплату з 01.03.2023 - 100,00 грн, як це передбачено Постановою № 168, з 01.03.2024 - 100,00 грн, як це передбачено Постановою № 185. На виконання частини другої статті 42 Закону № 1058-ІV та Постанови № 209, з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсій у зв`язку із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для призначення пенсії у 2022 році, в розмірі 1,046. З 01.03.2026 відповідно до Постанови № 236 проведено підвищення до пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,061. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії.
Позивач не погоджується з рішенням ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку пенсії, вважає його протиправним та таким, що порушує його право на соціальний захист, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов висновків про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Тернопільській області про відмову у перерахунку пенсії позивачу із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірах 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. З метою ефективного відновлення порушених прав необхідно зобов`язати ГУ ПФУ в Тернопільській області провести з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії позивачу у відповідності до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення його пенсії, за 2019-2021 роки в розмірі 10 846,47 грн на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121. Водночас, до задоволення не підлягає позовна вимога про зобов`язання ГУ ПФУ в Тернопільській області провести виплату недоотриманих сум пенсії, бо позивач перебуває на обліку та отримує пенсію в ГУ ПФУ в Київській області; на час розгляду справи судом вирішено лише питання щодо наявності права у позивача на її перерахунок.
Колегія суддів погоджується з обґрунтованістю висновків суду першої інстанції, враховуючи таке.
Відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Пунктом 4-5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV визначено, що збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбачене частиною другою статті 42 цього Закону, проводиться починаючи з 2021 року.
Згідно із частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-ХІІ) індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Отже, враховуючи положення частини п`ятої статті 2 Закону № 1282-ХІІ та абзацу четвертого частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, Верховна Рада України уповноважила Кабінет Міністрів України визначати порядок здійснення індексації пенсій та розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, але з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону № 1058-IV.
На виконання вимог статті 42 Закону № 1058-IV, Кабінет Міністрів України постановою від 20.02.2019 № 124 затвердив Порядок № 124, яким визначив механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а пунктом 4 цього Порядку визначено формулу, за якою визначається коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Згідно із пунктом 5 Порядку № 124 у 2019 році перерахунок пенсій у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 1 жовтня 2017 р. на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пенсії, які призначені відповідно до Закону та розмір яких не підвищено відповідно до пункту 4 цього Порядку, абзаців першого, другого цього пункту, з урахуванням абзаців першого, третього частини першої, частини другої статті 28, абзацу другого пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону, пункту 4 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 3 жовтня 2017 р. № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», а також з урахуванням щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 р. № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» (Офіційний вісник України, 2008 р., № 25, ст. 785), щороку підвищуються за рішенням Кабінету Міністрів України в межах бюджету Пенсійного фонду України. Підвищення встановлюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, і враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 124 під час перерахунку пенсій відповідно до цього Порядку враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Тобто, запровадивши механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом № 1058-IV, для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов`язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів, незалежно від умов, з якими Закон № 1282-ХІІ пов`язував підстави для проведення індексації доходів, зокрема, пенсій.
Разом з тим, пунктом 5 Порядку № 124 визначено базовий показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, а саме: станом на 01.10.2017 (3764,40 грн), до якого застосовується коефіцієнт, визначений за формулою, наведеною в абзаці першому пункту 4 цього Порядку і в цій частині положення Порядку № 124 суперечать статті 42 Закону № 1058-IV.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» (далі - Постанова № 127) установлено, що у 2021 році: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться з 1 березня із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2023 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197.
Згідно із пунктом 1 Постанови № 185 установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 209 установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» від 25.02.2026 № 236 установлено, що з 1 березня 2026 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 (за приписами Порядку).
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24 зазначив, що при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв`язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні Постанови № 127, № 118, № 168. Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV. З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата дійшла висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним. З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Вказану позицію підтримано також у постановах Верховного Суду від 27.08.2025 у справі № 620/10160/24, від 16.09.2025 у справі № 580/6401/24, від 03.10.2025 у справі № 560/10923/24, від 10.06.2026 у справі № 440/7571/25 та ін.
Також у постановах від 13.01.2025 у справі №160/28752/23, від 27.01.2025 у справі №200/422/24, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24 та від 28.01.2025 у справі №120/1483/24 Верховий Суд дотримувався позиції про те, що індексація пенсій повинна здійснюватися шляхом збільшення саме того показника середньої заробітної плати (доходу), який був застосований при обчисленні конкретної пенсії, із послідовним застосуванням установлених коефіцієнтів індексації.
Згідно із частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З урахуванням наведеного, є правильними висновки суду першої інстанції про те, що перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-ІV повинен здійснюватися із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,197, 1,0796, 1,115 та 1,121 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, тому наявні підстави для часткового задоволення позову. Аргументи апелянта за своїм змістом фактично зводяться до заперечення наведених вище висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, тому колегія суддів їх відхиляє. Апеляційний суд констатує, що суд першої інстанції при вирішенні спору належно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив характер спірних правовідносин та надав їм правову оцінку, що відповідає усталеним висновкам Верховного Суду щодо застосування законодавства в аналогічних спорах.
За змістом частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно із статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України понесені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 139, 242, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 червня 2026 року у справі № 500/2509/26 - без змін.
Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її складення
Головуючий суддя В. М. Валюх
судді Н. В. Бруновська
Р. Б. Хобор