ЄУН 932/1367/26
Провадження № 2/932/345/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Петуніна І. В.,
за участю секретаря Христиченко О. О.,
позивач: ОСОБА_1
представник позивача: адвокат Пріхно Д. М.
відповідач: ОСОБА_2
представник відповідача: адвокат Гудим І. В.
третя особа: ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на дитину та визначення нового розміру аліментів,
В С Т А Н О В И В:
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про зменшення розміру аліментів на дитину та визначення нового розміру аліментів в обґрунтування якого вказав, що 06.12.2013 уклав шлюб з відповідачем, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася донька - ОСОБА_4 . Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.12.2022, шлюб між ним було розірвано.
Судовим наказом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2023, з позивача на користь відповідача стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки з усіх видів заробітку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно. На теперішній час він сплачує аліменти на утримання доньки 6695,00 грн.
Після рішення про стягнення аліментів на ОСОБА_4 2014 р. н., його сімейний, матеріальний стан та стан здоров`я істотно змінилися. Від фактичних шлюбних відносин з ОСОБА_5 у них народилися діти: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його дружина перебуває у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку та не має доходу, що додатково збільшує фінансове навантаження на нього як єдиного годувальника сім`ї.
Стягнення аліментів у розмірі частки доходу лише на одну дитину без урахування двох інших малолітніх дітей суттєво порушує баланс між інтересами дітей та його реальними фінансовими можливостями і не відповідає вимогам справедливості.
Також у нього погіршився стан здоров`я. Відповідно до консультації лікаря-кардіолога, у нього виявлено гіпертонічну хворобу ІІ стадії, 2 ступеня ризик 3 СН стадія А, ХСН.
Зважаючи на це, просить суд зменшити розмір аліментів, що стягуються на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначити аліменти у розмірі частки на утримання 3-х дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідачем через свого представника, надано відзив на позов, де зазначено, що на думку відповідача, наявність такої підстави як утримання ще двох малолітніх дітей не несуть для суду відповідні докази на підтвердження того, що матеріальний стан позивача суттєво погіршився. Із долучених до позовної заяви доказів неможливо встановити значне погіршення матеріального становища позивача, як і не можливо встановити обсяг витрат позивача на двох малолітніх дітей від другого шлюбу. Більше того, на думку відповідача, позовна заява позивача направлена на звуження прав дитини - ОСОБА_8 .
Лише зміна сімейного стану відповідача не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини, порівняно з іншими. Аналогічної думки допускається відповідач і у питанні зменшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_8 і в разі перебування теперішньої дружини позивача в декретній відпустці. Окрім того, відповідач просить врахувати суд, що виховання дитини одним із батьків, коли інший проживає окремо, створює додаткове навантаження по догляду та вихованню дитини, у зв`язку з чим, з`являється дисбаланс між зусиллями, які мають прикладати обоє батьків для розвитку дитини, таким чином, що тягар здебільшого лягає лише на одного, в даному випадку на відповідача. Факт народження у платника аліментів дитини у іншому шлюбі, без належних та допустимих доказів погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів (Постанова ВС від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20).
Водночас, з урахуванням вимог ст. 182 СК України, позивач є фізичною особою - підприємцем, основний КВЕД 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу інтернет. Окрім того, фактичним місцем проживання позивача є сучасний будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Дану обставину позивач також оминув. Попри все це, на переконання відповідача, позивач має стабільно великий матеріальний дохід, який повністю дозволяє матеріально утримувати трьох дітей без суттєвого звуження прав та інтересів малолітньої ОСОБА_8 .
Крім цього, згідно наданої копії консультації лікаря - кардіолога від 08.12.2025, позивач має діагноз: гіпертонічна хвороба, гіперхолестиренемія, ожиріння ІІІ ступеню. Гіперхолестеринемія - це патологічний стан із підвищеним рівнем холестерину (переважно ЛПНЩ, «поганого») у крові, що призводить до атеросклерозу та серцево-судинних хвороб (інфарктів, інсультів). Часто протікає безсимптомно, виявляється ліпідним профілем крові. Лікування включає дієту, фізичну активність, відмову від паління та прийом статинів. Причиною ж вищевказаного діагнозу є ожиріння, малорухливий спосіб життя, неправильне харчування, паління. Саме по собі звернення позивача до лікаря також було пов`язане із тим, що він кинув палити і відчував біль у грудях. Натомість, лікування позивачу не призначене, а надлишкова маса тіла в контексті позовних вимог позивача не спростовує неможливість сплачувати аліменти на утримання малолітньої ОСОБА_8 в розмірі, який встановлений судовим наказом. Більше того, діагноз позивача не впливає на його працездатність. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем не доведено фактичну відсутність можливості матеріально забезпечувати малолітню ОСОБА_9 , а ні з урахуванням народження ще двох дітей, а ні з урахуванням перебування теперішньої дружини позивача в декретній відпустці по догляду за дитиною, а ні у зв`язку із значним погіршенням стану здоров`я позивача.
Враховуючи вищенаведене, відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, у зв`язку із чим просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Позивач та його представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, додатково пояснили, що відповідач з дитиною перебувають у Німеччині, у позивача немає доходу, аліменти нараховуються на середню зарплату по регіону. Розмір аліментів постійно збільшується, заборгованості по аліментам у нього немає. В минулому місяці у позивача був нуль чистого доходу, в середньому отримує 25-37 тис. грн щомісячно, але буває, що взагалі і мінусі.
Позивачем через свого представника надана відповідь на відзив.
Відповідач належним чином викликалася до суду, однак у судове засідання не з`явилася, причини неявки до суду не повідомила, письмових заяв чи клопотань не надала.
Представник відповідача підтримала наданий відзив та пояснила суду, що відповідач знаходиться в Німеччині, вагітна та скоро буде народжувати, не отримує жодного доходу. Вважає, що позивач не довів погіршення матеріального стану. Відповідач на теперішній час одружена, в Німеччині як біженка не соціалізована.
Третя особа пояснила суду, що позов підтримує, основна хвороба позивача - гіпертонічна хвороба, той постійно приймає ліки. У відповідача є сторінка в Інстаграмі, вона веріфікована. Утримання 2-х малолітніх дітей дуже важко і є логічним погіршення матеріального стану.
Інших клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 20.02.2026 відкрите провадження у даній справі, яка розглядається у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 08.05.2026, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 08.05.2026 підготовче засідання закрито та призначений розгляд справи по суті на 04.08.2026.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що у сторін є донька - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження, місце реєстрації Самарський відділ ДРАЦС реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 352.
Судовим наказом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2023, з позивача на користь відповідача стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки з усіх видів заробітку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з 19.12.2022 до досягнення дитиною повноліття.
Позивач та третя особа є батьками дітей: ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтва про народження.
Позивач та третя особа зареєстрували шлюб 31.10.2025 у Соборному відділі ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 1648.
Згідно довідки Самарського ВДВС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 12.11.2025, на виконанні знаходиться судовий наказ Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 аліментів на утримання доньки ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частки з усіх видів заробітку, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно з 19.12.2022 до досягнення дитиною повноліття, станом на 11.11.2025 заборгованість відсутня.
Згідно консультації лікаря-кардіолога від 08.12.2025, встановлено діагноз: гіпертонічна хвороба ІІ стадія, 2 ступінь, ризик 3 СН стадія А, ХСН 0.
V. Оцінка суду.
Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У частині першій ст. 3 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20.11.1989 (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Частинами першою та другою ст. 27 Конвенції встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Частина 3 ст. 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Частиною першоїст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
У постанові Верховного Суду України від 05.02.2014 у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, оскільки від інших відносин з ОСОБА_3 має 2-х синів, а тому на його утриманні перебувають троє дітей.
Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини 1 та 2 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Суд вважає, що розмір аліментів, встановлений судовим наказом Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 23.12.2023 відповідає вимогам сімейного законодавства, а його зменшення у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні ще двох дітей, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з відповідачем та буде суперечити інтересам дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Жодних доказів щодо погіршення матеріального стану позивача, суду не надано.
При цьому суд враховує постанову ВС від 28.05.2021 по справі № 715/2073/20.
На підставі ст. 51 Конституції України, ст.ст. 141, 150, 180, 181, 192 СК України та керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 34, 141, 142, 206, 258-259, 265, 273, 280-284, 288, 352, 354 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 , третя особа: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 про зменьшення розміру аліментів, залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 24.08.2026.
Суддя І. В. Петунін