Справа № 309/699/26
Провадження № 2/309/814/26
Р І Ш Е Н НЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 серпня 2026 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Орос Я. В.
за участю секретаря Калинич Н.С.
представника заявника Черей С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Черей Сніжана Валентинівна до служби у справах дітей Хустської районної державної адміністрації, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного утримання дитини , -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Черей С.В., звернувся в суд з позовом служби у справах дітей Хустської районної державної адміністрації, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного утримання дитини.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що ОСОБА_2 від попереднього шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має спільну доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 2018 року шлюбні відносини були припинені, проживали окремо, батько дитину не забезпечував, у зв`язку з чим 24.06.2019 року рішенням Шевченківського районного суду Харківської області у справі №637/285/19 були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4
02 червня 2021 року заочним рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області у справі №628/1042/21 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 було розірвано.
23 лютого 2024 року державним виконавцем Куп`янського ВДВС у Куп`янському районі Харківської області було направлено подання до суду про оголошення боржника ОСОБА_3 в розшук.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з липня 2019 року по грудень 2025 року ОСОБА_3 має борг у розмірі 255 292,04 грн.
22 березня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області.
Від шлюбу подружжя має двох доньок - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвами про народження.
ОСОБА_1 проживає разом зі своєю сім`єю - дружиною ОСОБА_8 , та трьома доньками - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
ОСОБА_1 , завжди готовий допомогти сусідам, охоче бере участь у громадських роботах. У сім`ї ОСОБА_1 , панує атмосфера взаєморозуміння та добра. Він є люблячим чоловіком та батьком, приділяє значну увагу вихованню та всебічному розвитку своїх дітей.
ОСОБА_1 утримує 3-х неповнолітніх дітей, турбується про їх фізичний і духовний розвиток, а діти дуже добре ставляться до нього. Сім`я дружна, разом проводять вільний час і ОСОБА_1 повноцінно виконує роль батька для дітей.
За характером ОСОБА_1 - це відкрита та товариська людина. Він легко сходиться з людьми та знаходить спільну мову з ними.
Родина ОСОБА_1 отримала статус багатодітної родини, що підтверджується довідкою №77 від 18.12.2025 року.
За неофіційної інформацією рідний батько ОСОБА_4 на початку 2022 року перетнув кордон України та не повернувся, свої обов`язки як батька не виконує жодним чином, не утримує та не займається вихованням.
ОСОБА_1 повністю перебрав на себе роль батька ОСОБА_9 , матеріально забезпечує, приймає активну участь у вихованні, відвідує батьківські збори та допомагає у навчанні.
Позивач постійно придбаває все необхідне для дитини, це продукти харчування, одяг, взуття, ліки, та є єдиним годувальником у сім`ї, що підтверджується квитанціями, фіскальними чеками, та численним перерахунком коштів ОСОБА_2 на дітей.
А тому, з метою забезпечення законних прав та найкращих інтересів доньки ОСОБА_9 є необхідним вирішення питання щодо встановлення факту її перебування на утриманні Позивача.
Оскільки на підставі можливого рішення суду у даній справі, позивач буде мати підстави звернутися до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, на обліку в якому він перебуває, з метою отримання відстрочки від призову на військову службу, тому рішення у справі може вплинути на обов`язки відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з оформлення такої відстрочки позивачу.
У зв`язку з цим зазначають, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (у АДРЕСА_2 ), та вважають за необхідне залучити центр комплектування до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.
У своєму позові позивач просить суд Встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_12 вимоги заяви підтримала покликаючись на наведені в ній обставини, просить їх задоволити.
В судове засідання представники служби у справах дітей Хустської районної державної адміністрації та третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_9 не з`явилися, про місце і час розгляду справи належним чином були повідомлені, що підтверджено відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суд не повідомили. Від відповідача відзив на позовну заяву не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що дружина заявника ОСОБА_2 від попереднього шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 має спільну доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 2018 року шлюбні відносини були припинені, проживали окремо, у зв`язку з чим 24.06.2019 року рішенням Шевченківського районного суду Харківської області у справі №637/285/19 були стягнуті аліменти на утримання доньки ОСОБА_4
02 червня 2021 року заочним рішенням Куп`янського міськрайонного суду Харківської області у справі №628/1042/21 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_3 було розірвано.
23 лютого 2024 року державним виконавцем Куп`янського ВДВС у Куп`янському районі Харківської області було направлено подання до суду про оголошення боржника ОСОБА_3 в розшук.
Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з липня 2019 року по грудень 2025 року ОСОБА_3 має борг у розмірі 255 292,04 грн.
22 березня 2022 року заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрували шлюб у Виконавчому комітеті Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області.
Від шлюбу подружжя має двох доньок - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвами про народження.
Згідно ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.(ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до приписів пункту 2 ч.1 ст. 315 ЦПК України суд, зокрема, розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.
Сам по собі факт проживання однією сім`єю не може свідчити про перебування на утриманні.
До таких правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові 18 квітня 2018 року у справі № 165/325/17, який відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України враховується при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Правовідносини «утримання дітей», є предметом регулювання Сімейного кодексу України.
Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Тобто, Закон покладає на батьків обов`язок щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.
Обов`язок утримувати дитину є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. Батьки зобов`язані утримувати свою дитину незалежно від того, одружені вони чи ні, або чи розірвано їх шлюб.
Обов`язок по утриманню зберігається також і у випадку позбавлення батьківських прав батьків (ч. 2 ст. 166 СК).
У випадку невиконання батьками обов`язку утримувати неповнолітню дитину добровільно, аліменти можуть стягуватися за рішенням суду. При злісному ухиленні батьків від сплати аліментів вони підлягають притягненню до кримінальної відповідальності, відповідно до ст.164 КК України.
Визнання батьків або одного із них недієздатними не припиняє їх обов`язку утримувати свою неповнолітню дитину. Водночас, смерть матері або батька чи оголошення їх померлими припиняє їх обов`язок по утриманню дитини. До спадкоємців померлих батьків обов`язок по утриманню дитини не переходить.
Отже, аналізуючи викладене, суд доходить висновку, що у батьків дитини зберігається обов`язок утримання своєї дитини з моменту її народження до досягнення нею повноліття, при чому такий обов`язок не залежить від наявності зареєстрованого шлюбу між батьками, факту позбавлення батьківських прав, визнання батьків недієздатними, тощо, а припиняється лише фактом смерті батьків.
Діюче законодавство не передбачає обов`язку інших осіб здійснювати утримання дитини у випадку, якщо батьки не позбавлені батьківських прав.
Відповідно до ст. 268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Отже вітчим має обов`язок утримувати своїх падчерку та пасинків, прямо передбачений законом, лише за сукупності таких обставин:
- такі діти не мають матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер, або ж ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання;
- вітчим може надавати матеріальну допомогу.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами розгляду заяви.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених доказів, що заявник є вітчимом неповнолітньої ОСОБА_4 щодо якої просить встановити факт її утримання.
Вітчим - це чоловік (нерідний батько) рідної матері дитини, з яким мати й дитина постійно проживають однією сім`єю.
Вітчим має особливий правовий статус, що істотно відрізняється від статусу батька, усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов`язків щодо пасинка, падчерки.
Як було зазначено вище, сімейне законодавство передбачає права та обов`язки щодо утримання вітчимом падчерки, пасинка (ст.268 Сімейного кодексу України).
Матеріали справи свідчать про те, що падчерка має рідних батьків.
Слід зазначити, що сімейне законодавство передбачає певні джерела доказування в даному випадку, зокрема участь та звернення до органу опіки та піклування та отримання від останніх рішень, довідок, актів, тощо.
Під «утриманням трьох і більше дітей» слід розуміти факт батьківства або опіки над трьома і більше дітьми, а також надання їм матеріальної та фізичної підтримки, включаючи утримання, освіту, медичний догляд і т.д.
Частиною третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р. №2402-ІІІ (далі - Закон №2402-ІІІ) встановлено, що батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
За змістом частин першої та другої статті 15 Закону №2402-ІІІ дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Відповідно до частин першої та другої статті 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
За приписами частин першої - третьої статті 157 Сімейного кодексу України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Законодавець безальтернативно наголошує на тому, що батько зобов`язаний утримувати своїх неповнолітніх дітей навіть в тому випадку, коли не проживає разом з ними. Форми такого утримання можуть різнитись. Тобто, законодавець надає право сторонам сімейних правовідносин диспозитивно вирішити питання про форму утримання дитини одним із батьків, який проживає окремо.
У даному випадку позивач не є рідним батьком дитини, щодо якої просить встановити факт перебування її на його утриманні, водночас щодо рідного батька, відповідача по справі, матеріали справи не містять жодних допустимих доказів, які б свідчили про відсутність спілкуванння останнього з дитиною та участі у її вихованні, окрім як зазначення в позові про зворотне.
Ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів за рішенням суду (статті 164, 180 СК України).
Таким чином, з настанням певних юридичних фактів, що підтверджуються певними актами, обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися.
Отже, для підтвердження утримання дитини вітчимом необхідне існування (настання) обставин, на підставі яких обсяг прав біологічного батька обмежується або припиняється.
Оскільки в СК України чітко встановлено, що сімейні права та обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі, можна констатувати, що в силу настання певних юридичних фактів (дій чи подій), які мають бути підтверджені виключно актами цивільного стану (свідоцтво про смерть) чи рішенням суду (про позбавлення батьківських прав, визнання недієздатним, померлим, безвісно відсутнім) та позбавляють особу користуватися батьківською правосуб`єктністю, такі права та обов`язки припиняються.
СК України не встановлено підстав припинення батьківських обов`язків щодо утримання дитини. Так само як визначена частиною першою статті 15 СК України "невідчужуваність" сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від сімейних обов`язків, якими є, зокрема, обов`язки щодо утримання дитини.
Подібні висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23) та у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 201/5972/22 (провадження № 14-132цс23), від 18 жовтня 2024 року у справі № 613/1674/23 (провадження № 61-5903св24), від 06 листопада 2024 року у справі № 468/1025/23 (провадження № 61-14070св23).
Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2025 року у справі № 295/8334/24 (провадження № 61-8677св25) зазначив, що доведення факту перебування на утриманні дітей пов`язане із настанням (існуванням) обставин, за яких їх рідний батько не виконує своїх батьківських обов`язків щодо дітей, стосується зміни обсягу сімейних прав або невиконання одним із батьків батьківських обов`язків (у тому числі умисного) та безумовно впливає на права й інтереси самих дітей, а також зумовлює відповідні правові наслідки, визначені законом.
Незалежно від формального формулювання заявлених вимог, юридичні наслідки встановлення факту утримання дитини вітчимом об`єктивно пов`язані з оцінкою участі біологічного батька у матеріальному забезпеченні дитини. Саме ці наслідки, а не словесне визначення предмета заяви, є визначальними для встановлення наявності чи відсутності спору про право.
Отже, суд оцінюючи надані позивачем докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, вважає недоведеним факт перебування неповнолітніх дітей на утриманні позивача.
З огляду на викладене, позов про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей, є не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 293, 315, 319 ЦПК України суд, -
УХВАЛИВ :
В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Черей Сніжана Валентинівна до служби у справах дітей Хустської районної державної адміністрації, третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту самостійного утримання дитини - відмовити .
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Хустський районний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 24 серпня 2026 р.
Суддя
Хустського районного суду: Орос Я. В.