Справа № 740/2522/26
Провадження № 2/740/2037/26
Р І Ш Е Н Н Я
з а о ч н е
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 серпня 2026 року місто Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючої судді Гагаріної Т.О., за участі секретаря судового засідання Мартиненко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в м.Ніжині ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
позивачем у позові заявлені вимоги про розірвання шлюбу, зареєстрованого із відповідачем 18.09.2025, з посиланням на те, що шлюбні стосунки не склались через різні погляди на сімейне життя та відсутність взаєморозуміння. Вони втратили почуття любові та поваги один до одного. Їх шлюб фактично припинив існування, спільного господарства не веду , тривалий час проживають окремо за різними адресами, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить її інтересам. Вважає, що їх сім`я розпалась, і шлюб зберегти неможливо.
Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 28.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
30.07.2026 від представника позивача адвоката Капічуленка С.І. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги просив задовольнити. Після розірвання шлюбу залишити позивачу прізвище « ОСОБА_3 ». Понесені судові витрати у розмірі 6 064,96 грн просить стягнути з відповідача. Проти заочного розгляду справи не заперечив.
Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки за адресою реєстрації та проживання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав, заперечень проти позову або відзиву на позов не подавав.
Також про час та місце судового засідання була повідомлений відповідно до ст.128 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Таким чином, судом вжиті належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, оскільки при підготовці справи до розгляду дотримано вимоги ЦПК України щодо належного повідомлення сторін у справі про розгляд справи.
Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення заочного судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав ні відзиву, ні заперечень на позов, тому обставини, на які посилається позивач за текстом позовної заяви суд вважає доведеними.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд прийшов до наступного висновку.
Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 18.09.2025, судом встановлено, що сторони 18.09.2025 зареєстрували шлюб, актовий запис № 267.
Позивач, вказуючи на наявність підстав для розірвання шлюбу, звернулася до суду з вказаним позовом за захистом свого порушеного права.
Таким чином, спірні правовідносини з приводу припинення шлюбу, що виникли між сторонами по справі, регулюються нормами права, які містяться в главі 11 Сімейного кодексу України (далі СК України).
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу, що визначено ч.3 ст.105 СК України.
Відповідно до вимог ч.1 ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Згідно з ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
У свою чергу відповідно до ст.51 Конституції України, ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається.
Виходячи з аналізу наведених норм закону та встановлених судом обставин факту припинення між сторонами шлюбних стосунків, суд вважає, що сім`я сторін розпалась остаточно та подальше спільне проживання лише суперечитиме інтересам останніх, що має істотне значення.
При цьому судом враховуються аргументи позивача, наведені нею у позові на підтвердження підстав для його задоволення, зокрема, щодо фактично припинення шлюбних відносин і станом на час його розгляду справи судом останні не відновились.
Приймається до уваги судом і та обставина, що сторони будь-якого бажання щодо примирення та збереження сім`ї не висловили.
З`ясувавши фактичні взаємини подружжя та дійсні причини позову про розірвання шлюбу, суд, не вбачає підстав для зупинення провадження по справі, в зв`язку з наданням сторонам строку на примирення.
При вирішенні спору суд застосовує норми права, які містяться в ст.105, 110, 112 СК України, та на які вірно посилається позивач в поданому позові.
Суд розглядає справу в межах заявлених вимог.
Щодо вирішення питання про судові витрати, суд виходить з наступного.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в сумі 1 064,96 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Таким чином, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання про стягнення понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з того, що до позовної заяви доданий договір про надання правничої допомоги № 17/0805/26 від 08.05.2026, додаткова угода № 1 до договору про надання правничої допомоги від 08.05.2026 з якого вбачається, що сума гонорару становить 5000 грн, акт прийому-передачі виконаних робіт від 12.05.2026 згідно якого сума гонорару за надання правничої допомоги складає 5 000 грн.
Відповідно до судових рішень об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, справа № 922/445/19 від 03.10.2019, та ВС КА у справі № 280/2635/20 від 21.01.2021 відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництво та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Такий правовий висновок міститься в постанові КАС ВС від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 гривень.
Керуючись ст.ст.24,55,56,110,112,113 СК України, ст.ст.12,13,81,141,263-265,268 ЦПК України, суд
ухвалив:
позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований, 18.09.2025 Прилуцьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 267.
Стягнути із ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 1064(одну тисячу шістдесят чотири) грн 96 коп. судового збору та витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі до Чернігівського апеляційного суду апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Т.О.Гагаріна