МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ
Справа № 761/40836/25
Провадження № 2/210/2916/26
У Х В А Л А
іменем України
24 серпня 2026 року
Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Сільченко В. Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл Ворк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, про зміну підстав звільнення та стягнення належних сум, -
ВСТАНОВИВ:
20.08.2026 року в провадження судді на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 29.09.2025 року про передання справи за підсудністю, яку залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 06.04.2026 року, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл Ворк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, про зміну підстав звільнення та стягнення належних сум.
Дослідивши матеріали позову, доходжу висновку про необхідність залишення останнього без руху з наступних підстав.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В прохальній частині позову ОСОБА_1 просить суд:
1. Змінити підставу звільнення позивача: виключити з наказу формулювання «за угодою сторін» (п. 1 ст. 36 КЗпП) та зазначити «звільнити за власним бажанням у зв`язку з невиплатою заробітної плати (ч. 3 ст. 38 КЗпП)».
2. Визнати, що трудовий договір між сторонами припинено 25 серпня 2025 року за власним бажанням позивача на підставі частини 3 статті 38 КЗпП України у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про працю (невиплата заробітної плати).
3. Зобов`язати відповідача внести виправлений запис до трудової книжки позивача із зазначенням підстави звільнення - ч.3 ст. 38 КЗпП України та видати довідку про доходи.
4. Стягнути з ТОВ «СТІЛ ВОРК» на користь позивача невиплачену заробітну плату у розмірі 9452,65,29 грн. Разом належна до виплати заробітна плата за три місяці - 239999,76 грн., загальна сума фактичних виплат 230547,11 грн. Невиплачена заробітна плата за весь період становить 9452,65 грн.
5. Стягнути індексацію заробітної плати на користь позивача у розмірі 291,44 грн. Індексація заробітної плати за цей період (100,8 % у червні 77142,78 грн; 99,8% у липні 89999,9; 99,8 % у серпні 72857,07 грн.).
6. Стягнути компенсацію на користь позивача за затримку виплати заробітної плати за липень 2025 року у сумі 54782,42 грн., затримка виплати заробітної плати за липень на 14 днів. Середньоденний заробіток за липень 2025 року - 89 999,91/23 = 3913,03 грн; компенсація за затримку становить 3913,03 * 14= 54782,42 грн.
7. Стягнути компенсацію на користь позивача за затримку остаточного розрахунку при звільненні у сумі 118222,85 грн. Строк затримки становить 29 днів - з 26.08.2025 по 23.09.2025. Середньоденний заробіток за червень-липень 2025 року = (77142,78 грн + 89 999,91 грн) / 41 робочий день = 4076,65грн * 29 днів. Компенсація за затримку розрахунку при звільненні становить 118 222,85 грн.
8. Стягнути з відповідача на користь позивача вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку - 239?999,76 грн., тримісячний середній заробіток = (77142,78 грн + 89999,91 грн + 72857,07 грн) та становить 239999,76 грн.
9. Стягнути оплату на користь позивача за третій день відрядження 02.08.2025 (вихідний день) у подвійному розмірі у сумі 8571,42 грн, а також стягнути компенсацію за затримку у 29 днів станом на 23.09.2025р. виплати заробітної плати за третій день відрядження (02.08.2025) у сумі 124 285,59 грн. за ст. 117 КЗпП. Середньоденний заробіток за серпень = 72 857,07 грн / 17 робочих днів та становить 4 285,71 грн; подвійний розмір становить 8 571,42 грн. Компенсація за затримку виплати заробітної плати за ст.?117 КЗпП дорівнює станом на 23.09.2025 р. середньоденному заробітку за серпень (4 285,71 грн) *29 (кількість днів затримки з 25.08.2025р. по 23.09.2025р.) та складає 124285,59 грн. Загалом, плата у подвійному розмірі за вихідний день у відрядженні (8 571,42?грн.) та компенсація за затримку виплати (станом на 23.09.2025 р) складає 132857,01 грн.
10. Стягнути середньоденний заробіток (4137,92 гривень/день) на користь позивача за весь час затримки остаточного розрахунку з дня звільнення до дня фактичного розрахунку відповідно до ст. 117 КЗпП України. Загальний середньоденний заробіток = (нарахована заробітна плата (нетто) з 05.06.2025р. за червень 2025 року (18 робочих днів) 77142,78 грн + за липень 2025 року (23 робочих дні день) - 89999,91 грн + за серпень 2025 року по 25.08.2025р. (17 робочих днів) - 72857,07 грн.). Разом належна до виплати заробітна плата за три місяці складає 239999,76 грн. Загальна кількість робочих днів складає 58 днів (18 робочих днів червня + 23 робочих дні липня + 17 робочих днів серпня). 239999,76 грн. / 58 робочих днів = середньоденний заробіток становить 4137,92 грн.
При цьому, при зверненні до суду позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки позов подано про стягнення заробітної плати та зміну підстави звільнення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Тобто законом звільнено від сплати судового збору позивачів з такими вимогами: 1) про стягнення заробітної плати; 2) поновлення на роботі.
Структура заробітної плати встановлена ст. 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Вказані норми права не встановлюють належність середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні до структури заробітної плати.
Отже, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
З наведених норм чинного законодавства вбачається, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 910/4518/16.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітною платою є винагорода, яка виплачується працівникові за виконану ним роботу. Відшкодування, яке сплачується за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, не відповідає цим ознакам заробітної плати, оскільки виплачується не за виконану працівником роботу, а за затримку розрахунків при звільненні. Тому відшкодування, передбачене ст. 117 КЗпП України, хоча і розраховується, виходячи з середнього заробітку працівника, однак не є заробітною платою.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 у справі № 761/9584/15-ц.
З огляду на вищезазначене, оскільки середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні не є заробітною платою, відповідно позивачка згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не звільнена від сплати судового збору за таку вимогу.
Відтак, ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору за вимоги: про стягнення невиплаченої заробітної плати, про стягнення індексації заробітної плати, про стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати, про стягнення компенсації за затримку остаточного розрахунку при звільненні.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Разом з цим, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
До суду ОСОБА_1 звернувся з позовом 23.09.2025 року через систему «Електронний суд».
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року -3028,00 грн.
Так, позовна заява містить три вимоги немайнового характеру, а саме, про зміну підстав звільнення позивача (пункт 1 прохальної частини позову); про визнання трудового договору між сторонами припиненим 25.08.2025 року (пункт 2 прохальної частини позову); про зобов`язання відповідача внести виправлений запис до трудової книжки (пункт 3 прохальної частини позову).
Ставка судового збору за кожну вимогу немайнового характеру становить 1211,00 грн., а з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 968,96 грн..
Ставка судового збору за позовні вимоги майнового характеру становить:
- за вимогу про стягнення вихідної допомоги у розмірі 239999,76 грн. (пункт 8 прохальної частини позову) у розмірі 2400,00 грн., а з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 1920,00 грн.;
- за вимогу про стягнення за третій день відрядження у сум 8571,42 грн., компенсацію за затримку виплати у сумі 132857,01 грн. (пункт 9 прохальної частини позову) у розмірі 1328,57 грн., а з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 1062,86 грн.;
- за вимогу про стягнення середньоденного заробітку у розмірі 239999,76 грн. (пункт 10 прохальної частини позову) у розмірі 2400,00 грн., а з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 1920,00 грн..
З урахуванням викладеного вище, позивачу необхідно сплатити судовий збір за актуальними реквізитами Металургійного районного суду міста Кривого Рогу та надати до суду квитанції про сплату судового збору.
Крім того, згідно з п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, зміст позовних вимог та прохальна частина позову викладені з порушенням норм п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, а саме весь текст позовної заяви, яка подана через «Електронний суд» та зареєстрована судом, містить численну кількість знаків питання.
Відтак, позивачу пропонується уточнити зміст позовних вимог та прохальну частину позову.
Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
За таких обставин, відповідно до вимог ч.1 ст.185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху.
Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня одержання ухвали суду усунути виявлені недоліки.
Керуючись ст.ст.175,177,185 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стіл Ворк» про стягнення заборгованості по заробітній платі, про зміну підстав звільнення та стягнення належних сум залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправлення вказаних в мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня її отримання, та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: В. Є. Сільченко