Справа № 202/11551/25
Провадження № 2-о/202/65/2026
РІШЕННЯ
Іменем України
17 липня 2026 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Дребот І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Зеленського Б.В.,
учасників справи:
заявника ОСОБА_1 ,
представника заявника ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення,-
ВСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування вимог зазначила, що з травня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_6 проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Відповідно до сповіщення № 981 від 03.09.2025 року солдат ОСОБА_6 24.08.2025 року зник безвісти. За цим фактом 05.09.2025 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України.
Факт спільного проживання підтверджується письмовими заявами свідків, автобіографією ОСОБА_6 , банківськими виписками.
Встановлення факту проживання однією сім`єю, як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу має для Заявниці юридичне значення, оскільки від нього залежить виникнення та реалізація її прав як дружини військовослужбовця, який безвісти зник під час дії воєнного стану в Україні.
Ухвалою суду від 01.12.2025 року відкрито провадження у справі та визначено, що справа підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Заявник та її представник вимоги заяви підтримали та просили задовольнити.
Заінтересовані особи у судове засідання не з`явилися, були повідомлені належним чином.
04.01.2026 року від представника заінтересованої особи Міністерства оборони України надійшли пояснення у справі у яких зазначено, що сам по собі факт перебування у близьких стосунках чоловіка та жінки без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету, та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між ними склалися та мали місце усталені відносини, які притаманні подружжю.
Дослідивши наявні матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідно до сповіщення № 981 від 03.09.2025 року солдат ОСОБА_6 24.08.2025 року зник безвісти. За цим фактом 05.09.2025 року до ЄРДР були внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України за № 12025042350001071.
Відповідно до автобіографії ОСОБА_6 від 17.05.2026 року, останній в графі "Дружина (дівчина)" зазначив позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до руху коштів по картці від 09.09.2025 року виданого АТ "Універсал Банк", та виписки від 09.09.2025 року виданої АТ КБ "Приватбанк" вбачається неодноразові перекази грошових коштів від ОСОБА_6 на рахунки ОСОБА_1 за період з 2022 по 2025 рік.
Згідно відповіді Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 26.03.2026 року № 551/31.28-25, актовий запис про шлюб з травня 2022 року по березень 2025 року, складеного на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутній.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 повідомили, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 більше трьох років проживали разом, вели спільне господарство, жили як сім`я та ОСОБА_6 зробив пропозицію ОСОБА_1 на одруження.
Згідно роз`яснень, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до вимог ч. 4 ст.3 СК України, сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження № 14-283цс18) вказано, що «згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї» членами сім`ї військовослужбовця є, зокрема, особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з військовослужбовцем у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин. Отже, законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважних причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки.
Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу можуть бути, зокрема, але не виключно: свідоцтва про народження дітей; довідки з місця проживання; покази свідків; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що «подружжя» вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства та інше.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року по справі № 524/10054/16.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 554/8023/15-ц (провадження № 14-130цс19) зроблено висновок, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України) .
Таким чином, з наведеного можна дійти висновку, що заявниця ОСОБА_1 дійсно проживала з ОСОБА_6 однією сім`єю, як чоловік та дружина без шлюбу з 2022 року. Зазначена обставина підтверджується дослідженими у ході розгляду справи письмовими доказами та показаннями свідків.
Встановлення юридичного факту породжує для заявниці юридичні наслідки, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявниці як члена сім`ї зниклого безвісти військовослужбовця.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, вирішуючи заяву у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог за заявою ОСОБА_1 .
На підставі ст. 81, 89, 263-265, 315 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Міністерство оборони України про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 22.07.2026 року.
Суддя І.Я. Дребот