ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________________
Справа № 636/10076/25 Провадження № 2/636/977/26
Дата У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 серпня 2026 року м.Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Карімова І.В.,
з участю секретаря Ріпи І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Вовчанського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з майна,
ВСТАНОВИВ:
24.11.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до Вовчанського відділу державної виконавчої служби (далі -ВДВС) у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна, а саме з належної ОСОБА_2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який було накладено згідно постанови АА 742368, виданої 12.10.2009, видавник ВДВС Вовчанського РУЮ, запис обтяження №58326832. В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилалась на те, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України та проведення бойових дій на території м. Вовчанськ, що тривають і на сьогоднішній день, місто повністю зруйновано, а житловий будинок, де розташована вищевказана квартира знищено. З метою отримання компенсації за знищене нерухоме майно за програмою «єВідновлення» через сервіс державних послуг «Дія» позивачка намагалась подати заяву про виплату грошових коштів за зруйноване майно, але отримала повідомлення, що майно має обтяження З метою з`ясування підстав для обтяження майна 16.09.2025 було сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідно до якої накладено арешт на квартиру згідно постанови АА 742368, виданої 12.10.2009, видавник ВДВС Вовчанського РУЮ, запис обтяження №58326832, обтяжувач ВДВС Вовчанського РУЮ, код ЄДРПОУ 34678348. Для отримання копії вказаної постанови ОСОБА_1 звернулась до КП «Вовчанське БТІ», де отримала копію постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка винесена 13 .10.2009 ВДВС Вовчанського району на підставі виконавчого листа №2-842, виданого 12.11.2008 Вовчанським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго» заборгованості в розмірі 458,30 грн.
На її звернення до ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна вона отримала відмову з посиланням на те, що неможливо встановити номер виконавчого провадження, який було присвоєно виконавчому документу при реєстрації та номер виконавчого документа, на підставі якого було відкрито виконавче провадження, внаслідок чого неможливо встановити чи була сплачена заборгованість за виконавчим документом. Також зазначено, що у ВДВС стосовно неї ( ОСОБА_1 ) перебувало виконавче провадження № 11866577 з примусового виконання наказу від 13.02.2009 № 2-842 Вовчанського районного суду Харківської області про стягнення з неї заборгованості на користь АТ «Харківгаз» у розмірі 458,30 грн. Однак 23.12.2009 винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» і повторно виконавчий документ не пред`являвся.
Позивач вважає, що відповідно до приписів вищевказаного закону ВДВС у Вовчанському районі був зобов`язаний закінчити виконавче провадження на винести відповідну постанову про зняття арешту. Недотримання вимог законодавства призвело до наявності у неї обтяжень на нерухоме майно.
Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 25.11.2025 відкрито провадження у справі, розгляд якої визначено проводити в порядку загального позовного провадження. 26.1.2026 року ухвалою суду закінчено підготовче провадження та справа призначена до розгляду по суті.
Посилаючись на те, що на її запити до АТ «Харківобленерго» та АТ «Харківгаз» надані відповіді про відсутність у неї заборгованості за надані послуги, ОСОБА_1 11.05.2026 року подала до суду клопотання про заміну неналежного відповідача - Вовчанського ВДВС у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належними відповідачами: АТ «Харківобленерго» та АТ «Харківгаз».
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 18.05.2026 року клопотання ОСОБА_1 задоволено та на підставі ст. 51 ЦПК України визнано належними відповідачами АТ «Харківобленерго» та АТ «Харківгаз».
29.05.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив АТ «Харківобленерго» на позовну заяву ОСОБА_1 , в якому з посиланням на судову практику Верховного суду у справах про зняття арешту з майна, зазначено, що поданий позов є неналежним способом захисту прав ОСОБА_1 , у зв`язку з чим провадження у справі має бути закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, оскільки позивачка повинна була реалізувати свої права шляхом подання скарги на бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту. Також представник АТ «Харківобленерго» просить розглянути справу за його відсутності.
Представник АТ «Харківгаз» 21.05.2026 через підсистему «Електронний суд» надав заяву про розгляд справи за його відсутністю.
Учасники справи до суду не з`явились, повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Частиною першою статті15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті16 ЦК України).
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до листа Вовчанського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВДВС стосовно ОСОБА_1 перебувало виконавче провадження № 11866577 з примусового виконання наказу від 13.02.2009 № 2-842, виданого Вовчанським районним судом Харківської області, про стягнення заборгованості у розмірі 458,30 грн. на користь АТ «Харківгаз». Однак 23.12.2009 винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» і повторно виконавчий документ не пред`являвся.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що накладено арешт на належну ОСОБА_1 частку вищевказаної квартири накладено арешт згідно постанови АА 742368, виданої 12.10.2009, видавник: ВДВС Вовчанського РУЮ, запис обтяження №58326832, обтяжувач ВДВС Вовчанського РУЮ, код ЄДРПОУ 34678348.
З наданої позивачкою копії постанови АА 742368 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.10.2009 державним виконавцем ВДВС Вовчанського РУЮ на підставі виданого 12.11.2008 року Вовчанським районним судом Харківської області виконавчого листа №2-842 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АК «Харківобленерго» заборгованості в розмірі 458,30 грн., накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2 при примусовому виконанні цього виконавчого листа.
Вищезазначене свідчить, що ОСОБА_1 була боржником у виконавчому провадженні, у рамках якого накладено арешт на належне їй нерухоме майно.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 554/8004/16 (провадження 14-431цс19) дійшла висновку про те, що спори, пов`язані з належністю майна, на яке накладений арешт, відповідно до статей 15 і 16 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо існує спір щодо визнання права власності на майно та однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства. У разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України у вказаній редакції. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно та про зняття з нього арешту. Особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Відповідачем у справах за позовами про звільнення майна з-під арешту є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних правовідносин щодо такого майна.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Так, відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України "Про виконавче провадження".
Оскільки судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 була боржником у виконавчому провадженні, у рамках якого накладено арешт на належне їй нерухоме майно, тому вона не може пред`являти позов про зняття арешту з майна, оскільки законодавством України у цьому випадку передбачений інший спосіб судового захисту, а саме оскарження боржником дій державного виконавця в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Такі ж висновки Верховного Суду викладені, зокрема, у постановах: від 27 березня 2024 року у справі № 303/6292/20 (провадження № 61-8454св21), від 15 січня 2025 року у справі № 592/5020/24 (провадження № 61-13199св24).
У пункті 16 розділу VІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що в разі якщо виконавче провадження, за яким подано заяву про зняття арешту з майна боржника або скасування інших заходів примусового виконання рішення, знищено у зв`язку із закінченням строку його зберігання, виконавець вживає заходів щодо відновлення матеріалів виконавчого провадження за допомогою відомостей автоматизованої системи та інших документів, інформації, одержаних ним, у тому числі, від сторін виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, помилково прийнявши позов до розгляду, під час судового розгляду суд має закрити провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Керуючись ст. ст. 260-261, 353, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Вовчанського відділу державної виконавчої служби у Чугуївському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( після заміни відповідачів - до АТ «Харківгаз» та АТ «Харківобленерго» ) про зняття арешту з майна.
Роз`яснити позивачці, що вона має право звернутися до суду у порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.В. Карімов