ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
21 серпня 2026 року Справа №160/24892/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., розглянувши матеріали адміністративного позову адвоката Дугарь Ксенії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -
УСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся адвокат Дугарь Ксенія Миколаївна (далі - представник позивача, Дугарь К.М.) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), з такими вимогами:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні призначення та виплати монетизованої суми пільг за користування житлово-комунальними послугами (соціальної пільги у грошовій формі) відповідно до пункту 6 статті 6 Закону України від 24.03.1998 р. № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», а саме: 50 - відсоткової знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) з дати припинення;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити ОСОБА_1 призначення та виплату з 01.05.2025 монетизованої суми пільг за користування житлово-комунальними послугами (соціальної пільги у грошовій формі) відповідно до пункту 6 статті 6 Закону України від 24.03.1998 р. № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», а саме: 50 - відсоткової знижки плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги).
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд встановив, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, враховуючи таке.
Представник позивача у позовній заяві посилається на те, що про протиправні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо припинення виплати пільг Позивач дізнався лише з відповіді суб`єкта владних повноважень. У свою чергу, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, вчиняючи дії щодо припинення виплати, ніяким чином не повідомляло позивача про припинення такої виплати - автоматично визначило право на отримання пільги та відмовило без попередження та повідомлення.
В аналогічних справах суди зазначають, що у Постанові Верховного Суду від 29.09.2022р. у справі 500/1912/22 суворе застосування адміністративними судами під час воєнного стану процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та ст. 6 зазначеної Конвенції.
Представник позивача просить суд поновити строк звернення до суду.
За приписами ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Суд зазначає, що предметом даного позову, крім іншого, є: визнання протиправними дій відповідача щодо скасування виплати з 01.05.2025 монетизованої суми пільг за користування житлово-комунальними послугами (соціальної пільги у грошовій формі) відповідно до пункту 6 статті 6 Закону України від 24.03.1998 р. № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист» та зобов`язання поновити ОСОБА_1 призначення та виплату вказаних пільг з 01.05.2025.
Проте, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 14.08.2026, тобто з порушенням встановленого ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячного строку звернення до суду.
Суд зазначає, що строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дані правові висновки узгоджуються з висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Пунктом 6 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу" від 29.12.2023 № 1404, встановлено, що головні управління Фонду щомісяця до 25 числа розраховують суми пільг за поточний місяць.
На основі відповідних розрахунків головних управлінь Фонду централізовано Фондом формується заявка щодо потреби в бюджетних коштах на виплату пільг та потреби на оплату послуг, пов`язаних із виплатою та доставкою пільг через виплатні об`єкти, в якій враховуються невиплачені та повернуті кошти на виплату пільг (окремо - на оплату житлово-комунальних послуг і окремо - на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу)
Фонд перераховує бюджетні кошти на виплату пільг:
на рахунки пільговиків, відкриті в уповноважених банках, - до 5 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано пільги;
через виплатні об`єкти - до 25 числа місяця, наступного за місяцем, за який нараховано пільги, згідно з графіком виплати пенсії та грошової допомоги одержувачам.
Оскільки пільги виплачуються за попередній місяць у наступному, позивач не отримав пільгу в червні 2025 року за травень 2025 року.
Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
При цьому, процес отримання позивачем тих чи інших документів, з метою використання таких як доказів при зверненні до суду з позовом, не змінює момент з якого позивач дізнався чи повинен був дізнатися про порушення своїх прав та свобод.
Так, отримання позивачем відповіді ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав діями відповідача, а свідчить лише про час, коли останній почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено, передбачений ч. 2 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що представником позивача не наведені належним чином обґрунтовані підставі та докази поважності пропуску строку звернення із цим позовом.
Згідно з ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку щодо періоду з 01.05.2025 та докази поважності причин пропуску такого строку або письмово уточнити позовні вимоги щодо дати вчинення відповідачем протиправних дій.
Крім того, частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 132 КАС України).
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI).
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який поданий юридичною особою сплачується судовий збір 1 розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (частина 3 статті 4 Закону № 3674-VI).
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Суд зазначає, що позовну заяву подано в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ЄСІТС) «Електронний суд».
Позивачем заявлені дві вимоги немайнового характеру, одна з яких є похідною. Таким чином, позивачем має бути сплачена сума судового збору у розмірі 1064,96 грн.
Позивачем при зверненні до суду судовий збір у розмірі 1064,96 грн. не сплачено.
Зазначений недолік позовної заяви може бути усунений шляхом подання документа про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн. за такими реквізитами для сплати судового збору: "Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача - №[рахунок приховано], код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву адвоката Дугарь Ксенії Миколаївни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу.
Копію ухвали надіслати позивачу (його представнику).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є.О. Кисельова