ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 року Справа №160/15207/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
06 червня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) щодо нездійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених за час проходження служби) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 29.01.2020 року по 03.03.2026 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідно до Постанови №704, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року;
- зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення, нараховані та виплачені за час проходження служби) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 29.01.2020 року по 03.03.2026 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, відповідно до Постанови №704, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у разі звільнення з служби за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошового забезпечення, відповідно до Постанови №704, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року;
- зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у разі звільнення з служби за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошового забезпечення, відповідно до Постанови №704, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з червня 2013 року до 28.02.2018 року поточної індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січня 2008 року;
- зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з червня 2013 року до 28.02.2018 року поточну індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січня 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року до 03.03.2026 року поточної індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців березня 2018 року;
- зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.03.2018 року до 03.03.2026 року поточну індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців березня 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації-різниці грошового забезпечення щомісячно у розмірі 3935,15 грн за період з 01.03.2018 року до 03.03.2026 року, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
- зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення щомісячно у розмірі 3471,85 грн за період з 01.03.2018 року до 03.03.2026 року, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час проходження позивачем служби відповідач здійснював нарахування та виплату грошового забезпечення у неналежному розмірі, застосовуючи для визначення посадового окладу та окладу за спеціальним званням прожитковий мінімум, встановлений станом на 01.01.2018 року, а в подальшому - фіксовану величину 1762 грн, замість прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня відповідного календарного року. У зв`язку з цим позивач просить здійснити перерахунок основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 03.03.2026. Крім того, позивач вважає протиправним неналежне нарахування індексації грошового забезпечення та невиплату індексації-різниці. Зокрема, поточна індексація мала обчислюватися з урахуванням місяців підвищення посадових окладів - січня 2008 року та березня 2018 року, а оскільки підвищення грошового доходу у березні 2018 року було меншим за суму можливої індексації, позивач вважає, що набув право на щомісячну виплату індексації-різниці до моменту звільнення зі служби 03.03.2026 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач 23.06.2026 року надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що відповідач вважає нарахування та виплату грошового забезпечення позивачу здійсненими відповідно до чинного на відповідні періоди законодавства. Зокрема, посадовий оклад та оклад за спеціальним званням у 2020-2026 роках розраховувалися із застосуванням величини 1762 грн, а зміна прожиткового мінімуму на відповідний календарний рік, на думку відповідача, не створює підстав для перерахунку раніше виплаченого грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні. Щодо індексації відповідач зазначає, що її обчислення здійснювалося відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078 з урахуванням фактичних підвищень посадових окладів, змін законодавства щодо індексації у 2023-2026 роках, у зв`язку з чим відсутні підстави для застосування січня 2008 року та березня 2018 року як місяців обчислення індексу протягом усього заявленого позивачем періоду. Стосовно індексації-різниці відповідач фактично визнає, що питання про наявність у позивача права на неї з 01.03.2018 відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку №1078 ним не вирішувалося, однак загалом наполягає на правомірності своїх дій
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно витягу з наказу Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (по особовому складу) № 67-НК від 03.03.2026 року ОСОБА_1 виключено з кадрів ДСНС України, зі списків особового складу Головного управління та знято з усіх видів забезпечення з 03.03.2026 року.
09.05.2026 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом в якому, серед іншого, просив здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення, відповідно до Постанови №704, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року, для обчислення посадового окладу та окладу за військовим званням з урахуванням раніше виплачених сум; надбавки за вислугу років, надбавки за виконання особливо важких завдань, щомісячної премії з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки розрахунок таких видів грошового забезпечення залежить від розрахунку посадового окладу та окладу за військове звання з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01 січня календарного року; поточної індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січень 2008 року та березень 2018 року; матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також грошової допомоги на оздоровлення з урахуванням перерахованих основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за весь період проходження служби; індексації-різниці з березня 2018 року по день виключення;.
Листом № 57 01-1441/57 05/01 від 28.05.2026 ГУ ДСНС України в Луганській області повідомлено, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалися відповідно до Постанови КМУ №704 та Інструкції №623, а тому правових підстав для його перерахунку із застосуванням прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, відповідач не вбачає. При цьому зазначено, що розміри посадового окладу та окладу за спеціальним званням визначалися виходячи з розрахункової величини 1762 грн.
Щодо індексації відповідач зазначив, що її нарахування проводилося відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку №1078. У зв`язку з підвищенням посадового окладу у лютому 2015 року обчислення індексу споживчих цін здійснювалося з наступного місяця, а після підвищення посадових окладів з 01.03.2018 - з місяця, наступного за березнем 2018 року. Також у листі вказано, що у 2023 році дію Закону про індексацію було призупинено, а з 2024-2026 років обчислення індексу споживчих цін здійснювалося за правилами, встановленими законами про Державний бюджет на відповідні роки.
Окремо відповідач зазначив про відсутність бюджетних асигнувань на виплату індексації-різниці, у зв`язку з чим вважає відсутніми правові підстави для її додаткового нарахування та виплати.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правові засади соціального і правового захисту осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту визначені Кодексом цивільного захисту України.
Відповідно до частини першої статті 115 Кодексу цивільного захисту України держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно з частиною першою статті 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов`язків.
Частиною другою статті 125 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що розміри, порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) установлено грошове забезпечення, зокрема, осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.
Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з пунктом 4 Постанови №704 у первісній редакції було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
На момент набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №704 пункт 4 був викладений у редакції згідно з пунктом 6постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 втратив чинність, у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі №826/6453/18.
Тобто, з 29.01.2020 року, враховуючи дату ухвалення цього судового рішення, була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у первісній редакції, котра запроваджувала у якості однієї із величин алгоритму розрахунку показника окладу за посадою - мінімальний розмір заробітної плати.
У той же час, 01.01.2017 року набрав чинності Закон України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
За змістом пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VІІІ, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом України від 06.12.2016 року №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Під час розв`язання колізії між нормами п.3розділу II Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII та п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №103 (після скасування таких змін у судовому порядку) перевагу належить віддати положенням закону як акту права вищої юридичної сили.
Оскільки норма пункту 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за приписи пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, то відсутні правові підстави для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Подібні правові висновки щодо розв`язання колізії норм права (п.3 розділу II Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII та п.4 постанови Кабінету Міністрів України №704), зроблені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18.
Тобто, з 29.01.2020 року була відновлена дія пункту 4 постанови КМУ №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018.
Таким чином, з 29.01.2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону №2011-ХІІ.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704», яка набрала чинності 20.05.2023 року, було скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, відповідно до яких установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року у справі № 320/29450/24 визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року у справі №320/29450/24 залишено без змін.
Разом з тим, постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі скасовано повністю, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Верховний Суд у постанові від 16.07.2026 у справі №320/29450/24 зазначив, що відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України №2011-XII встановлення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців делеговано Кабінету Міністрів України, до повноважень якого належить, зокрема, визначення базової величини для розрахунку посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями. Суд зауважив, що пункт 3 розділу ІІ Закону №1774-VIII не встановлює конкретного базового критерію для розрахунку посадового окладу, а профільними законодавчими актами така розрахункова величина також не визначена, у зв`язку із чим відсутні підстави вважати, що Кабінет Міністрів України, встановивши її у фіксованому розмірі 1762 грн, діяв поза межами наданих йому повноважень. При цьому Верховний Суд послався на правову позицію, викладену у постанові від 24.06.2025 у справі №420/5584/24, а також на висновки Великої Палати Верховного Суду у справах №640/33771/20 та №520/2098/19 щодо належності питань визначення грошового забезпечення військовослужбовців до дискреційних повноважень Уряду. Водночас Суд визнав помилковим застосування судами попередніх інстанцій висновків у справах №826/6453/18, №826/3858/18 та №440/6017/21, оскільки правовідносини у зазначених справах стосувалися переважно пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та є відмінними від правовідносин щодо визначення грошового забезпечення діючих військовослужбовців. Крім того, Верховний Суд зазначив, що пункт 2 постанови КМУ №481 після набрання нею чинності вичерпав свою дію, оскільки внесена ним зміна стала складовою пункту 4 постанови КМУ №704, а тому обраний позивачем спосіб захисту визнано неправильним та неефективним. Також Суд звернув увагу, що судами попередніх інстанцій не було встановлено фактичних обставин, які б підтверджували реальне звуження змісту та обсягу прав позивача внаслідок прийняття постанови КМУ №481.
Оцінюючи наведене з урахуванням предмета цього спору, суд зазначає таке.
Предметом спору в цій справі є бездіяльність ГУ ДСНС України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 29.01.2020 року по 03.03.2026 із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України на відповідний рік, замість фіксованої величини 1762 грн, визначеної пунктом 4 Постанови № 704 у редакції Постанови № 481.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини першої статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 (якою залишено без змін рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року) визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 (далі - Постанова № 481) в частині встановлення фіксованої розрахункової величини 1762 грн для обчислення посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями.
Зазначена постанова апеляційного суду набрала законної сили 18 червня 2025 року і з цього моменту була обов`язковою до виконання суб`єктами владних повноважень, включаючи відповідача, оскільки під час відкриття та розгляду касаційного провадження Верховний Суд не зупиняв виконання та дію рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі №320/29450/24 відповідно до частини першої статті 375 КАС України.
Судом установлено, що станом на весь спірний період - з 18.06.2025 по 31.12.2025 - постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.06.2025 у справі № 320/29450/24 була чинним, обов`язковим до виконання судовим рішенням, яким пункт 2 Постанови № 481 визнано нечинним. Отже, у відповідача, як суб`єкта владних повноважень, упродовж усього зазначеного періоду існував обов`язок здійснювати нарахування грошового забезпечення позивача з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а не фіксованої величини 1762 грн.
Постанова Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24, якою рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а в позові відмовлено, відповідно до її резолютивної частини набирає законної сили з дати її ухвалення, тобто з 16 липня 2026 року, є остаточною та оскарженню не підлягає (повний текст постанови виготовлено 17 липня 2026 року).
Оцінюючи дію цього судового рішення в часі, суд виходить із того, що воно набрало законної сили саме з дня його ухвалення. Відтак правові наслідки цього рішення виникають з 16.07.2026 та поширюються на майбутнє.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства - ефективному захисту прав, свобод та інтересів осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Одним із фундаментальних елементів цього завдання є принцип правової визначеності та принцип обов`язковості судового рішення, що діяло на певний момент, - особа не повинна нести негативних наслідків того, що судове рішення, яким захищено її право і яке підлягало виконанню, в подальшому скасовано вищою інстанцією, якщо це скасування прямо не передбачає зворотної дії в часі щодо вже виниклих та реалізованих (або таких, що підлягали реалізації) прав.
За таких обставин суд доходить висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області щодо нездійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020 до 19.05.2023 року та з 18.06.2025 по 03.03.2026 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України на 1 січня відповідного року, а також для зобов`язання відповідача здійснити такий перерахунок з урахуванням вже виплачених сум.
Продовжуючи розгляд справи щодо зобов`язальних вимог до відповідача здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у разі звільнення з служби за кожний повний календарний рік служби з урахуванням грошового забезпечення, відповідно до Постанови №704, суд зазначає наступне.
20.07.2018, відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція № 623).
Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції № 623 ця Інструкція визначає порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, а також порядок виплати одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу.
За змістом пункту 7 розділу XXVII Інструкції № 623 особам рядового і начальницького складу, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Відповідно до пункту 12 розділу XXVII Інструкції № 623 до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога при звільненні зі служби цивільного захисту, для осіб рядового і начальницького складу, які звільняються з посад, на які вони були призначені, включаються оклад за штатною посадою, оклад за спеціальним званням і додаткові види грошового забезпечення постійного характеру (надбавки, доплати, премії), що були встановлені наказом органу управління (підрозділу) на день звільнення.
Отже, розмір одноразової грошової допомоги при звільненні безпосередньо залежить від розміру місячного грошового забезпечення особи на день її звільнення зі служби, складовими якого є, зокрема, посадовий оклад та оклад за спеціальним званням.
Матеріалами справи підтверджено, що під час обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні відповідачем до складу місячного грошового забезпечення позивача включено посадовий оклад та оклад за спеціальним званням, розміри яких визначено виходячи з розрахункової величини 1762,00 грн.
З огляду на встановлену судом протиправність застосування відповідачем при обчисленні посадового окладу та окладу за спеціальним званням позивача в період з 29.01.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 03.03.2026 такої розрахункової величини, як 1762,00 грн, суд доходить висновку, що одноразову грошову допомогу при звільненні також було обчислено та виплачено позивачу в неналежному розмірі.
Оскільки одноразова грошова допомога при звільненні обчислюється виходячи з місячного грошового забезпечення особи на день звільнення, а розмір такого грошового забезпечення безпосередньо залежить, зокрема, від розміру посадового окладу та окладу за спеціальним званням, неправильне визначення зазначених складових грошового забезпечення вплинуло на розмір нарахованої та виплаченої позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, що зумовлює необхідність її перерахунку.
Таким чином, для відновлення прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням грошового забезпечення, відповідно до Постанови №704 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року та з урахуванням раніше виплачених сум;
Щодо вимог позивача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатиту за період з червня 2013 року до 28.02.2018 року поточну індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січня 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум, суд зазначає наступне.
Згідно з статтею 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Відповідно до статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно з статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Відповідно до статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Абзацом 2 пункту 4 Порядку № 1078 (у редакції, чинній до 15.03.2018) передбачено, що у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.
Згідно з абзацом 2 пункту 4 Порядку № 1078 (у редакції, чинній з 15.03.2018) оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Натомість абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 абзац 4 пункту 4 Порядку №1078, норми яких є тотожними, передбачають, що частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Питання про те, як саме визначається сума індексації, регулювалося абзацом 6 пункту 4 Порядку № 1078, а з 15.03.2018 врегульоване абзацом 5 цього ж пункту, норми яких є тотожними і передбачають, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Пункт 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова № 1013).
Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 у вказаній редакції передбачав, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Цей же абзац діяв з 15.03.2018 до 01.04.2021 у редакції постанови Уряду від 28.02.2018 року № 141 і встановлював, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Підпунктом 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 №278 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення", яка набрала чинності 02.04.2021 (далі - Постанова № 278) у пункті 5 Порядку №1078 в абзаці першому слово "(окладів)" замінено словами "(посадових окладів)".
Абзац 2 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 дотепер у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 і передбачає, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Абзац 3 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Цей же абзац з 15.03.2018 дотепер діє у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141 та передбачає, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 застосовується з 01.12.2015 дотепер у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 і встановлює таке правило: якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзац 5 пункту 5 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Підпунктом 2 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 278 абзац п`ятий пункту 5 Порядку № 1078 викладено в такій редакції: "У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру".
Абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 діяв з 01.12.2015 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Цей же абзац з 15.03.2018 до 01.04.2021 діяв у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 року № 141 і передбачав, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Підпунктом 1 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 278 у пункті 5 Порядку № 1078 в абзаці шостому слово "(окладів)" замінено словами "(посадових окладів)".
Пункт 10-2 Порядку № 1078 був викладений у новій редакції на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013.
У цій редакції пункт 10-2 Порядку № 1078 застосовувався з 01.12.2015 до 01.04.2021 та передбачав, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 278 пункт 10-2 Порядку № 1078 викладено в такій редакції: "10-2. Для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби".
Відповідно до пункту 3 Постанови № 1013 Кабінетом Міністрів України постановлено: Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов`язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
Згідно із пунктами 1-3 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова № 1294, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Виплата грошового забезпечення курсантам навчальних закладів Державної податкової служби здійснюється в порядку, що затверджується Державною податковою службою.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 затверджено:
- схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками 1-8, 30-32;
- схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 9-23;
- схеми окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатком 24;
- додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 25-28, 33.
Відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України № 1294 вона набрала чинності з 01.01.2008 і її норми діяли до 01.03.2018 - дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704 (далі - Постанова № 704), якою затверджено, зокрема: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, Національної гвардії, Державної прикордонної служби та Державної спеціальної служби транспорту згідно з додатком 2.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд враховує, що питання щодо застосування наведених положень Порядку № 1078 та постанови Кабінету Міністрів України № 1013 з урахуванням постанов Кабінету Міністрів України № 1294, 704 було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом.
Так, згідно з усталеною практикою Верховного Суду, зокрема, але не виключно, постанови від 01.06.2023 у справі № 120/13635/21-а, від 15.06.2023 у справі №120/6277/22, від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, від 28.08.2023 у справі № 420/17338/22, з 01.12.2015 діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової, розрахунок індексації грошового забезпечення військовослужбовця з 01.12.2015 не прив`язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
Верховний Суд дійшов висновку, що з 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займав військовослужбовець.
Також, згідно висновків Верховного Суду, зокрема, але не виключно, у постановах від 23.06.2022 у справі № 120/2399/21-а, від 27.06.2022 у справі № 420/5976/20, від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 20.10.2022 у справі № 400/426/21, від 30.03.2023 у справі № 380/16409/21, від 06.04.2023 у справі № 380/12370/21, від 06.04.2023 у справі № 380/19089/21, від 24.05.2023 у справі №380/15640/21, від 03.08.2023 у справі № 380/23487/21, від 23.08.2023 у справі №380/20441/21, від 23.11.2023 у справі № 380/2872/21, враховуючи те, що з 01.01.2008 затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1294 посадові оклади військовослужбовців до 01.03.2018 (дата набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України № 704) не змінювалися, то відповідно до приписів Порядку № 1078 саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
При цьому, зокрема, згідно висновків Верховного Суду у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 13.04.2023 у справі № 420/18162/21, від 13.04.2023 у справі № 420/9187/21, від 04.05.2023 у справі № 380/5811/21, від 24.05.2023 у справі №380/15640/21, від 23.08.2023 у справі № 380/20441/21, норми Постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже, січень 2016 року не став для них місяцем підвищення тарифних ставок (окладів), з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою № 1013).
Крім того, згідно з установленою практикою Верховного Суду, зокрема, постанови від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 17.11.2022 у справі № 420/7118/21, від 09.03.2023 у справі № 160/6645/21, від 30.03.2023 у справі №380/11408/21, від 03.08.2023 у справі № 380/23487/21, від 12.10.2023 у справі № 560/5132/21, у період з 01.01.2016 до 28.02.2018 повноваження державних органів щодо визначення місяця підвищення тарифних ставок (окладів) для цілей застосування Порядку № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013) не були дискреційними, оскільки нормами означеного Порядку установлено лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки відповідної установи галузі бюджетної сфери - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого у розмірі 101 відсоток до 01.01.2016 року чи 103 відсотки після 01.01.2016 року, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник, яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Тобто, суд дійшов висновку, що в силу норм Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
Водночас, за наведеного правового регулювання та висновків Верховного Суду, а також зважаючи на те, що позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які свідчать про неправомірність застосування відповідачем під час нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2013 по 30.11.2015 базового місяця, який залежав від місяця прийняття працівника на роботу та/або місяця збільшення заробітної плати, натомість позивач помилково просить застосувати приписи Порядку №1078, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, до спірних правовідносин, які виникли до 01.12.2015, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.06.2013 по 30.11.2015 з урахуванням базового місяця січень 2008 року є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, необхідно визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця січня 2008 року.
Стосовно вимог у частині нарахувати та виплатити за період з 01.03.2018 року до 03.03.2026 року поточну індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців березня 2018 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 (в редакції чинній на час виникнення спору), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.
У зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі Постанова № 1013), яка набрала чинності з 15 грудня 2015 року та підлягала застосуванню з 01 грудня 2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення.
Серед іншого, внесеними змінами передбачено ряд новел в порядку проведення індексації грошових доходів населення.
Зокрема, в редакції Постанови № 1013, пункт 5 Порядку № 1078 викладено у такій редакції: «У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу…».
Отже, починаючи з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, в тому числі військовослужбовець.
Тобто, якщо раніше базовим місяцем вважався місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної зарплати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати), то після прийняття Постанови № 1013 від 09 грудня 2015 року місяцем підвищення став місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078).
Таким чином, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника (в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок), а саме від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
З 01 березня 2018 року відбулась зміна грошового забезпечення військовослужбовців, у зв`язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу. Це стало підставою для зміни місяця підвищення (базового місяця) у цілях нарахування індексації військовослужбовцям на березень 2018 року.
У зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, посадовий оклад позивача підвищився у березні 2018 року.
Суд нагадує, що згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Так, відповідно до офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%.
Вказані відсоткові показники індексу інфляції за жовтень 2018 року були опубліковані у листопаді 2018 року, що з огляду на наведені вище приписи п. 1-1 Порядку № 1078, свідчать про те, що індексацію слід проводити з 01 грудня 2018, як першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
При цьому, слід врахувати, що положення абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким зупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є чинним та не визнавалось неконституційним.
Відтак, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов`язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
Що ж стосується 2024 року, суд зауважує, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX установлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Отже, якщо приріст індексу споживчих цін (коефіцієнт індексації) обчислюється з 01.01.2024, то в силу вимог пункту 5 Порядку №1078 приріст розраховується з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення, тобто таким місяцем є грудень 2023 року.
Індексація грошових доходів проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103%.
Порядком №1078 визначено, що індекс споживчих цін обчислюється Державною службою статистики України і публікується в офіційних періодичних виданнях не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним.
Індекси споживчих цін опубліковані Державною службою статистики України в газеті «Урядовий кур`єр» та становили (по відношенню до попередніх місяців): за січень - 100,4% (дата опублікування 13.02.2024); за лютий - 100,3% (12.03.2024); за березень - 100,5% (11.04.2024); за квітень - 100,2% (14.05.2024); за травень - 100,6% (12.06.2024).
У червні 2024 року по відношенню до травня 2024 року індекс споживчих цін становив 102,2%, за період січень-червень 2024 року - 104,3% (дата опублікування 12.07.2024).
Так, наростаючим підсумком індекс споживчих цін у період з січня по червень 2024 року перевищив 103% лише в червні 2024 року і склав 104,3%. До червня 2024 року перевищення індексом споживчих цін показника 103% не було.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.
За наведеного слідує, що починаючи з січня по липень 2024 року індексація не проводилася, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.
Судом встановлено, згідно довідки про розмір та склад грошового забезпечення № 90-ДВ/57 від 26.05.2026 року виданої ОСОБА_1 , з грудня 2018 по грудень 2022 року та починаючи з серпня 2024 року, позивачу нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.
Доводів щодо незгоди позивача з вказаними сумами позовна заява не містить.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність з боку відповідача протиправних дій чи бездіяльності щодо нарахування та виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 03.03.2026 року.
Вирішуючи питання щодо вимог нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення щомісячно у розмірі 3471,85 грн за період з 01.03.2018 року до 03.03.2026 року, відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, суд виходить із такого.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 п.5 Порядку № 1078 дають підстави дійти висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивачу, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.
Водночас як слідує з матеріалів справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації.
У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Висновки суду у цій справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21 та від 18 жовтня 2023 року у справі № 380/14195/22.
Суд зазначає, що у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Як вже встановлено судом, грошове забезпечення позивача в загальній сумі в лютому 2018 становило 12693,13 грн, а в березні 2018 року - 13684,63 грн.
Тобто, розмір грошового забезпечення позивача збільшився у березні 2018 року на 991,15 грн та не перевищує суму можливої індексації (4463,15 грн).
Отже позивачу з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року та з 01.01.2024 по 03.03.2026 мало бути нараховано індексацію грошового забезпечення - різницю між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.
Отже індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 по 31 грудня 2023 року не нараховувалась та не виплачувалась правомірно.
Отож відповідач був зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) також за період з 01.01.2024 із застосуванням щомісячної індексації відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що необхідно зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 03.03.2026 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивач, звільнений від сплати судового збору, у зв`язку з чим розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. ст.9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (вул. Богдана Ліщини, 29, м. Сіверськодонецьк, Сіверськодонецький р-н, Луганська обл., 93405, ІК в ЄДРПОУ 38617137) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) щодо нездійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених за час проходження служби) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 03.03.2026 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня відповідного календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно додатків 1, 12, 13 і 14. до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення (основних та додаткових видів грошового забезпечення, нарахованих та виплачених за час проходження служби) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 29.01.2020 по 19.05.2023 та з 18.06.2025 по 03.03.2026 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня відповідного календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно додатків 1, 12, 13 і 14. до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги у разі звільнення з служби за кожний повний календарний рік служби з урахуванням, посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня відповідного календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно додатків 1, 12, 13 і 14. до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб".
Зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) одноразову грошову допомогу у разі звільнення з служби за кожний повний календарний рік служби з урахуванням з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня відповідного календарного року на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно додатків 1, 12, 13 і 14. до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.12.2025 по 28.02.2018 року поточної індексації грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січня 2008 року.
Зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) здійснити перерахунок та виплатиту ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 01.12.2025 по 28.02.2018 року поточну індексацію грошового забезпечення, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців січня 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) щодо не нарахування і невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 03.03.2026 року, відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078;
Зобов`язати Головне управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (ЄДРПОУ 38617137) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 03.03.2026 року, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
В задоволені іншої частини вимог відмовити
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Е.О. Юрков