ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відкриття провадження в адміністративній справі
24 серпня 2026 року Справа № 160/25082/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), поданою в його інтересах адвокатом Тарнаповичем Ігорем Вікторовичем, до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
17 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 16 серпня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), подана в його інтересах адвокатом Тарнаповичем Ігорем Вікторовичем (далі - представник позивача), до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій представник позивача просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 14 березня 2022 року по 2 березня 2026 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, надбавок, компенсації невикористаної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 1 січня 2024 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1 січня 2025 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2026 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 14 березня 2022 року по 2 березня 2026 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, надбавок, компенсації невикористаної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 1 січня 2022 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 1 січня 2023 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 1 січня 2024 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 1 січня 2025 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2026 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо невидачі належної довідки про вартість неотриманого ОСОБА_1 речового майна, ненарахування та невиплати компенсації вартості речового майна;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати довідку про вартість речового майна, що належало до видачі, в якій має бути зазначене кількість кожного з найменувань речового майна, що підлягало видачі ОСОБА_1 за весь період служби та сукупна вартість такого майна, що підлягає виплаті позивачу у вигляді грошової компенсації. Встановлену суму компенсації замовити встановленим порядком у забезпечувального органу для подальшого фінансування та виплати ОСОБА_1 ;
- після здійснення відповідних перерахунків видати ОСОБА_1 відповідну довідку про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій для обчислення пенсії відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та абзацу восьмого пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 (зі змінами та доповненнями) для звернення до Пенсійного фонду України.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що позивач у спірний період проходив військову службу у Військових частинах НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , які перебували у підпорядкуванні відповідача, а в подальшому у Військовій частині НОМЕР_1 . За увесь період проходження військової служби позивач перебував на грошовому забезпеченні саме у відповідача.
У спірний період відповідач розраховував грошове забезпечення із застосуванням розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року, що призвело до порушення майнових прав позивача, а саме, гарантованого статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» отримання грошового забезпечення у законодавчо визначеному розмірі та до зменшення розміру грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії.
Окрім того, відповідач не здійснив належну компенсацію неотриманого позивачем за період служби речового майна.
Представник позивача вважає таку бездіяльність та дії відповідача протиправними та просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідно до частини другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Зазначена позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Згідно із частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
У позовній заяві представник позивача заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду із позовною заявою та розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
На обґрунтування заявленого клопотання про поновлення строку звернення до суду представник позивача зазначив, що відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, що була чинною станом на виникнення спірних правовідносин) в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Рішенням Конституційного Суду України від 11 грудня 2025 року № 1р-2025 у справі № 1-7/2024(337/24) визнано неконституційними положення частини першої статті 233 КЗпП України в частині встановлення тримісячного строку для звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати та інших належних працівникові виплат. Вказані положення втратили чинність з 11 грудня 2025 року, тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, резюмує представник позивача, позивачем не порушено строк звернення до суду із цією позовною заявою.
Суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У пункті 77 постанови Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 щодо застосування положень частини другої статті 233 КЗпП України викладений наступний правовий висновок:
«Судова палата частково поділяє позицію суду апеляційної інстанції щодо порядку обчислення строку звернення до адміністративного суду, зазначену у його висновку. Зокрема, слід погодитися із висновком апеляційного суду про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні)».
Оскільки у цій справі частина позовних вимог пов`язана зі звільненням позивача з військової служби (перерахунок та виплата компенсації невикористаної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні; нарахування та виплата, видача довідки про вартість речового майна), то до спірних правовідносин суд має застосувати положення частини другої статті 233 КЗпП України - три місяці з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Дослідивши додані до позовної заяви документи, суд дійшов висновку, що наявних в матеріалах справи документів недостатньо для з`ясування питання, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У зв`язку з викладеним, заяву про поновлення строку звернення до суду буде вирішено судом після зібрання всіх необхідних документів під час судового розгляду справи.
Згідно із пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
У частинах першій, другій та третій статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що у спірний період позивач проходив військову службу у Військових частинах НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 на різних посадах.
Посади публічної служби, які обіймав позивач та у зв`язку з проходженням служби на яких виник цей спір, не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: армійськими - бригадний генерал, генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал; корабельними - коммодор, контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал.
Згідно із частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У частині п`ятій статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в цій справі, а також, що означена справа не є справою у спорі, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, з урахуванням вимог статей 260, 262 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах адвокатом Тарнаповичем Ігорем Вікторовичем, до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності та дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.
Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Установити відповідачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, - п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Зобов`язати адвоката Тарнаповича Ігоря Вікторовича протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» документи, що підтверджують обставини звернення позивача за призначенням пенсії після звільнення з військової служби.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:
довідку з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Військової частини НОМЕР_1 ;
документально підтверджену інформацію щодо перебування Військових частинах НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 на фінансовому забезпеченні у Військовій частини НОМЕР_1 ;
накази (витяги з наказів) про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 та Військової частини НОМЕР_1 ;
накази (витяги з наказів) про переведення позивача на інші посади та присвоєння військових звань (у разі наявності таких) за спірний період;
наказ (витяг з наказу) про виключення позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 разом з доказами вручення (ознайомлення) такого наказу позивачу (у разі прийняття);
грошовий атестат разом із доказами вручення його позивачу (у разі невручення - зазначити про ці обставини у відзиві);
довідку про проходження позивачем військової служби;
послужний список на позивача;
довідку про грошове забезпечення позивача за період з 14 березня 2022 року до 31 березня 2026 року із зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) у кожному місяці;
особисті картки грошового забезпечення (картки особового рахунку військовослужбовця) ОСОБА_1 за період з 2022 року до 2026 року;
документально підтверджену інформацію щодо виплати позивачу у 2022-2026 роках грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань;
документально підтверджену інформацію щодо виплати позивачу у 2026 році компенсації за невикористані дні відпусток та одноразової грошової допомоги при звільненні;
рапорт позивача на звільнення;
рапорт позивача, на підставі якого позивача виключено зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
рапорт (заяву) позивача про виплату компенсації за неотримане речове майно, а у разі відсутності такого (такої) - документально підтверджену інформацію щодо його відсутності (наприклад, довідку);
розрахунок грошової компенсації за неотримане речове майно.
Запропонувати:
- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;
- відповідачу подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.
Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті буде розпочато через тридцять днів після відкриття провадження у справі, а справу буде розглянуто без виклику учасників справи в судове засідання (у порядку письмового провадження) протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою-п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя Т.І. Чернявська