Справа № 459/1507/25
Провадження № 6/459/101/2026
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі :
головуючого судді Отчак Н.Я.,
при секретарі Савіцької Б.Б.,
представника заявника ОСОБА_1
представника відповідача Задерецького А.В.
розглянувши заяву Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення моральної шкоди, завданої органом державної влади,
ВСТАНОВИВ
11.08.2026 представник Державної казначейської служби України Гук Ю.В. подала вищевказану заяву, в якій просила змінити спосіб і порядок виконання рішення Шептицького міського суду Львівської області від 13.10.2025 у справі № 459/1507/25 шляхом стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 13.10.2025 у справі № 459/1507/25 (далі - Рішення суду від 13.10.2025), зокрема, стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 20 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди. На виконання рішення суду від 13.10.2025 Шептицьким міським судом Львівської області 25.06.2026 видано виконавчий лист у справі № 459/1507/25. 25.06.2026 ОСОБА_2 подано на виконання згаданий Виконавчий лист до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, який в подальшому скеровано до Державної казначейської служби України (далі - Казначейство).
За результатами опрацювання поданого ОСОБА_2 пакету документів, у Казначейства (як органу виконання судового рішення у справі № 459/1507/25) виникла необхідність звернутись до Суду із заявою про зміну способу або порядку його виконання з огляду на таке.
Казначейство діє відповідно до повноважень та компетенції, визначених, зокрема, Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (далі - Положення № 215).
Згідно з пунктом 4 Положення № 215, Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.
Відповідно до частини 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно зі статтею 25 Бюджетного кодексу України (далі - БК України), Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами) визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (далі - Порядок № 845).
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання.
Відповідно до Бюджетного кодексу України та Порядку № 845, за бюджетною програмою КПКВК 3504030 «Заходи щодо відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, відшкодування громадянинові вартості конфіскованого та безхазяйного майна стягнутого в дохід держави, відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб» (далі - КПКВК 3504030) здійснюється відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб.
За змістом цільового призначення бюджетної програми КПКВК 3504030 вбачається, що Казначейство може виконати судове рішення, якщо шкода завдана певним колом осіб, а саме органами дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, органами державної влади та їх посадовими і службовими особами
Згідно із мотивувальною частиною рішення Шептицького міського суду Львівської області від 13.10.2025 у справі № 459/1507/25 органом влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду, є ІНФОРМАЦІЯ_3 , який не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_2 , та відповідно фінансується останнім (лист від 22.06.2026 № 1159/13/1654).
Відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ІНФОРМАЦІЯ_4 є державною організацією (установою, закладом).
Таким чином, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_4 є державною організацією (установою, закладом), а не органом державної влади, то виконати рішення суду від 13.10.2025 у справі № 459/1507/25 згідно з механізмом визначеним законодавством для здійснення безспірного списання коштів державного бюджету, тобто за бюджетною програмою КПКВК 3504030, є неможливим.
Разом з тим, розділ Порядку № 845 «Безспірне списання коштів з рахунків боржника» визначає алгоритм виконання рішень про стягнення коштів з боржників.
Пунктами 24-32 Порядку № 845 встановлено механізм безспірного списання коштів з рахунків боржника.
Орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.
Як убачається зі змісту рішення суду від 08.06.2026, суд посилався на загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, передбачені правилами статті 1167 ЦК України, відповідно до яких моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В рішенні суду від 13.10.2025 у справі № 459/1507/25 Шептицький міський суд Львівської області дійшов висновку, що шкода Позивачу завдана саме протиправними діями ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи викладене, Казначейство просить обрати належним способом виконання вказаного рішення шляхом стягнення моральної шкоди у розмірі 20 000,00 грн з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
14.08.2026 представником ІНФОРМАЦІЯ_2 подано пояснення на дану заяву. В обґрунтування своєї позиції представник повідомив, що відповідно до статті 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Зазначає, що заявник помилково вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 є державною організацією (установою, закладом), а не органом державної влади.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. (п.1 Постанови КМ України від 23 лютого 2022 р. № 154).
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 346/5428/17 (провадження № 61-8102св21) зазначено, що «кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів.
Відтак, посилаючись на Закону України «Про виконавче провадження» та Бюджетний кодекс України, представник боржника вважає, що відсутні підстави для зміни способу та порядку виконання даного рішення суду та просить відмовити у задоволенні заяви.
В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала у повному обсязі з підстав зазначених у ній та просила таку задовольнити.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо задоволення заяви заперечив, з підстав наведених у письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення представників сторін, ознайомившись із заявою, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 13.10.2025 у справі № 459/1507/25, за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення моральної шкоди, позовні вимоги задоволено частковово та стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 20 000,00 гривень на відшкодування моральної шкоди.
На виконання рішення суду від 13.10.2025 Шептицьким міським судом Львівської області 26.05.2026 видано виконавчий лист у справі № 459/1507/25.
25.06.2026 ОСОБА_2 подано на виконання згаданий Виконавчий лист до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, який в подальшому скеровано до Державної казначейської служби України.
Згідно судового рішення по даній справі, стягнення грошових коштів має відбуватись з Державного бюджету України, оскільки відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 , порушуючи права позивача, діяв від імені Держава Україна, а не у власних інтересах.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання . Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Аналіз змісту ст. 435 ЦПК України свідчить про те, що підставами для зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення є виключно ті, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вказані обставини повинні бути чітко встановлені та підтвердженні відповідними доказами.
Категорія «обставин, що ускладнюють виконання рішення» має оціночний характер віднесення тих чи інших обставин залежить від судового розсуду, а також від надання доказів, що доводять наявність подібних обставин.
Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.
Так, спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено у статті 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, що раніше встановлений.
Таким чином, при вирішенні питання про зміну порядку та способу виконання судового рішення, суд визначає наявність або відсутність конкретних обставин, які унеможливлюють або ускладнюють його виконання, тобто визначає чи існують такі обставини насправді та чи безпосередньо вони перешкоджають виконанню рішення у строки, у обсязі та у порядку, які визначені у рішенні, а також наявність чи відсутність належних та допустимих доказів у заявника в обґрунтування його доводів.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 05 вересня 2018 року у справі № 2-749/11/2229 роз`яснив, що поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі абсолютної неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. Але під час зміни способу та порядку виконання рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті.
Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений. При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть. Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 25 листопада 2015 року (справа №6-1829цс15) та від 16 грудня 2015 року (справа №6-2427цс15).
На стадії виконання рішення суд не може застосувати інший спосіб правового захисту стягувача ніж той, що передбачений рішенням суду, оскільки в іншому випадку це означало б зміну суті рішення суду та застосування іншого способу правового захисту позивача без дотримання належної судової процедури розгляду відповідних позовних вимог.
Отже, при вирішенні питання про встановлення нового способу виконання, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість виконання рішення раніше встановленим способом.
Державною казначейською службою України не надано суду доказів існування обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у розумінні положень ст. 435 ЦПК України.
Також, запропонований заявником спосіб виконання судового рішення за своєю правовою природою (у розумінні ст. 435 ЦПК України) таким не є, а фактичною є зміною змісту резолютивної частини вказаного судового рішення, яке набрало законної сили.
Крім того, слід зауважити, що відповідно до статті 2 ЦК України учасником спірних правовідносин у справі про відшкодування шкоди за рахунок держави на підставі статті 1174 ЦК України є держава Україна, а тому вона має бути відповідачем.
Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина друга статті 2 ЦК України).
Завдана шкода відшкодовується не безпосередньо посадовою особою органу державної влади або органу місцевого самоврядування з рахунків, відкритих для забезпечення їх діяльності, як юридичної особи (бюджетної установи), а за рахунок коштів Державного бюджету Державною казначейською службою України в порядку, встановленому чинним законодавством.
Таким чином, враховуючи, що казначейське обслуговування бюджетних коштів забезпечує Державна казначейська служба України (Казначейство), яка є центральним органом виконавчої влади і має повноваження безспірного списання коштів державного та місцевого бюджетів на підставі рішення суду, в даному випадку позовні вимоги заявлені позивачем про стягнення за рахунок Державного бюджету України, то саме цей орган має виконувати рішення суду відповідно до його змісту та виданого на його виконання виконавчого документу.
Враховуючи наведені обставини та положення діючого законодавства, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Державної казначейської служби України про зміну способу та порядку виконання рішення суду по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення моральної шкоди, завданої органом державної влади.
Керуючись ст. ст.260, 353, 435 ЦПК України, суд,-
У Х В А Л И В:
В задоволенні заяви Державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення моральної шкоди, завданої органом державної влади- відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена в день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду згідно з ст. 354 ЦПК України.
Ухвалу складено 20.08.2026.
Суддя: Н. Я. Отчак