Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
24 серпня 2026 р. № 520/21834/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправною постанову та зобов`язання вчинити певні дії
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати Постанову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області № 1199937381/1199937381-2026-2 від 31.03.2026 про відмову у здійсненні страхових виплат ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області прийняти рішення про поновлення нарахування та виплати страхових виплат ОСОБА_1 з 01.08.2022 року у спосіб, встановлений ч. 1 ст. 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і на виконання п.8 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою КМУ № 299 від 11.02.2025 року.
Ухвалою суду від 27.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Позивачу встановлено строк десять календарних днів для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з належним обґрунтуванням причин пропуску строку та доказів поважності причин його пропуску.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена представнику позивача до електронного кабінету у системі "Електронний суд" 27.07.2026 20:34, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Представником позивача подано до суду заяву про виконання ухвали суду. Зазначено, що в спірних правовідносинах, які виникли, оскаржується саме відмова пенсійного органу поновити страхові виплати, яка винесена 31.03.2026. Зазначена відмова, на думку позивача, не містить законодавчого обґрунтування, а отже підлягає скасуванню.
Представник позивача наголошує на тому, що нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, не містять жодних обмежень щодо строків поновлення страхових виплат. Також наголошує на неможливості застосування дискримінаційних норм за місцем реєстрації/проживання особи.
Оскільки суддя у період з 10.08.2026 по 23.08.2026 включно перебував у щорічній відпустці, питання про поновлення позивачу строку звернення до суду та відкриття провадження у справі вирішується з урахуванням днів відпустки.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Суд зазначає, що Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, останньою у часі практикою, сформовано правові висновки у постанові від 31 березня 2021 року по справі № 240/12017/19 щодо строку звернення до адміністративного суду у спірних правовідносинах.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у вказаній постанові зазначає наступне:
"Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.12.2020 у справі № 510/1286/16-а вказала на те, що у спорах, що виникають з органами Пенсійного фонду України, особа може дізнатися, що її права порушені, зокрема, при отриманні від органу Пенсійного фонду України відповіді (листа-відповіді, листа-роз`яснення) на надісланий запит щодо розміру пенсії, нормативно-правових документів (про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку), на підставі яких був здійснений саме такий розрахунок.
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19)".
В даних спірних правовідносинах суд наголошує на тому, що страхова виплата є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення виплати чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання виплати особою, якій вона призначена, вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Суд в ухвалі від 27.07.2026 виснував, що саме з моменту припинення нарахування спірної виплати виникли обставини, які регулюють спірні правовідносини, оскільки саме цей факт став підставою для відмови позивачці у поновленні виплати. Отже сам по собі факт відмови відповідача у поновленні виплати не може існувати окремо від подій, які його спричинили - припинення нарахування страхових виплат.
Також суд зазначає, що твердження представника позивача про необґрунтовану відмову відповідача у поновленні виплат, не можуть бути взяті до уваги як підстава для поновлення строку звернення до суду, з огляду на те, що у постанові № 1199937381/1199937381-2026-2 від 31.03.2026, копія якої наявна в матеріалах справи, суб`єктом владних повноважень виснувано, що причиною відмови є саме відсутність інформації, що підтверджує право на страхову виплату (документи). Тобто, причиною відмови позивачці у поновленні виплати є ненадання необхідного переліку документів на підтвердження права на поновлення спірної виплати.
Натомість жодних доказів щодо пакету документів, які були подані позивачем до пенсійного органу, що спростовували би доводи відповідача про відсутність необхідного переліку документів для поновлення спірної виплати, позивачем до матеріалів позовної заяви не долучено.
Також суд зазначає, що спірна постанова відповідача жодних висновків про необхідність доведення факту реєстрації позивача на території України не містить. Відтак, в цій частині доводи представника позивача про дискримінаційний характер ухваленого рішення судом також не приймаються до уваги.
За твердженням представника позивача, позивачкою виконані всі дії для поновлення їй регресних виплат, передбачених законодавцем.
Так, позивачка не заперечує, що виплата їй страхових коштів була припинена з 01.08.2022. Враховуючи, що страхова виплата є регулярним щомясічним платежем, про припинення виплат позивач достеменно дізналась у вересні 2022, коли не отримала спірну виплату за попередній місяць. Натомість із заявою про поновлення виплат вона звернулась до пенсійного органу через понад три роки після припинення нарахування виплати.
У заяві про виконання ухвали суду представником позивача не наведено жодних переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду, які б завадили позивачу звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивач своєчасно звернувся до суду.
Разом з цим, у постанові від 09.06.2022 у справі № 1140/2132/18, предметом розгляду якої було також нарахування соціальних виплат, Верховний Суд дійшов висновку про те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
"Отримання позивачем листа відповідача від 15.03.2018 №4325/04-19 на його звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку".
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.10.2025 у справі №560/12997/24.
Частиною 6 ст. 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем відповідна заява до суду не подана. Представник позивача наголошував, що в межах зазначених спірно-правових відносин оскаржується саме відмова пенсійного органу у поновленні страхових виплат. Натомість, позовна заява містить пряму вимогу саме про поновлення страхових виплат з 01.08.2022, тобто сформовану поза межами строку звернення до суду, встановленого приписами статті 122 КАС України. Суд зазначає, що позивач не позбавлений права окремо оскаржити до суду рішення суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
За таких обставин, суд уважає за необхідне повернути позовну заяву позивачу.
Керуючись статтями 169, 251, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН