Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
УХВАЛА
про залишення позовної заяви без руху
24 серпня 2026 року Справа № 520/33243/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись із заявою Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А:
В провадженні Харківського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року зазначену позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 18 червня 2025 року по 30 листопада 2025 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року;
- зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення) за період з 18 червня 2025 року по 30 листопада 2025 року, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1-14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, та здійснити виплату коштів різниці з урахуванням виплачених сум із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44, з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 3 квітня 2026 року апеляційну скаргу відповідача повернуто заявнику.
15 серпня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року за нововиявленими обставинами.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 серпня 2026 року головуючим суддею у даній справі призначено Волгіну Н.П.
Відповідно до приписів ст. 366 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або передана для розгляді судді, визначеному в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за нововиявленими обставинами, суддя виходить з наступного.
Згідно з ч. 1ст. 364 КАС України заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення позовних заяв до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 364 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами додається документ про сплату судового збору.
Доказів на підтвердження сплати судового до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не додано.
Разом з цим Військовою частиною НОМЕР_1 заявлено клопотання про відстрочення сплати збору на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», яке обґрунтоване тим, що Військова частина НОМЕР_1 є бюджетною установою і на даний час всі витрати організації здійснюються за рахунок Державної казначейської служби України, на замовлення та одержання яких потрібен певний час.
Розглядаючи клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Отже, обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть уважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.
Частиною 1 ст. 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).
Частиною 1 ст. 2 Закону № 3674-VI визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
З аналізу наведеної статті слідує, що заявник, Військова частина НОМЕР_1 , не є суб`єктом, на якого розповсюджується приписи ст. 8 Закону № 3674-VI.
Наведена правова позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною, в тому числі, у постановах від 22 листопада 2023 року у справі № 400/518/23, від 12 вересня 2024 року у справі № 200/3047/23, від 12 вересня 2025 року у справі № 420/31329/24.
Враховуючи наведене, правові підстави для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення відсутні.
Відповідно до ч. 3 ст. 366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 364цього Кодексу, […] застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Визначаючись із розміром судового збору, що підлягав сплаті за подання даної заяви, суддя виходить з такого.
За приписами пп. 2 п. 3 ч. 2ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В межах адміністративної справи № 520/33243/25 ОСОБА_1 оскаржував бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо непроведення нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18 червня 2025 року по 30 листопада 2025 року з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, та просив суд зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок його грошового забезпечення за вказаний період із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року, та здійснити виплату перерахованого грошового забезпечення.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
На зазначену постанову Великої Палати Верховного Суду посилався, зокрема, і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 квітня 2023 року у справі № 300/3800/22, від 2 квітня 2025 року у справі № 380/9176/24.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 мали майновий характер.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи із приписів ст. 4 Закону № 3674-VI, а також враховуючи, що позивач не визначив ціну позову у позовній заяві, ставка судового збору (від сплати якого позивач відповідно до приписів п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI був звільнений) мала складати не менш ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня 2025 року.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року № 4059-IX, з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Отже, за подання адміністративного позову у справі 520/33243/25 ставка судового збору мала складати не менше 1211,20 грн (3028,00 грн * 0,4).
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, за подання Військовою частиною НОМЕР_1 у серпні 2026 року заяви про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2025 року за нововиявленими обставинами заявник мав сплатити судовий збір у розмірі 1453,44 грн (1211,20 грн * 150% * 0,8).
Керуючись ст.ст.169,243,248,256,294,364,366 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
У Х В А Л И Л А:
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків позовної заяви 5 (п`ять) днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:
- належного документа про сплату судового збору за подання даної заяви в розмірі 1453,44 грн за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача [рахунок приховано]; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101; (код платника); судовий збір, за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами _______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону
Роз`яснити заявнику, що у випадку не усунення недоліків заяви у встановлений судом строк заява і додані до неї документи будуть повернуті заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Волгіна Н.П.