Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
У Х В А Л А
про залишення позову без руху
24 серпня 2026 р. Справа № 520/25996/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі за текстом - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 через представника - адвоката Корсуна Дмитра Андрійовича звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови поновити ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року виплату соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України від 24.03.1998 № 203/98-ВР «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити ОСОБА_1 з 01 травня 2025 року виплату соціальних пільг у грошовій формі на оплату житлово-комунальних послуг, передбачених пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України від 24.03.1998 № 203/98-ВР;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пільга на оплату житлово-комунальних послуг, передбачена пунктом 6 частини першої статті 6 Закону України від 24.03.1998 № 203/98-ВР, надається у грошовій формі та є періодичною щомісячною виплатою, а тому факт її ненадходження стає відомим особі, яка її отримує, вже за наслідками першого місяця, за який виплату не здійснено.
Із тексту позовної заяви та доданих до неї документів судом встановлено, що нарахування та виплата позивачу пільги на оплату житлово-комунальних послуг як ветерану Національної поліції здійснювалися з 01.01.2023 по 30.04.2025, а з 01 травня 2025 року виплату такої пільги припинено у зв`язку із застосуванням Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім`ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 389 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1553). Про цю обставину зазначає і сам позивач у позовній заяві, вказуючи, що «з 01.05.2025 позивачу припинена виплата пільги за сплату житлово-комунальних послуг».
За таких обставин позивач дізнався або повинен був дізнатися про припинення виплати йому пільги на оплату житлово-комунальних послуг за наслідками першого місяця, за який таку виплату не здійснено, тобто не пізніше червня 2025 року. Шестимісячний строк звернення до суду за захистом прав, порушених припиненням з 01 травня 2025 року виплати зазначеної пільги, сплив не пізніше грудня 2025 року.
Позовну заяву подано до Харківського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 20 серпня 2026 року, що підтверджується квитанцією про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС № 8434194 від 20.08.2026, тобто зі значним пропуском строку звернення до суду.
Суд зазначає, що звернення представника позивача - адвоката Корсуна Д.А. до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою (адвокатським запитом) від 28.04.2026, яка надійшла до цього органу 04.05.2026 за № 32046/К-2000-26, та отримання відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 30.05.2026 № 36457-32046/К-04/8-2000/26 не змінюють моменту, з якого позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Отримання будь-яких відповідей від суб`єкта владних повноважень як за власними зверненнями особи, так і внаслідок одержання правничої допомоги адвоката, а також формування власної правової позиції щодо відповідності закону раніше вчиненого волевиявлення органу за своєю суттю є не моментом настання обізнаності з порушенням права, а моментом початку реального захисту вже порушеного права.
Протилежний підхід дозволяв би особі відновлювати сплив строку звернення до суду необмежену кількість разів шляхом повторних звернень до того самого органу з тих самих питань, що прямо суперечить призначенню інституту строків в адміністративному судочинстві.
Не спростовує наведеного і посилання позивача на триваючий характер порушення його права. Періодичний щомісячний характер виплати означає лише те, що порушення права повторюється щомісяця, проте не змінює моменту, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про саме припинення виплати, і не надає права заявляти вимоги за весь період, що передував шестимісячному строку звернення до суду, без вирішення питання про поновлення такого строку. У цій справі позовні вимоги заявлені саме з 01 травня 2025 року.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року).
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28 березня 2006 року (справа Мельник проти України) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Конституційний Суд України у рішенні № 17-рп/2011 від 13.12.2011 визначив, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Так, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, тобто, існували такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду позивачем не подано, причин пропуску строку у позовній заяві не наведено, доказів існування обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду, до позовної заяви не додано.
Таким чином, позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду з позовом, а також надати докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 121, 122, 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Позовну заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (адреса: 61022, Харківська область, місто Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк 10 днів з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду з позовом та наданням доказів поважності причин його пропуску.
3. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду.
4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.
5. Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
6. Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання.
7. Ухвала постановлена та підписана 24 серпня 2026 року.
Суддя С.В. Смагар