ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
24 серпня 2026 року справа №200/3178/26
м. Дніпро
Суддя-доповідач Першого апеляційного адміністративного суду Пивовар І.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги адвоката Майданника Дмитра Григоровича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року у справі № 200/3178/26 (головуючий суддя у І інстанції Молочна І.С.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
У С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог.
Позивач звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 у виплаті одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану»;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити одноразову грошову винагороду за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
В обґрунтування позову зазначила, що вона відповідає вимогам, визначеним нормами постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану» та має право на нарахування та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 1 млн. гривень, передбаченої цією Постановою, а бездіяльність відповідача, що полягає у невиплаті такої допомоги є протиправною.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт зазначає, що позивач відповідає віковому, темпоральному та іншим критеріям абзацу другого пункту 4 Постанови № 153. Жодну з цих обставин суд першої інстанції під сумнів не поставив. Єдиною підставою відмови стала оцінка характеру участі позивача у бойових діях.
Вказує, що позивач отримувала додаткову винагороду в розмірі до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій та заходах оборони в період з травня 2023 року по лютий 2025 року, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, що підтверджує відповідність її критерію базового бойового стажу.
Досліджуючи матеріали адміністративної справи, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Спірним питанням у межах цієї справи є наявність або відсутність у позивача права на отримання одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн гривень, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану».
Участь у бойових діях відповідно до Окремого доручення Міністерства оборони України від 26.09.2026 № 5601/уд (а також відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерством оборони України від 07.06.2018 № 260) підтверджується:
а) бойовими наказами (бойовими розпорядженнями);
б) журналами бойових дій (вахтовими, навігаційно-вахтовими, навігаційними журналами) або журналами ведення оперативної обстановки або бойових донесень;
в) рапортами (донесеннями) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових в районах ведення воєнних (бойових) дій.
На підставі цих же документів військовослужбовцям, які брали безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах) виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень.
Зі змісту довідки за формою ОК-5 вбачається, що позивач з травня 2023 року по лютий 2025 року отримувала по 100 000 - 120 000 гривень на місяць.
Отже, оскільки підтвердження участі у бойових діях, як для нарахування щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, так і для встановлення права на одноразову грошову винагороду здійснюється на підставі одного й того ж переліку первинних документів (наказів, журналів бойових дій та рапортів), відомості щодо здійснення позивачу вказаних щомісячних виплат мають істотне значення для вирішення цього спору.
Проте в матеріалах справи, в тому числі у доказах, наданих як позивачем, так і відповідачем відсутні як первинні документи, що слугували підставою для нарахування позивачу додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, так і належно оформлені матеріали за результатами розгляду відповідачем рапорту позивача про виплату одноразової грошової винагороди.
Відсутність вказаних документів унеможливлює здійснення належного та всебічного розгляду апеляційної скарги відповідача на рішення суду першої інстанції, а тому усі описані документі слід надати до апеляційного суду.
Відповідно до частини четвертої статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частина друга статті 77 КАС України).
Положеннями пункту 4 частини першої статті 306 КАС України передбачено, що суддя-доповідач в порядку підготовки справи до апеляційного розгляду пропонує учасникам справи подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала апеляційну скаргу, або з власної ініціативи.
Підготовчі дії, визначені пунктами 4-6 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав усіх учасників справи подати свої міркування або заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 306 КАС України).
Відповідно до частини другої статті 306 КАС України, усі судові рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до апеляційного розгляду, викладаються у формі ухвали, що кореспондує з приписами частини третьої статті 80 КАС України, згідно з якими про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування у відповідача додаткових доказів для повного та всебічного розгляду справи.
Слід зауважити, що згідно із частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про інформацію» інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.
Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
Якщо затребувана судом в цій ухвалі інформація не може бути надана, оскільки вона належить до інформації з обмеженим доступом, слід мотивувати, до якого виду (конфіденційна, таємна або службова) вона віднесена і якими розпорядчими актами, а також якими нормативними документами заборонено її надання на вимогу суду.
Крім того, якщо у документах, які затребуються, наявна інформація з обмеженим доступом, можливо їх надати з закриттям (ретушуванням) подібних відомостей.
Керуючись статтями 72, 77, 80, 306, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
У Х В А Л И В :
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) надати Першому апеляційному адміністративному суду належним чином завірені копії:
- довідки про безпосередню участь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, із зазначенням конкретних періодів, коли позивач брала участь у бойових діях, та документи на підставі яких таку довідку видано;
- наказів (витягів з них) командира Військової частини НОМЕР_1 на виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;
- бойових розпоряджень командира Військової частини НОМЕР_1 (витяги з них) за період з травня 2023 року по лютий 2025 року щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 );
- журналів бойових дій за період з травня 2023 по лютий 2025 (витягів з них щодо позивача) або довідку, оформлену у довільній формі, із зазначенням відомостей про внесення/невнесення до Журналу бойових дій бойових наказів (бойових розпоряджень), на підставі яких ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у вказаний період приймала безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії), перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів);
- звернення (рапорту тощо) позивача про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», та додані до нього документи (якщо таке мало місце);
- відповіді та/або розпорядчого акту (наказу, розпорядження тощо) щодо розгляду звернення (рапорту тощо) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про нарахування та виплату їй одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану», та документи на підставі яких його прийнято (якщо таке мало місце);
- інших доказів, які стали підставою для вчинення спірних дій та прийняття рішень.
Встановити строк для подання витребуваних документів - до 04 вересня 2026 року.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) надати вказані докази до Першого апеляційного адміністративного суду через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», або за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Левка Лук`яненка, 23.
Вимоги суду є обов`язковими для виконання.
Попередити керівника Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, зокрема, штраф у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (стаття 149 КАС України).
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання 24 серпня 2026 року та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Пивовар