ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 р. Справа № 520/9510/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду питання про прийняття додаткової постанови в адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 , головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 20.11.25 року по справі № 520/9510/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі по тексту - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області:
- від 12.12.2024 № 2646601-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 67 265,40 грн;
- від 12.12.2024 № 2646595-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 18 078,00 грн;
- від 12.12.2024 № 2646600-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 11 835,60 грн;
- від 12.12.2024 №2646593-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 10 486,20 грн;
- від 12.12.2024 № 2646597-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 3614,40 грн;
- від 12.12.2024 № 2646598-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 3 534,00 грн;
- від 12.12.2024 № 2646602-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 1 276,80 грн;
- від 12.12.2024 № 2646594-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 1 234,20 грн;
- від 17.12.2024 № 2647076-2405-2031-UA6312027[телефон приховано]на суму сплати - 939,60 грн;
- від 12.12.2024 № 2646603-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 610,80 грн;
- від 12.12.2024 № 2646599-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 373,20 грн;
- від 12.12.2024 № 2646604-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 153,60 грн;
- від 12.12.2024 № 2646596-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 79,20 грн.
- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 у справі №520/9510/25 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області від 12.12.2024:
№ 2646601-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 67 265,40 грн;
№ 2646595-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 18 078,00 грн;
№ 2646600-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 11 835,60 грн;
№ 2646593-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 10 486,20 грн;
№ 2646597-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 3614,40 грн;
№ 2646598-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 3 534,00 грн;
№ 2646602-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 1 276,80 грн;
№ 2646594-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 1 234,20 грн;
№ 2647076-2405-2031-UA6312027[телефон приховано]на суму сплати - 939,60 грн;
№ 2646603-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 610,80 грн;
№ 2646599-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 373,20 грн;
№ 2646604-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 153,60 грн;
№ 2646596-2405-2031-UA6312027[телефон приховано] на суму сплати - 79,20 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 4844 (чотири тисячі вісімсот сорок чотири) грн. 80 коп.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі № 520/9510/25 заяву представника позивача про розподіл судових витрат - задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд.46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисячі) грн. 00 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 по справі № 520/9510/25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.11.2025 по справі № 520/9510/25 - залишено без змін.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.06.2026 по справі № 520/9510/25 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишено без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 по справі № 520/9510/25 - залишено без змін.
Від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просив суд апеляційної інстанції ухвалити по справі № 520/9510/25 додаткову постанову про стягнення з Головного управління Державної податкової служби у Харківській області, утвореного як відокремлений підрозділ ДПС України (61057, Харків, вул. Г. Сковороди, 46, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5 000,00 грн.
В обґрунтування вимог вказаної заяви стверджував, що оскільки понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підтверджуються у повному обсязі долученими до матеріалів справи доказами, наявні підстави для їх відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта владних повноважень.
Відповідач надав до суду апеляційної інстанції заперечення проти стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в яких просив у задоволені вимог про стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Вказував, що вимога представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі № 520/19153/25 є безпідставною, оскільки частиною 3 статті 143 КАС України визначено можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог лише у разі неможливості подання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат з поважних причин до закінчення судових дебатів, у той час як заявником взагалі не зазначено причин, з яких у нього була відсутня можливість подання до суду доказів понесених витрат на правничу допомогу до ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Крім того, на підтвердження понесених витрат представником позивача надано платіжну інструкцію від 03.07.2026 № ПН792ZZ, тоді як акт приймання-передачі наданих правничих послуг датований лише 06.07.2026. Отже, на момент здійснення оплати був відсутній документ, який би підтверджував факт надання та прийняття відповідних послуг, їх обсяг і вартість. Більше того, зазначений акт не містить підписів сторін, а відтак не може вважатися належним доказом фактичного надання правничої допомоги та прийняття її клієнтом. За таких обставин, надані документи у своїй сукупності не підтверджують реальність, необхідність та обґрунтованість заявлених до відшкодування витрат на професійну допомогу, а тому відсутні підстави для стягнення вказаних витрат та задоволення заяви позивача в цій частині.
Відповідно до частини 3 статті 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн, понесених в суді апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
За визначенням частини 1, пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина 7 статті 139 КАС України).
Відповідно до частин 3 та 4 статті 143 КАС України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу було подано позивачем 06.07.2026, тобто протягом п`яти днів після ухвалення рішення, а заяву про намір їх відшкодування - 29.12.2025, що у повній мірі узгоджується із приписами статті 139 КАС України.
Частинами 3, 4 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що розмір суми витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу та вартості виконаних робіт, витрати на проведення яких понесені в межах розгляду конкретної судової справи. При цьому розмір витрат має бути співмірним із складністю виконаних адвокатом конкретних робіт та часом, витраченим на виконання цих робіт.
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п`ятій статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина статті 134 КАС України).
Згідно з частиною 6 статті 135 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 135 КАС України).
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, пов`язаних безпосередньо з розглядом певної судової справи, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, надаючи оцінку понесеним позивачем витратам на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Також, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи та витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат в суді апеляційної інстанції представником позивача до матеріалів справи додано: рахунок-фактуру № СФ-3 від 02.07.2026, платіжну інструкцію № ПН79277, акт прийому-передачі наданих послуг № 4 від 06.07.2026, ордер про надання правової допомоги, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір № 02/12-24 про надання правничої (правової) допомоги від 02.12.2024.
Дослідивши вказані документи колегією суддів встановлено, що між адвокатом Феленком Сергієм Олександровичем та ОСОБА_1 укладено договір № 02/12-24 про надання правничої (правової) допомоги від 02.12.2024, відповідно до пункту 1.1 якого, адвокат зобов`язується за дорученням або заявою клієнта надавати останньому правничу допомогу в порядку та на умовах, визначених даним договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правничу допомогу та витрати, необхідні для виконання його доручень.
У пункті 4.1 договору № 02/12-24 про надання правничої (правової) допомоги від 02.12.2024 сторони узгодили, що розмір гонорару за надання правничої допомоги за даним договором, а також конкретний вид правничої допомоги та строки сплати гонорару, визначаються у рахунках.
За змістом Акту прийому-передачі наданих послуг № 4 від 06.07.2026, адвокатом було надано наступні послуги:
- здійснення правового аналізу апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області на рішення суду першої інстанції від 20.11.2025;
- підготовка та складення відзиву на апеляційну скаргу.
Загальна сума гонорару становить 5000 грн.
Таким чином, з наведеного слідує, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача надав до суду необхідні докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що має бути сплачена позивачем.
Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Зі змісту норм частин 4, 5 та 6 статті 134 КАС України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (саме така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Колегія суддів зазначає, що незважаючи на те, що при застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, такий, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 5 статті 134 КАС України.
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст частини 4 статті 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, колегія суддів зазначає наступне.
Так, матеріалами справи підтверджено, що представником позивача складено відзив на апеляційну скаргу.
Дослідивши відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила, що вказаний документ є незначним за обсягом, а його зміст частково дублюється зі змістом позовної заяви, отже, написання відзиву не потребувало значних зусиль адвоката, а відтак визначений представником позивача розмір правової допомоги за складення такого документу у загальному розмірі 5000 грн є завищеним, а тому підлягає зменшенню.
Заявлені представником позивача витрати на здійснення правового аналізу апеляційної скарги ГУ ДПС у Харківській області на рішення суду першої інстанції від 20.11.2025, є складовою написання та підготовки відзиву на апеляційну скаргу, а тому не підлягають окремому відшкодуванню.
Доводи ГУ ДПС про те, що акт прийому-передачі наданих послуг не підписаний сторонами, а тому немає жодної юридичної сили є такими, що не відповідають дійсності, адже вказаний документ скріплений кваліфікованими та удосконаленими електронними підписами сторін, що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.
Складення акту приймання-передачі наданих послуг 06.07.2026, тобто після здійснення оплати за послуги адвоката (03.07.2026) не спростовує факт отримання ОСОБА_1 послуг адвоката.
Рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21.07.2021 "Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару" встановлено, що розмір адвокатського гонорару за годину становить 25 відсотків мінімальної заробітної плати, тобто 2000 грн станом на момент звернення до суду з цим позовом.
Таким чином, враховуючи досліджені судом докази на підтвердження понесених позивачем витрат, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних за умовами відповідного договору, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, з огляду на ступень складності даної справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також прийняття судом апеляційної інстанції рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що співмірною та пропорційною сумою відшкодування таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є 2000 грн.
З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов`язаних з розглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 132, 134, 139, ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 252, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В
Заяву представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу - задовольнити частково.
Прийняти по справі № 520/9510/25 додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, Харків, вул. Григорія Сковороди, буд.46 ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу, понесені у суді апеляційної інстанції у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків. передбачених п.2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. Макаренко Я.М.