УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 р. Справа № 520/18756/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/18756/25
за позовом ОСОБА_2
до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_3 (далі по тексту - ОСОБА_3 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі по тексту - відповідач, ВДВС), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача з питання відмови від закриття виконавчого провадження та винесення постанови про закриття виконавчого провадження при вчиненні заходів щодо повернення документів стягувачу від 19.05.2025р. з підстав завершення виконавчого провадження;
- визнати протиправною відмову відповідача з питань від вчинення подальших дій, зумовлених закриттям виконавчого провадження, щодо закриття та скасування усіх винесених постанов щодо даного виконавчого провадження при вчиненні заходів щодо повернення документів стягувачу від 19.05.2025р.;
- зобов`язати відповідача вчинити дії щодо винесення постанов про закриття даного виконавчого провадження НОМЕР_2, закриття та скасування усіх постанов щодо даного виконавчого провадження у зв`язку з його завершенням із наданням підтверджуючих документів гр. ОСОБА_2 у електронному вигляді засобами системи електронного суду або за електронною адресою.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.09.2025 по справі №520/18756/25 адміністративний позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Кооперативна, буд. 12/14, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 44045469) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Зроблено вихід за межі позовних вимог.
Визнано протиправною бездіяльність Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_2 від 02.06.2025, про винесення постанови про закриття виконавчого провадження, про зняття арешту коштів боржника, про зняття арешту майна, про закриття постанови про стягнення виконавчого збору, про закриття постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № ВП НОМЕР_3.
Зобов`язано Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути по суті заяву ОСОБА_2 від 02.06.2025, про винесення постанови про закриття виконавчого провадження, про зняття арешту коштів боржника, про зняття арешту майна, про закриття постанови про стягнення виконавчого збору, про закриття постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № ВП НОМЕР_3 та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 по справі №520/18756/25 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2025 року по справі № 520/18756/25 залишено без змін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/18756/25 заяву позивача в порядку статті 382 КАС України - залишено без задоволення.
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , апелянт), не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу суду першої інстанції від 13.04.2026 у справі 520/18756/25 у повному обсязі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що судом першої інстанції при розгляді даної справи взагалі не надано будь-якої оцінки правовим підставам винесення державним виконавцем Луценко А. О. постанови від 19.05.2025 про накладення арешту на майно громадянина ОСОБА_2 при поверненні виконавчого документа від 19.05.2025, що є грубим порушенням Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). Наполягала, що винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно без наявності виконавчого документу є безпідставним та свідчить про те, що рішення суду у даній справі залишається не виконаним. До того ж, всупереч вимог Закону № 1404-VIII при винесенні постанови про повернення документів стягувачу виконавцем не прийнято постанову про закриття виконавчого провадження, що є прямим порушенням Конституції України.
Обґрунтовуючи наявність правових підстав для подання апеляційної скарги зазначала, що ОСОБА_1 є третьою стороною у справі без пред`явлення самостійних вимог щодо предмету позову, а розгляд справи здійснювався судом першої інстанції без її особистої присутності, що в силу частини 2 статті 293 КАС України дає їй право на оскарження судового рішення.
Повідомила, що ОСОБА_3 є сином апелянта, здійснює за нею постійний догляд, а відволікання позивача від постійного догляду за ОСОБА_1 на інші питання (вирішення питань захисту та відновлення порушеного права у судових інстанціях) вочевидь порушує права ОСОБА_1 на отримання постійного догляду в повному обсязі.
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечував проти викладених у ній доводів, просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 по справі №520/18756/25 про перегляд судового рішення - залишити без задоволення.
Повідомив, що на виконання рішення суду у даній справі Немишлянським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції було розглянуто по суті заяву ОСОБА_2 від 02.06.2025 та за результатами її розгляду прийнято відповідне рішення, що свідчить про його виконання у повному обсязі.
Додатково повідомив, що факт виконання рішення суду по справі № 520/14776/25 та №520/18756/25 встановлено у рішенні Другого апеляційного адміністративного суду №520/14776/25 від 13.05.2026 та № 520/18756/25 від 21.05.2026.
Апелянтом надано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій вказано, що наданий відповідачем документ від 10.07.2026 не містить обґрунтувань і підстав для відмови ОСОБА_1 у задоволенні вимог апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційне провадження підлягає закриттю, з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання рішення суду у цій справі відповідачем здійснено розгляд по суті заяви ОСОБА_2 від 02.06.2025 та державним виконавцем Луценко А. О. надано відповідь від 11.07.2025 на заяву ОСОБА_2 від 02.06.2025, яку направлено на електронну адресу ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підтвердження чого додано копію листа від 11.07.2025 та скріншот на підтвердження направлення вказаного листа електронною поштою.
Крім того, 10.03.2026 на адресу суду надійшов лист Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, до якого долучено постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.02.2026, винесену при примусовому виконанні виконавчого листа № 520/18756/25, виданого 17.02.2026 Харківським окружним адміністративним судом.
У вказаній постанові зазначено наступне:
"До відділу надійшов лист боржника від 24.02.2026 за вих. № 11927, яким повідомлено наступне:
До Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Відділ) надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження № 80301120 від 20.02.2026, винесена головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Барановою Яною, для виконання.
На виконання виконавчого листа № 520/18756/25, виданого 17.02.2026 Харківським окружним адміністративним судом, про зобов`язання Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції розглянути по суті заяву ОСОБА_2 від 02.06.2025 про винесення постанови про закриття виконавчого провадження, про зняття арешту коштів боржника, про зняття арешту майна, про закриття постанови про стягнення виконавчого збору, про закриття постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому проваджені НОМЕР_4 та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення, 11.07.2025 державним виконавцем Луценко А. О. надано відповідь на заяву ОСОБА_2 від 02.06.2025, відповідь направлено на електронну адресу ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1
18.09.2025 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 № 520/14776/25 та від 15.09.2025 № 520/18756/25 надано відповідь стосовно розгляду заяви ОСОБА_2 від 02.06.2025. Відповідь направлено на електронну адресу ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та до відома Харківському окружному адміністративним суду рекомендованим листом № 610[телефон приховано] від 20.09.2025.
Реєстраційний номер виконавчого провадження: 80301120.
Також 19.02.2026 втретє надано боржнику відповідь, яка надіслана на електронну адресу ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендованим листом № 61[телефон приховано] від 19.02.2026.
Враховуючи вищевикладене, державним виконавцем виконано в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/18756/25 до відкриття виконавчого провадження.
Додаток: відповідь від 11.07.2025 вих. № 67418, відповідь від 18.09.2025 вих. № 90140, квитанція від 20.09.2025, відповідь від 19.02.2026 вих. № 10889, квитанція від 19.02.2026, докази відправки електронної - пошти».
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_2 , поданої у порядку статті 382 КАС України суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, оскільки матеріали справи містять докази вчинення відповідачем дій на виконання рішення суду від 15 вересня 2025 року по справі № 520/18756/25.
Статтею 129 Конституції України визначено обов`язковість судового рішення однієї з основних засад судочинства.
Перегляд судового рішення, що набрало законної сили, здійснюється у випадках та з підстав, визначених законом.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Воно гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема, забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження судового рішення гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком установленої законом заборони на таке оскарження.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За змістом частини другої статті 293 КАС України, учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Отже, наведені норми визначають коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення та які поділяються на дві групи, а саме: учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їхніх прав, свобод, інтересів та (або) обов`язків.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що судове рішення, що оскаржується особою, незалученою до участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов`язків цієї особи. Тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, незалучених до участі у справі, але і їхні процесуальні права, що витікають із сформульованого в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися судом апеляційної інстанції до уваги.
Як не раз акцентував увагу Верховний Суд, Конституція України як закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їхньої реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене. Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема, забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, установлених законом.
На цій підставі Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого однією з основних засад судочинства, визначених пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного перегляду справи. При цьому право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частини першої статті 55 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. КАС України також визначено принципи здійснення адміністративного судочинства, одним з яких є забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. Цей принцип полягає у тому, що особам, які беруть участь у справі, а також іншим особам, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, у випадках та порядку визначених цим Кодексом, надається право оскарження ухвалених судом рішень.
ЄСПЛ у своїх рішеннях наголошує, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.
Стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним із аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
За змістом статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Приписами статті 323 КАС України встановлено порядок розгляду апеляційної скарги, яка надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення розгляду апеляційної скарги іншої особи.
Відповідно до частини першої статті 323 КАС України якщо апеляційна скарга надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи і особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду справи, суд розглядає її за правилами цієї глави.
За результатами розгляду апеляційної скарги, зазначеної в частині першій цієї статті, суд приймає постанову відповідно до статті 315 цього Кодексу. При цьому за наявності підстав може бути скасовано раніше прийняту постанову суду апеляційної інстанції (частина третя статті 323 КАС України).
Частиною четвертою статті 323 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції розглядає скаргу, зазначену в частині першій цієї статті, в межах доводів, які не розглядалися під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Як визначено у частині п`ятій статті 323 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою відповідно до частини першої цієї статті, якщо суд розглянув наведені у ній доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Метою цієї статті є недопущення перегляду судом апеляційної інстанції за апеляційними скаргами учасників справи судового рішення суду першої інстанції з мотивів, які були вже предметом розгляду за первісно поданою апеляційною скаргою.
Отже, для розгляду апеляційної скарги іншого учасника справи, що надійшла до суду апеляційної інстанції після закінчення апеляційного розгляду справи, суд має встановити наявність таких умов для відкриття провадження:
1) особа, яка подала скаргу, не була присутня під час апеляційного розгляду;
2) доводи, що покладені в основу апеляційної скарги, не розглядалися під час апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 не була присутня під час апеляційного розгляду справи № 520/18756/25. При цьому, звертаючись з апеляційною скаргою, остання вважала, що оскаржуваним судовим рішенням вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
У цьому контексті колегія суддів враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 29.01.2026 по справі № 300/5315/23 відповідно до якого, при розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважає, що місцевим адміністративним судом вирішено питання про її права та обов`язки, суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали апеляційної скарги на предмет їх відповідності статті 296 КАС України, та за відсутності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги чи для відмови у відкритті апеляційного провадження з інших підстав, відкриває апеляційне провадження за апеляційною скаргою такої особи та має належним чином дослідити і встановити, чи вирішив суд в оскаржуваному рішенні питання про права, інтереси та (або) обов`язки заявника апеляційної скарги.
Якщо ж при цьому судом апеляційної інстанції буде встановлено, що права, інтереси та (або) обов`язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права, інтереси та (або) обов`язки у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний адміністративний суд не позбавлений права закрити апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 305 КАС України.
Відтак, вирішуючи питання про відкриття повторного апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не була присутня під час апеляційного розгляду справи та яка вважає, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про її права, інтереси чи обов`язки, яке вже було предметом первісного апеляційного розгляду, суд зобов`язаний встановити:
- наявність у особи, яка подає апеляційну скаргу у порядку статті 323 КАС України, правового зв`язку безпосередньо із судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним;
- наявність такої умови для розгляду апеляційної скарги у порядку статті 323 КАС України як наявність відмінних доводів та аргументів, що покладені особою в основу апеляційної скарги, від тих доводів та аргументів, які розглядалися апеляційним судом під час первісного апеляційного розгляду за апеляційною скаргою іншої особи.
Отже, у разі подання апеляційної скарги не учасником справи, який не був присутній під час апеляційного розгляду справи, а особою, яка взагалі не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції перш за все має з`ясувати, чи вирішував суд першої інстанції питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Встановлення факту вирішення судом першої інстанції зазначених питань є необхідною передумовою для здійснення апеляційного перегляду судового рішення та оцінки доводів особи, яка подала скаргу, оскільки в інакшому випадку (якщо буде встановлено, що питання про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника у справі судом першої інстанції не вирішувалися) апеляційний адміністративний суд закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 305 КАС України, незалежно від того, чи розглядалися відповідні доводи під час апеляційного розгляду справи за апеляційною скаргою іншої особи.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12.04.2023 у справі № 911/3132/17, від 26.09.2023 у справі № 911/1245/21 (911/3210/23), від 13.08.2025 у справі № 913/375/23, від 29.01.2026 по справі № 300/5315/23.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуваною ухвалою було залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, розгляд питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі стосується позивача, як особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та відповідача у справі - суб`єкта владних повноважень.
У свою чергу, ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі № 520/18756/25, у поданій апеляційній скарзі жодним чином не обґрунтовує як ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 вирішено питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки.
Мотивувальна частина ухвали від 13.04.2026 не містить будь-яких висновків суду про права та обов`язки ОСОБА_1 , а у резолютивній частині судом прямо не вказувалось про права та обов`язки такої особи.
Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність у апелянта правового зв`язку безпосередньо із оскаржуваним судовим рішенням матеріали справи не містять, а сторони на такі обставини не покликаються.
Здійснення ОСОБА_2 постійного догляду за ОСОБА_1 та наявність між вказаними особами родинного зв`язку не свідчить про те, що оскаржуваною ухвалою було вирішено питання про право, інтерес чи обов`язок апелянта та автоматично не надає права на її оскарження.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 305 КАС України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.
Згідно із частиною 2 статті 305 КАС України про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
Відтак, ураховуючи наведене вище нормативно-правове регулювання спірних правовідносин, у контексті встановлених судом апеляційної інстанції обставин відсутності правового зв`язку апелянта із оскаржуваним судовим рішенням, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/18756/25.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, 243, 248, 294, 305, 308, 311, 312, 313, 321, 325, 328 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.04.2026 по справі № 520/18756/25 за позовом ОСОБА_2 до Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. Макаренко Я.М.