Справа № 761/23831/26
Апеляційне провадження №22-ц/824/14049/2026
У Х В А Л А
21 серпня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 червня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту,
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16 червня 2026 року заяву повернуто заявнику.
Не погоджуючись із ухвалою суду, 16 червня 2026 року заявник подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, справу прийняти до розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 липня 2026 року матеріали справи витребувано з суду першої інстанції, які надійшли 13 липня 2026 року.
Апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з наступних підстав:
Відповідно до ч. 3 ст. 356 ЦПК України апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником.
Відповідно до ч. 8 ст. 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи.
Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа (стаття 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис», який діяв на момент вчинення процесуальної дії).
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.
Відповідно до акту управління забезпечення автоматизованого документообігу Київського апеляційного суду № 900/01-06/26 від 26.06.2026 року про порушення правил пересилання документів виявлено, що на офіційну електронну адресу Київського апеляційного суду 26.06.2026 року від ОСОБА_3 надійшов електронний лист не скріплений електронним цифровим підписом.
Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
Тобто, процесуальний закон визначив, що відсутність підпису на апеляційній скарзі є підставою для повернення такої апеляційної скарги.
Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 28 лютого 2019 року у справі № 200/12772/18 (провадження № 14-99зц19), повертаючи касаційну скаргу з підстави її непідписання, вказала, в якому випадку подана в електронній формі вважається належним чином підписана, а саме: з обов`язковим скріпленням електронним цифровим підписом.
Аналогічний правовий висновок викладений і у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 61-47059сво18.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 , яка надіслана на електронну адресу Київського апеляційного суду та не підписана електронним цифровим підписом підлягає поверненню.
При цьому, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного та керуючись ст. 356, 357 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 16 червня 2026 року повернути особі, яка її подала без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий суддя: С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько