П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/5661/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк Алла Юріївна
Суддя-доповідач - Моніч Б.С.
24 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Моніча Б.С.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Вінниця, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Керуюча Компанія "Перспектива." до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування,
В С Т А Н О В И В :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Квартирно-експлуатаційний відділ м. Вінниця з позовом до Північного офісу Держаудитслужби в особі Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 14 квітня 2025 року про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-02-25-012968-a, на закупівлю робіт з: «Капітального ремонту будівлі №136/20 м. Немирів» (класифікація за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи).
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби у Вінницькій області від 14.04.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-25-012968-а.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2026 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
25 лютого 2025 року на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця було оголошено про проведення відкритих торгів на закупівлю робіт з: «Капітального ремонту будівлі №136/20 м. Немирів». (Класифікація за ДК 021:2015: 45450000-6 - Інші завершальні будівельні роботи) за № UA-2025-02-25-012968-a.
17 березня 2025 року відбулось розкриття тендерної пропозиції одного учасника, третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Перспектива.» код ЄДРПОУ: 40161982.
Протокольним рішенням № 1-П уповноваженої особи позивача від 19 березня 2025 року проведено розгляд тендерної пропозиції учасника - ТОВ «Керуюча Компанія «Перспектива.» код ЄДРПОУ: 40161982 на відповідність вимогам тендерної документації та визнано останнього переможцем процедури закупівлі. В цей самий день, на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель було розміщено повідомлення про намір укласти договір.
В подальшому, 25 березня 2025 року між позивачем - квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця та третьою особою - товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча Компанія «Перспектива.» укладено договір №9367.
В той же час, згідно з Наказом Північного офісу Держаудитслужби України в особі Управління Північного офісу Державної аудиторської служби України у Вінницький області від 24.03.2025 року №22-з, управлінням прийнято рішення про початок моніторингу закупівлі № UA-2025-02-25- 012968-a, проведеної Квартирно-експлуатаційним відділом м. Вінниця з підстав виявлення органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.
14 квітня 2025 року о 17 год. 11 хв. відповідачем оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури означеної закупівлі (надалі по тексту - Висновок), за результатами якого встановлено порушення вимог установлено порушення вимог абзацу 8 пункту 3 Особливостей №1178 та статті 25 Закону, вимог пунктів 10 та 11 частини першої статті 10 Закону, вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178.
У зазначеному висновку відповідач зобов`язав позивача усунути порушення шляхом припинення зобов`язань за договором, у тому числі із застосуванням наслідків його недійсності, та оприлюднити відповідну інформацію протягом п`яти робочих днів.
Не погодившись із таким висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуваге рішення, суд першої інстанції виходив з того, що встановлені під час моніторингу порушення є доведеними, істотними та такими, що впливають на результати процедури закупівлі, а оскаржуваний висновок відповідача прийнято у межах наданих повноважень, на підставі та у спосіб, визначені законом.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на норми матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що встановлення забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 3% від очікуваної вартості жодним чином не впливала на проведення процедури закупівлі, а навпаки убезпечувала Замовника від настання негативних для нього наслідків у вигляді відмови переможця процедури закупівлі від укладання договору на умовах, які були передбачені тендерною документацією. Судом не враховано, що тендерна пропозиція учасника містила всі види робіт та не змінювала склад робіт, що передбачений дефектним актом. Також суд безпідставно погодився з висновком Держаудитслужби щодо неправильності розрахунків учасника. Вимога щодо актів на приховані роботи, виконавчих схем та іншої виконавчої документації фактично стосувалася стадії виконання договору та була включена до тендерної документації з інформаційною метою. На момент подання тендерної пропозиції такі документи об`єктивно не могли існувати, оскільки роботи ще не були виконані. Замовником повністю дотримано вимог нормативно-правових актів щодо оприлюднення в електронній системі закупівель Договору, додатків та змін до нього, а тому рішення суду в цій частині є незаконним, необґрунтованим та не відповідає вимогам закону. Усі встановлені порушення мають формальний характер, не спричинили збитків державному бюджету, не вплинули на результати закупівлі, не призвели до дискримінації учасників та не створили ризиків неефективного використання бюджетних коштів.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав на правильність висновків суду першої інстанції, тому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст. 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України від 26.01.1993 №2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 вказаного Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад визначає Закон України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII).
Як встановлено частиною першою статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю). Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Відповідно до пункту 14 частини 1 статті 1 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Згідно із частиною другою статті 8 Закону №922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав: 1) дані автоматичних індикаторів ризиків; 2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель; 4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель; 5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.
Згідно з ч. 3 ст. 8 Закону № 922 повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 8 Закону № 922 рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа), зокрема, за наявності інформації, отриманої від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Нормами ст. 5 Закону № 922 визначено принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників. Так, закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону № 922 за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником.
Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель (ч. 7 ст. 8 Закону № 922).
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості).
Відповідно до п. 1 Особливостей ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Згідно з п. 3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Надаючи правову оцінку встановленим органом державного фінансового контролю порушенням та доводам апелянта, колегія суддів зазначає наступне.
Щодо порушення вимог статті 25 Закону № 922-VIII (розмір забезпечення тендерної пропозиції).
Відповідно до частини 1 статті 25 Закону № 922-VIII розмір забезпечення тендерної пропозиції/пропозиції у грошовому виразі не може перевищувати 0,5 відсотка очікуваної вартості закупівлі у разі проведення тендеру/спрощеної закупівлі на закупівлю робіт.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Замовником (апелянтом) при проведенні закупівлі робіт з капітального ремонту будівлі у пункті 2 розділу 3 тендерної документації встановлена вимога щодо надання забезпечення у розмірі 3% очікуваної вартості закупівлі.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що такий розмір забезпечення жодним чином не вплинув на результати закупівлі, не обмежив конкуренцію та убезпечив замовника. Норма ч. 1 ст. 25 Закону № 922-VIII є імперативною, встановлює чітку законодавчу заборону на перевищення граничного розміру забезпечення (0,5% для робіт) і не наділяє замовника дискреційними повноваженнями щодо довільного збільшення цього відсотка з міркувань «безпеки» чи інших власних мотивів. Відсутність оскаржень умов тендерної документації з боку учасників не легалізує допущене Замовником пряме порушення норм Закону.
За таких обставин встановлення замовником розміру забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 3% є порушенням вимог законодавства у сфері публічних закупівель, що обґрунтовано встановлено відповідачем під час здійснення моніторингу процедури закупівлі.
Як свідчать матеріали справи, позивачем у пункті 6 розділу 3 тендерної документації зазначено, що вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики), згідно з пунктом 3 частини другої статті 22 Закону № 922-VIII, встановлено в Додатку 2 до тендерної документації. В Додатку 2 містяться два дефектні акти на виконання робіт з капітального ремонту, якими визначені конкретні найменування робіт та їх обсяги.
Дефектним актом на ремонтно-будівельні роботи (позиція 19, розділ «Вимощення») передбачено улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску в обсязі 5,6 куб.м.
Водночас, у підпункті 4.1 пункту 4 та пункті 1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації КЕВ встановив імперативну вимогу про надання розрахунку договірної ціни та підтверджуючих розрахунків за статтями витрат, виконаних відповідно до кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Мінрегіону від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова).
Учасник ТОВ «Керуюча Компанія «Перспектива.» у складі тендерної пропозиції надав договірну ціну із розрахунками (файл «10 Кошторис.pdf»). Проте відповідно до локального кошторису № 02-01-01 обсяг робіт з улаштування підстильних та вирівнювальних шарів основи з піску визначено в кількості 2,8 куб.м, чим грубо порушено вимоги Додатку 2 до тендерної документації.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що укладений за результатами торгів договір містив повний обсяг робіт (5,6 куб.м) і склад робіт не змінився.
Відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII, тендерна пропозиція - це пропозиція щодо предмета закупівлі, яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з пунктом 18 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII переможцем може бути визнаний виключно той учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, визначеним у тендерній документації. Оцінка тендерної пропозиції здійснюється Замовником на етапі її розгляду. Ті обставини, що Замовник усунув розбіжність в обсягах робіт уже під час підписання договору, не спростовують факту допущення ним протиправних дій на етапі оцінки пропозиції та безпідставного обрання переможцем учасника, чий кошторис не відповідав відповідним умовам.
У пояснювальній записці учасника ТОВ «Керуюча Компанія «Перспектива.» (файл «10 Кошторис.pdf») зазначено, що середньомісячна норма тривалості робочого часу складає 173,33 людино-години.
Згідно з пунктом 5.3 розділу V Настанови заробітна плата в складі прямих витрат розраховується підрядником виходячи з середньомісячної заробітної плати з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади у сфері праці.
Колегія суддів звертає увагу, що у період дії воєнного стану нормативно-правове регулювання трудових відносин має свої особливості. Положеннями частини шостої статті 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» на період дії воєнного стану скасовано застосування норм статей 53, 67 (ч. 3-5), 71, 73 КЗпП України щодо святкових і неробочих днів.
З урахуванням вказаного спеціального закону та відповідних Указів Президента України про продовження строку дії воєнного стану, показник середньомісячної норми тривалості робочого часу на 2025 рік розрахунково становить 169,58 людино-години.
Застосування учасником показника 173,33 люд.-год. є прямою недоцільною помилкою та порушенням пункту 5.3 розділу V Настанови, що свідчить про недотримання переможцем вимог підпункту 4.1 пункту 4 та пункту 1 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації.
Замовник у пункті 10 розділу 1 Додатку 1 до тендерної документації встановив вимогу про надання актів на закриття прихованих робіт, виконавчих схем та сертифікатів якості матеріалів.
Одночасно підпунктом 5.6 пункту 5 Додатку 1 Замовником визначено правовий механізм для учасників: у разі, якщо учасник не повинен або відповідно до норм чинного законодавства не зобов`язаний складати якийсь із вказаних документів, він надає лист-роз`яснення в довільній формі із зазначенням законодавчих підстав ненадання відповідних документів.
Проте тендерна пропозиція ТОВ «Керуюча Компанія «Перспектива.» не містила ані актів на приховані роботи та виконавчих схем, ані листа-роз`яснення з обґрунтуванням підстав їх ненадання.
Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта про те, що такі документи об`єктивно не могли існувати до початку робіт, а вимога мала лише «інформаційний характер». Встановлюючи умови тендерної документації, замовник зобов`язаний дотримуватися їх суворо та неухильно. Переможець проігнорував сформований замовником альтернативний порядок (надання листа-роз`яснення). Відтак, замовник у порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178 не відхилив тендерну пропозицію, яка не відповідала іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, а протиправно обрав учасника переможцем та уклав договір від 25.03.2025 № 9367.
Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції щодо дотримання позивачем вимог пунктів 10 та 11 частини першої статті 10 Закону № 922-VIII в частині оприлюднення Договору про закупівлю, додатків та змін до нього у машинозчитувальному форматі, колегія суддів зазначає наступне.
В ході судового розгляду знайшли своє повне підтвердження висновки органу державного фінансового контролю про те, що замовником зазначені документи були оприлюднені в електронній системі закупівель виключно у вигляді сканованих копий (формат PDF), без забезпечення їх оприлюднення у машинозчитувальному форматі.
Відповідно до абзацу шостого пункту 2 Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835 (далі - Положення № 835), машиночитаний формат - це формат даних, структурований таким чином, що дає змогу ідентифікувати, перетворювати та отримувати конкретні дані, включаючи окремі факти та їх внутрішню структуру, без участі людини.
При цьому до машиночитаного формату належить, зокрема, файл у форматі PDF, який був експортований (перетворений) безпосередньо з текстового редактора (Word). Натомість сканований PDF-файл (зображення) не є машиночитаним форматом, оскільки він позбавляє електронну систему закупівель та користувачів можливості здійснювати автоматизований пошук, зчитування та копіювання конкретних текстових і цифрових даних без застосування додаткових засобів розпізнавання тексту чи людського втручання.
Згідно з пунктом 9 Положення № 835 для оприлюднення наборів даних використовуються такі формати: текстові дані: TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML; структуровані дані: RDF, XML, JSON, CSV, XLS(X), ODS, YAML.
Разом з тим, відповідно до пункту 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.07.2020 за № 610/34893; далі - Порядок № 1082), договір про закупівлю, додатки до нього та зміни до нього розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.
Аналізуючи співвідношення вищенаведених норм, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що у разі розміщення замовником в електронній системі закупівель договору про закупівлю, додатків та змін до нього у форматі PDF, замовником одночасно розміщуються ці ж документи і у машинозчитувальному форматі (або у формі PDF, перетвореного безпосередньо з Word, чи у текстових/структурованих форматах, визначених Положенням № 835).
Колегія суддів відхиляє твердження апелянта про те, що розміщення сканованого договору у форматі PDF повністю задовольняє вимогам Порядку № 1082. Норми Закону № 922-VIII є нормами вищої юридичної сили стосовно підзаконних актів (Наказу № 1082). Сам Порядок № 1082 регулює лише технічний механізм розміщення, тоді як Закон № 922-VIII імперативно зобов`язує замовника забезпечити відкритість та машинозчитуваність даних.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені під час моніторингу порушення не можуть бути розцінені як формальні або несуттєві. Вони стосуються недотримання імперативних вимог Закону, відповідності тендерної пропозиції переможця умовам тендерної документації та забезпечення належного рівня прозорості закупівлі, що становить базові, фундаментальні елементи всієї процедури публічних закупівель.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 480/11854/21 чітко наголосив, що невідповідність учасника кваліфікаційним критеріям є самостійною та достатньою підставою для відхилення тендерної пропозиції, а відсутність необхідних документів у складі пропозиції виключає можливість визнання такого учасника переможцем. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 160/4436/21, від 23.03.2023 у справі № 400/4705/20, від 15.02.2024 у справі № 420/15232/22, які колегія суддів враховує на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України.
Доводи апелянта про відсутність збитків бюджету та відсутність негативних наслідків судом відхиляються, адже дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель є обов`язковим та не ставиться у залежність від настання чи ненастання певних наслідків.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо протиправності та непропорційності обраного відповідачем способу усунення порушення (зобов`язання припинити зобов`язання за договором), колегія суддів зазначає наступне.
Апелянт у скарзі стверджує, що вимога органу державного фінансового контролю про припинення зобов`язань за договором підряду є втручанням у дискреційні повноваження Замовника, порушує Principle of proportionality (принцип пропорційності) та призводить до негативних наслідків для виконання завдань закупівлі.
Колегія суддів вважає такі доводи апелянта безпідставними та та їх відхиляє з огляду на наступне.
Відповідно до положень Закону України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та Положення про Державну аудиторську службу України, відповідач наділений повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства про закупівлі та вжиття в установленому порядку заходів до усунення виявлених порушень шляхом зобов`язання підконтрольної установи до їх усунення.
У постанові від 24.02.2024 у справі № 160/18075/22 Верховний Суд наголосив на тому, що проведення публічних закупівель, в першу чергу, направлене на забезпечення потреб держави, територіальних громад або об`єднаних територіальних громад. Отже, укладаючи договір за результатами проведення публічної закупівлі, держава фактично має право контролю за проведенням закупівлі, враховуючи і етап укладення та виконання договору.
З аналізу повноважень органів державного фінансового контролю Верховний Суд у вказаній справі виснував, що чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень. Враховуючи, що при укладенні договорів за результатами публічних закупівель використовуються саме бюджетні кошти, то лише держава через свій відповідний орган має повноваження щодо обрання форми припинення нецільового та незаконного використання цих коштів.
Аналогічні правові висновки в частині оцінки способу усунення порушення, виявленого під час моніторингу, були висловлені Верховним Судом у постановах від 01.02.2024 у справі № 260/3428/21, від 19.04.2024 у справі № 500/4553/22, від 31.10.2024 у справі № 160/18653/22, висновки у яких є релевантними до обставин цієї справи та підлягають врахуванню судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.
Крім того, у постанові від 12.12.2024 у справі № 380/14352/22 Верховний Суд, по-перше, наголошував, що у разі виявлення порушень під час публічних закупівель орган державного фінансового контролю має право зобов`язати замовника припинити зобов`язання за договором. При цьому чинним законодавством встановлено дискрецію органу державного фінансового контролю щодо визначення форми усунення встановлених порушень залежно від виду цих порушень. Такий спосіб включає розірвання договору, визнання його недійсним чи нікчемним. Саме замовник обирає правомірний варіант поведінки, який мінімізує наслідки порушень та запобігає нецільовому використанню бюджетних коштів.
По-друге, згідно зі сталою практикою Верховного Суду незабезпечення замовником відхилення пропозиції учасника, що не відповідає кваліфікаційним вимогам, призводить до незаконного укладення договору. У такому разі орган контролю вправі висувати вимоги про припинення зобов`язань, а в разі їх невиконання - звернутися до суду для захисту інтересів держави. Таким чином, ураховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, відповідач мав повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень як припинення зобов`язань за договором.
Колегія суддів підкреслює, що оскільки тендерна пропозиція ТОВ «Керуюча компанія «Перспектива.» підлягала обов`язковому відхиленню на підставі п. 44 Особливостей № 1178, правовідносини між КЕВ та вказаним учасником взагалі не мали виникнути, а договір підряду від 25.03.2025 № 9367 є наслідком прямого порушення Закону замовником.
За таких обставин зобов`язання замовника припинити зобов`язання за договором є належним, обґрунтованим, співмірним та єдино можливим заходом для повернення сторін у первісний стан (status quo ante).
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Підсумовуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для їх скасування не вбачається.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м.Вінниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Моніч Б.С.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.