П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/5125/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко Анна Василівна
Суддя-доповідач - Гнап Д.Д.
24 серпня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючої судді: Гнап Д.Д.
суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О. ,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби України на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області до Північного офісу Держаудитслужби України про визнання протиправним та скасування висновку.
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ І РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 21.02.2025 про результати моніторингу закупівлі UA-2025-01-15-006733-a.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що оскаржуваним висновком про результати моніторингу закупівлі послуг UA-2025-01-15-006733-a протиправно та безпідставно встановлено невідповідність тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель, а саме порушення вимог пункту 18 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей, оскільки тендерна документація Замовника не містить вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання послуг як співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, при тому що предметом закупівлі є послуги.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Визнано протиправним і скасовано висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 21.02.2025 про результати моніторингу закупівлі UA-2025-01-15-006733-a.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виявлене порушення є формальним, оскільки єдиний учасник торгів підтвердив виконання робіт власними силами, а вимога відповідача про притягнення працівників до відповідальності за відсутності збитків є проявом надмірного формалізму та не відповідає критерію пропорційності.
ІІ. УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скаржник стверджує, що суд не надав належної оцінки імперативності вимог пункту 18 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з якими замовник зобов`язаний включити до тендерної документації вимогу про зазначення інформації щодо співвиконавців.
Управління наголошує, що позивач фактично визнав наявність порушення у поясненнях під час моніторингу, а зобов`язальна частина висновку є законним заходом превентивного характеру, спрямованим на недопущення порушень у майбутньому.
Виконавчий комітет Житомирської міської ради у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення без змін, вказуючи на відсутність шкоди для бюджету та формальний характер неточності, яка була допущена у тексті документації.
ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15.01.2025 на електронному майданчику Prozorro Виконавчий комітет Житомирської міської ради Житомирської області, як "Замовник" опублікував оголошення про проведення відкритих торгів UA-2025-01-15-006733-a Послуги з передавання даних і повідомлень (електронні комунікаційні послуги), код згідно з ДК 021:2015:64210000-1: Послуги телефонного зв`язку та передачі даних, очікуваною вартістю 240 000,00 грн.
23 січня 2025 року відбулося проведення аукціону, за результатами якого визначено переможця Акціонерне товариство "Укртелеком" (Житомирська філія).
29 січня 2025 року між позивачем та Акціонерним товариством "Укртелеком" (Житомирська філія) укладено договір на закупівлю робіт №24-05/6061.
На підставі пункту 4 частини 2 статті 8 Закону «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), відповідно до наказу в.о. начальника Управління від 10.02.2025 №8-з, в період з 10.02.2025 по 21.02.2025 було проведено моніторинг процедури закупівлі відкритих торгів з особливостями за предметом: «Послуги з передавання даних і повідомлень (електронні комунікаційні послуги)», код згідно з ДК 021:2015:64210000-1 (Послуги телефонного зв`язку та передачі даних), очікуваною вартістю 240 000,00 грн, за ідентифікатором ID: UA-2025-01-15-006733-а, здійсненої позивачем.
За результатами проведеного моніторингу Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області оприлюднено висновок від 21.02.2025 про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2025-01-15-006733-а, у якому встановлено, що за результатами аналізу питань дотримання Замовником законодавства в сфері публічних закупівель щодо відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель установлено, що тендерна документація складена з порушенням норм пункту 18 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей.
Вказані висновки зроблені контролюючим органом з тих підстав, що позивачем в пункті 12 Додатку №1 до тендерної документації зазначено наступну інформацію: "Закуповується товар, тому вимоги щодо надання інформації про субпідрядника/співвиконавця не встановлюються."
З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язало здійснити заходи щодо недопущення виявлених порушень у подальшому, зокрема, шляхом притягненням до дисциплінарної або матеріальної відповідальності осіб, якими допущені порушення норм пункту 18 частини 2 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
Позивач, вважаючи висновок відповідача таким, що не відповідає положенням діючого законодавства України та підлягає скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.
ІV. ОЦІНКА ВИСНОВКІВ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як передбачено ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно вимог частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб`єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб`єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень вказаним критеріям для оцінювання рішення, (дій) є достатньою підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.
Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 року №2939-XII у редакції, чинній на день складення спірного висновку (далі - Закон №2939-XII).
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 №2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належить суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю
Держаудитслужба відповідно до п.п. 3 п. 4 Положення №43 реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення №43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Згідно з пп. 20 п. 6 Положення №43 Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства.
Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі, проведення перевірки закупівель", а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Згідно із Преамбулою Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 №922-VIII(далі - Закон №922-VIII), цей Закону встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно з ч. 6 ст. 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Відповідно до ч. 7ст. 8 Закону №922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.
Згідно з ч.10 ст.8 Закону №922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Відповідно до ч.1, 3 ст. 13 Закону №922-VIII закупівлі можуть здійснюватися шляхом застосування однієї з таких конкурентних процедур: відкриті торги; торги з обмеженою участю; конкурентний діалог. Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 20 Закону №922-VIII відкриті торги є основною процедурою закупівлі. Під час проведення відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі заінтересовані особи. Для проведення відкритих торгів має бути подано не менше двох тендерних пропозицій.
Відповідно до ч. 1ст. 21 Закону №922-VIII оголошення про проведення відкритих торгів безоплатно оприлюднюється в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Частиною 2 ст. 21 Закону №922-VIII встановлено, що оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 4) очікувана вартість предмета закупівлі; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 7) умови оплати; 8) мова (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції; 9) розмір, вид та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 10) дата та час розкриття тендерних пропозицій, якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднюється відповідно до частини третьої статті 10 цього Закону; 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях; 12) математична формула для розрахунку приведеної ціни (у разі її застосування).
В оголошенні про проведення відкритих торгів може зазначатися інша інформація.
Статтею 22 Закону №922-VIII визначено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав.
Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом №922-VIII, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року №1178.
Згідно п.28 Постанови №1178 тендерна документація формується замовником відповідно до вимог ст. 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Замовник в тендерній документації обов`язково зазначає інформацію про прийняття чи неприйняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник зазначає в тендерній документації про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, він повинен зазначити про прийнятний відсоток перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеної замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів. Якщо замовник не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення, або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації, то замовник відхиляє таку тендерну пропозицію відповідно до абзацу четвертого пп.2 п.44 цих особливостей.
Позивачем в пункті 12 Додатку №1 до тендерної документації зазначено інформацію: "Закуповується товар, тому вимоги щодо надання інформації про субпідрядника/співвиконавця не встановлюються."
У свою чергу позивач пояснив, що в Додатку №1 до тендерної документації міститься графа 12, де допущено технічну помилку, щодо формулювання інформації про субпідрядника/співвиконавця.
Водночас варто врахувати, що графа про зазначення інформації щодо субпідрядника/співвиконавця наявна в Додатку №1 до тендерної документації, що відповідає вимогам статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" та пункту 28 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" від 12.10.2022 №1178.
Крім того, як свідчить інформація, що міститься на офіційному сайті державних закупівель "PROZORRO" (за посиланням https://www.dzo.com.ua/tenders/482bd9f830994cd1af9e34347dd940a6) у розділі "Реєстр пропозицій" по закупівлі №UA-2025-01-15-006733-а, в тендерній пропозиції Акціонерним товариством "Укртелеком" (Житомирська філія) надана довідка щодо виконання робіт/надання послуг без залучення співробітників/субпідрядників/об"єднання учасників.
Тобто Виконавець, на виконання вимог статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" повідомив Замовника, що виконання робіт/надання послуг щодо предмету закупівлі по коду CPV за ДК 021:2015-72410000-7 - Послуги провайдерів, здійснюється власними силами. Залучення співвиконавців /субпідрядників/ об"єднання учаників не планується.
Тож підсумовуючи вище зазначене та, аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо імперативності норм права, колегія суддів зазначає, що згідно з пунктом 18 частини 2 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» у тендерній документації зазначається вимога про надання інформації про кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору. Позивач визнав, що внаслідок технічної помилки у документації було помилково вказано про закупівлю «товару», що потягло за собою некоректне формулювання про відсутність вимог до співвиконавців. Враховуючи, що переможець торгів АТ «Укртелеком» офіційно повідомив про виконання послуг власними силами, відсутність у документації коректно сформульованої вимоги про залучення співвиконавців жодним чином не вплинула на зміст тендерних пропозицій, конкуренцію серед учасників чи результати закупівлі в цілому.
Суд першої інстанції правильно кваліфікував таку неточність як формальну помилку, оскільки вона не призвела до спотворення результатів тендеру та не спричинила шкоди бюджету.
Щодо вимоги відповідача про притягнення працівників замовника до дисциплінарної або матеріальної відповідальності, колегія суддів зазначає, що така вимога має бути обґрунтованою та співмірною з виявленим недоліком. Відповідно до законодавства про працю обов`язковою умовою для притягнення до матеріальної відповідальності є наявність шкоди (збитків). Оскільки моніторингом не встановлено фактів завдання збитків або неефективного використання коштів, вимога аудиторів про ініціювання питання відповідальності за технічну описку є неправомірною та непропорційною. Суд першої інстанції надав належну оцінку тому, що оскаржуваний висновок не спрямований на досягнення легітимноїї мети та прийнятий без урахування необхідного балансу між несприятливими наслідками для замовника та цілями фінансового контролю. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків окружного суду про протиправність висновку Управління Північного офісу Держаудитслужби.
V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Північного офісу Держаудитслужби України залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуюча Гнап Д.Д.
Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.