У Х В А Л А
про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 120/5560/25
24 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Моніча Б.С.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 17 червня 2026 року залишив її без руху та запропонував скаржнику в десятиденний строк виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: подати заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у якій вказати поважні причини пропуску такого строку та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин. Роз`яснив, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.
26 червня 2026 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску такого строку апелянт зазначає, що військова частина НОМЕР_1 не мала можливості з незалежних від неї причин вчасно сплатити судовий збір та подати у встановлений строк відповідну апеляційну скаргу з дотриманням всіх вимог статті 296 КАС України. Однак відповідач вчинив усі можливі та залежні від нього процесуальні дії для вчасного подання апеляційної скарги, оскільки вперше скарга була подана в межах строку на апеляційне оскарження, проте відповідач був позбавлений можливості виконати вимоги ухвали апеляційного суду з підстав відсутності бюджетних асигнувань на сплату судового збору.Також зазначив, що оскільки військова частина НОМЕР_1 входить до складу Збройних Сил України, то починаючи з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року здійснює передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Відтак, враховуючи перебування сторони відповідача у складі Збройних Сил України, які переведені у воєнний стан та здійснюють оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності, існують правові підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2026 визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2026, наведені апелянтом. Продовжено Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України термін для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16.01.2026. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, усунути виявлені недоліки апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали суду шляхом звернення до суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку, підтверджені належними доказами.
В межах встановленого судом строку скаржник подав клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги. В обґрунтування вказаного клопотання апелянт зазначає, що апелянт не мав можливості з незалежних від нього причин вчасно сплатити судовий збір, а також вказує про воєнний стан. Військова частина НОМЕР_1 намагалася вчинити усі залежні від неї процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження є неодноразове звернення до суду апеляційної інстанції невідкладно з моменту прийняття ухвали у справі. Відразу після надходження коштів для сплати судових зборів на розрахунковий рахунок військової частини НОМЕР_1 , військова частина НОМЕР_1 невідкладно його сплатила в повному розмірі.
Досліджуючи дане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов висновку, що підстави для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення прийняте 16 січня 2026 року в порядку письмового провадження.
Апеляційна скарга вперше подана відповідачем до суду 16.02.2026, тобто в межах встановленого строку.
При цьому, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 було повернуто відповідачу у зв`язку з неусуненням її недоліків, а саме - не сплатою судового збору.
Вдруге з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 15.04.2026, втім теж без надання доказів сплати судового збору, що слугувало підставою для залишення її без руху.
Оскільки у визначений судом строк відповідач не усуну виявлені недоліки та не сплатив судовий збір, ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 апеляційну скаргу було повторно повернуто відповідачу.
Втретє з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 14.05.2026. Тобто, з суттєвим пропуском строку на її подання.
Відповідно до пункту 6 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на права людини, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.
Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи та органи місцевого самоврядування загалом, зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об`єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Поважними причинами пропуску строку апеляційного оскарження визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Колегія суддів зауважує, що необхідність сплати судового збору при поданні апеляційної скарги встановлена законом, а тому відповідач, подаючи вперше апеляційну скаргу без надання документа про сплату судового збору, достеменно розумів про допущення ним порушення норм процесуального права. У свою чергу, дотримання вимог КАС України щодо належного оформлення апеляційних скарг залежить виключно від особи, яка подає апеляційну скаргу. До того ж, право на повторне звернення з апеляційною скаргою може бути реалізовано лише в межах процесуального строку на апеляційне оскарження, встановленого законом.
Згідно з установленою практикою Верховного Суду, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку (зокрема, постанови від 07 червня 2018 року у справі № 822/276/17, від 30 вересня 2021 року у справі № 826/16458/18, від 23 грудня 2022 року у справі № 380/17601/21 та ін.).
Колегія суддів звертає увагу на те, що сама по собі сплата суб`єктом владних повноважень судового збору після спливу встановленого КАС України та наданого судом строку не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Окрім того, та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3393/19.
Судом апеляційної інстанції враховано правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, згідно якої: « у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів.
Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.».
Відтак, з огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що скаржником не зазначено обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотною перешкодою для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що звернення до суду через понад три місяці після закінчення строку на апеляційне оскарження не може вважатись незначним пропуском строку звернення до суду і фактично поновлення строку з вказаних підстав порушуватиме права іншої сторони в межах даної справи.
Згідно з ч.1,3 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує. Тобто, реалізація апелянтом права на звернення до суду з апеляційною скаргою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об`єктивно непереборні перешкоди, які пов`язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у вказаному клопотанні не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Керуючись ч.3 ст.298, п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року відмовити.
2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Моніч Б.С.
Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.