П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 120/9187/25
Суддя-доповідач Яремчук К.О.
24 серпня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача Яремчукa К.О., суддів - Гнап Д.Д. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду (ухвалене суддею Дмитришеною Р.М. в м. Вінниці) від 26 березня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції
В липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року позов задоволено частково.
Так, рішенням суду:
визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2023 року;
зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 грудня 2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , застосувавши при обрахунку індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений при призначені пенсії 1,10501, та здійснити виплату недоотриманої пенсії за період з 01 грудня 2023 року по день перерахованої пенсії.
Ухвалюючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка зверталася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши стаж фізичної особи-підприємця за 2004-2010 роки.
Відповідно до рішення пенсійного органу № 023830015490 від 29 листопада 2023 року позивачці перераховано пенсію з урахуванням її страхового стажу 29 років 03 місяці 11 днів із коефіцієнтом страхового стажу 0,29250. При цьому індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 1,03968 на противагу первинно встановленому - 1,10501.
З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов висновку, що Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області при обрахунку пенсії ОСОБА_1 слід було застосовувати індивідуальний коефіцієнт заробітної плати, визначений при призначені пенсії в розмірі 1,10501, а не в розмірі 1,03968.
Короткий зміст апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року та ухвалити нове, яким позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення.
В обґрунтування апеляційної скарги її автор вказує на те, що середньомісячний заробіток в результаті проведеного перерахунку пенсії позивачки зменшився, оскільки відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з липня 2000 року.
Тобто за результатами розгляду заяви позивачки від 23 листопада 2023 року пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії шляхом зарахування стажу та заробітку за період підприємницької діяльності з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якого відповідно до чинного законодавства коефіцієнт заробітної плати змінився з 1,10501 на 1,03968.
Також в апеляційній скарзі представник відповідача вказує на те, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області не приймало жодного рішення щодо перерахунку пенсії позивачки, оскільки таке приймалося Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.
Окрім того, скаржник посилається на неврахування судом першої інстанції приписів процесуального закону, які стосуються строку звернення до адміністративного суду та наслідків недотримання такого строку, оскільки оскаржуваним рішенням зобов`язано здійснити перерахунок пенсії позивачки з 01 грудня 2023 року, натомість до суду із позовною заявою ОСОБА_1 звернулася лише в 2025 році.
У встановлений судом строк позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу, у якому просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року - без змін.
Стислий виклад встановлених обставин
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 12 липня 2021 року та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
Відповідно до статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" при призначенні пенсії за віком визначено коефіцієнт страхового стажу, який складав 0,28083, що відповідає 28 рокам 01 місяцю 16 дням страхового стажу (стаж зарахований по 31 березня 2019 року).
В розрахунок середньомісячного заробітку враховано заробітну плату за періоди з 01 листопада 1985 року по 31 жовтня 1990 року згідно із наданою довідкою та за даними персоніфікованого обліку за період з 01 липня 2000 року по 31 грудня 2003 року, з 01 січня 2012 року по 31 березня 2019 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати визначений у розмірі 1,10501, який застосований до показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, становив 9118,81 гривень. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії становив 10076,38 гривень (9118,81 гривень х 1,10501).
Розрахунок пенсії позивачки за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дату її призначення становив 2829,75 гривень (10076,38 гривень х 0,28083); 707,44 гривень (2829,75 гривень х 25%) - підвищення відповідно до частини 3 статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
З 01 березня 2022 року розрахунок пенсії позивачки становив 2829,75 гривень (10076,38 гривень х 0,28083); 707,44 гривень (2829,75 гривень х 25%) - підвищення відповідно до частини 3 статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; 135,00 гривень - доплата індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118.
З 01 березня 2023 року розрахунок пенсії позивачки становив 2829,75 гривень (10076,38 гривень х 0,28083); 707,44 гривень (2829,75 гривень х 25%) - підвищення відповідно до частини 3 статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; 135,00 гривень - доплата індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118; 100 гривень - доплата індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168.
Надалі на підставі поданої позивачкою заяви від 22 листопада 2023 року з 01 грудня 2023 року проведено перерахунок пенсії та до страхового стажу зарахований період здійснення нею підприємницької діяльності з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року.
Відповідно до статті 25 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено коефіцієнт страхового стажу, який склав 0,29250, що відповідає 29 рокам 03 місяцям 11 дням страхового стажу (стаж зараховано по 31 березня 2019 року).
В розрахунок середньомісячного заробітку враховано заробітну плату за періоди з 01 листопада 1985 року по 31 жовтня 1990 року згідно із наданою довідкою та за даними персоніфікованого обліку за період з 01 липня 2000 року по 31 березня 2019 року. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати визначений у розмірі 1,03968, який застосовано до показника середньої заробітної плати по Україні за 2018-2020 роки, становив 9118,81 гривень.
З цієї дати середньомісячний заробіток зменшився у зв`язку із тим, що відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з липня 2000 року.
З 01 грудня 2023 року розрахунок пенсії позивачки зменшився з 3772,19 гривень до 3701,36 гривень та становить 2773,09 гривень - розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (9480,64 х 0,29250); 693,27 гривень - підвищення відповідно до частини 3 статті 29 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", (2773,09 гривень х 25%); 135 гривень - доплата індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 118; 100 гривень - доплата індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
Приписами частин першої - третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина 1 статті 24 Закону № 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону № 1058-IV).
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами статті 42 Закону № 1058-IV, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Встановленими у цій справі обставинами підтверджується те, що ОСОБА_1 22 листопада 2023 року звернулася до пенсійного органу із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії відповідно до частини 4 статті 42 Закону № 1058-IV, зарахувавши стаж підприємницької діяльності, яку вона здійснювала протягом 2004-2010 років.
За результатами розгляду поданої заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 29 листопада 2023 року прийнято рішення № 023830015490, яким позивачці перераховано пенсію з урахуванням її страхового стажу, виходячи з 29 років 03 місяців 11 днів із коефіцієнтом страхового стажу 0,29250.
При цьому індивідуальний коефіцієнт заробітної плати склав 1,03968 на противагу первинно встановленому - 1,10501, а розмір пенсії зменшився та склав 3466,36 гривень, із проведеною індексацією 135 гривень за 2022 рік та 100 гривень - за 2023 рік, що загалом становить 3701,36 гривень.
Колегія суддів вважає слушними посилання суду першої інстанції на те, що за змістом пункту 4 розділу XV Закону № 1058-IV, у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
З огляду на викладене окружний адміністративний суд цілком обгрунтовано виснував, що зменшення пенсії при її перерахунку є протиправним, оскільки в силу наведених приписів Закону № 1058 пенсія має виплачуватися у раніше встановленому розмірі.
Посилання апелянта на те, що заява позивачки від 22 листопада 2023 року щодо перерахунку пенсії за принципом екстериторіальності опрацьовувалась Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, а рішення прйинято іншим пенсійним органом, не заслуговують на увагу, адже зі змісту протоколу про перерахунок пенсії від 27 листопада 2023 року слідує, що рішення № 023830015490 від 29 листопада 2023 року за результатами розгляду заяви позивачки приймалося саме Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 має здійснювати саме цей територіальний орган Пенсійного фонду України.
Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про недотримання позивачкою строку звернення до адміністративного суду, адже про порушені права та інтереси їй стало відомо із листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24 червня 2026 року, а до суду із цим позовом остання звернулася 02 липня 2026 року, тобто в межах шестимісячного строку звернення.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частин 1 - 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Окрім того, частина перша статті 2 та частина четверта статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, що полягає у справедливому, неупередженому та своєчасному вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
На переконання колегії суддів, рішення суду першої інстанції, що оскаржується, відповідає зазначеним вище вимогам процесуального закону.
Доводи апеляційної скарги, які були підставою для відкриття апеляційного провадження, не знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду та не спростовують висновки суду першої інстанції по суті справи, а тому не приймаються судом як належні.
Водночас слід врахувати, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23).
Тому за наведених вище підстав, якими суд обґрунтував своє рішення, немає потреби давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у цій справі.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав вважати оскаржуване рішення помилковим.
Висновки щодо розподілу судових витрат
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, тому з урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 139, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року - без змін.
Відповідно до частини 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції (частина 1 статті 329, стаття 331 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суддя-доповідач Яремчук К.О.
Судді Гнап Д.Д. Сушко О.О.