У Х В А Л А
про повернення апеляційної скарги
Справа № 240/23343/25
24 серпня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гнап Д.Д.
суддів: Сушка О.О. Яремчукa К.О.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
Відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам ст. 296 КАС України, ухвалою від 21 липня 2026 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги у визначений судом спосіб.
23 липня 2026 року до суду надійшло клопотання апелянта про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, встановленого ухвалою суду від 21 липня 2026 року.
В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що на підставі рапорту юридичної служби військової частини НОМЕР_1 було направлено заявку до вищого органу фінансового забезпечення щодо виділення коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Водночас, у зв`язку з обмеженим фінансуванням видатків за КЕКВ 2800 «Інші видатки», кошти на казначейські рахунки апелянта не надійшли.
Крім того, апелянт посилається на лист Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 02.10.2025 № №220/13/ВихЗПІ/744, відповідно до якого Міністерством оборони України триває робота щодо пошуку додаткового фінансового ресурсу для проведення видатків за КЕКВ 2800, оскільки виділені асигнування на 2025 рік вичерпано.
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зазначає таке.
Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду, що за змістом вказаної норми є правом, а не обов`язком суду апеляційної інстанції.
Окремо колегія суддів звертає увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» не внесено.
Як встановлюється зі змісту клопотання, апелянт пов`язує неможливість сплати судового збору з відсутністю відповідного фінансування та очікуванням збільшення бюджетних асигнувань. Разом з тим апелянтом не зазначено конкретного строку, на який необхідно продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, не наведено обставин, які б давали можливість визначити, коли саме очікується надходження відповідних коштів, та не надано доказів, які б свідчили про реальну можливість сплати судового збору протягом певного додаткового строку.
При цьому суд бере до уваги, що ухвалою суду від 21 липня 2026 року апелянту вже було надано процесуальний строк для усунення встановленого недоліку апеляційної скарги, а саме для надання документа про сплату судового збору.
Саме лише посилання на обмежене бюджетне фінансування та очікування збільшення бюджетних асигнувань без визначення строку такого фінансування не дає суду можливості встановити, що протягом додатково наданого строку апелянт матиме об`єктивну можливість виконати вимоги ухвали суду та сплатити судовий збір.
З огляду на зазначене, клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку задоволенню не підлягає.
Колегія суддів зазначає, що державні органи, будучи рівними перед законом і судом з іншими учасниками справи, зобов`язані діяти своєчасно та належним чином, у тому числі під час реалізації права на апеляційне оскарження судових рішень.
Водночас зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, а також звернення з клопотаннями про поновлення чи продовження таких строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору з підстав відсутності фінансування не свідчать про належне виконання процесуальних обов`язків та добросовісну реалізацію права на апеляційний перегляд справи.
При цьому відповідний орган мав можливість завчасного планування бюджетних видатків, а у разі необхідності - їх перерозподілу протягом бюджетного періоду з метою забезпечення своєчасної сплати судового збору.
Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Отже, законодавчо закріплений обов`язок суду надати достатній для усунення недоліків апеляційної скарги строк, насамперед, обумовлений специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Тобто, законодавцем визначено, що десятиденний строк є достатнім для усунення як недоліків позовної заяви, так і апеляційної скарги.
Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції було надано апелянту достатній визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Разом із тим, як у встановлений судом строк так і станом на дату постановлення цієї ухвали вимоги ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21липня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконані.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк недоліки апеляційної скарги не усунув, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 329, 331 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В :
1. У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження процесуального строку для виконання вимог ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026 - відмовити
2. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року повернути особі, яка її подала.
3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
4. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Гнап Д.Д.
Судді Сушко О.О. Яремчук К.О.