ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 року м. Львів Справа № 260/4001/25 пров. № А/857/30723/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Довгої О.І.,
Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року про відмову у роз`ясненні судового рішення у справі №260/4001/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В С Т А Н О В И В:
На розгляді Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 по справі №260/4001/25 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної податкової служби України № 677-о від 10 квітня 2025 року «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 ».
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 141-о від 14 квітня 2025 року «Про оголошення наказу ДПС України».
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Закарпатській області № 155-о від 28 квітня 2025 року «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 14 квітня 2025 року № 141-о «Про оголошення наказу ДПС України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року.
Стягнуто з Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 29.04.25 по 05.09.25 року в розмірі 280 148,20 грн.
Позов в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДПС у Закарпатській області з 29 квітня 2025 року звернено до негайного виконання.
Позов в частині стягнення середньої заробітної плати за один місяць в розмірі 65566,50 грн. з Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 звернено до негайного виконання.
01 квітня 2026 року Восьмим апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 - без змін.
04 травня 2026 року Державна податкова служба України звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою про роз`яснення судового рішення по справі №260/4001/25. Вказана заява обґрунтована тим, що резолютивною частиною рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2025 року у справі №260/4001/25, серед іншого, визначено такі взаємопов`язані приписи:
визнано протиправним та скасовано наказ Голови ДПС від 10 квітня 2025 року №677-о «Про припинення державної служби та звільнення ОСОБА_1 »;
визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС від 14 квітня 2025 року № 141-о «Про оголошення наказу ДПС України»;
визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДПС від 28 квітня 2025 року № 155-о «Про внесення змін до наказу ГУ ДПС у Закарпатській області від 14 квітня 2025 року № 141-о»;
поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС з 29 квітня 2025 року.
Припис про поновлення позивача на посаді підлягає реалізації з урахуванням фактичних обставин, що існують на момент виконання рішення. Станом на дату звернення ДПС до суду існує чинний штатний розпис ГУ ДПС на 2026 рік, яким передбачено три штатні одиниці заступників начальника ГУ ДПС, і всі такі штатні одиниці є укомплектованими. Наведена фактична обставина має правове значення в контексті статті 254 КАС України, оскільки саме вона зумовлює невизначеність щодо змісту припису «поновити на посаді» на стадії виконання рішення. За наявності повністю укомплектованого штатного розпису саме по собі видання акта про поновлення не усуває питання про те, яким чином має бути забезпечене виконання судового припису в тій його частині, яка, відповідно до наведеного підходу Верховного Суду, пов`язується з можливістю реально приступити особі до виконання попередніх обов`язків.
Зазначає, що відповідно, якщо стаття 65 Закону № 1404-VIII визначає видання наказу як формальний критерій виконання рішення про поновлення, а правова позиція Верховного Суду виходить із того, що належне виконання такого рішення пов`язується також із фактичним допуском працівника до роботи, то в умовах, коли всі передбачені чинним штатним розписом посади заступників начальника ГУ ДПС є зайнятими, виникає об`єктивна потреба у судовому роз`ясненні того, як саме слід розуміти резолютивний припис про поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника ГУ ДПС з 29 квітня 2025 року.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року в задоволені заяви відмовлено.
Відмовляючи в задоволені заяви про роз`яснення судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 по справі №260/4001/25 є чітким і зрозумілим, в тому числі резолютивна частина рішення не припускає кілька варіантів тлумачення та повністю розкриває зміст його мотивувальної частини. Суд зазначив, що як свідчить зміст заяви відповідача про роз`яснення рішення, відповідач по суті просить не роз`яснити резолютивну частину рішення суду, а фактично відповідач у заяві просить роз`яснити спосіб та порядок виконання судового рішення, тобто вирішити питання, які не стосуються роз`яснення судового рішення в розумінні ст. 254 КАС України.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року та прийняти нову, якою заяву задовольнити. Апеляційну скаргу мотивовано тим же доводами що й заяву про роз`яснення рішення.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції, вимогам статті 242 КАС України відповідає.
Відповідно до ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Статтею 255 КАС України встановлено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Так, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. При цьому, роз`яснено може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення щодо його роз`яснення.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Слід зауважити, що роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, або ж встановлювати чи трактувати обставини та докази на їх підтвердження, які не досліджувались судом, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Водночас, при розгляді заяви про роз`яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, і положення закону, якими він керувався, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції.
Згідно з п.19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №7 від 20.05.2013 «Про судове рішення в адміністративній справі» роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Верховний Суд в ухвалі від 01.02.2018 (справа №591/3321/17) зазначив, що незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Дослідивши зміст рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.09.2025 по справі №260/4001/25, апеляційний суд дійшов висновку, що воно є чітким і зрозумілим, в ньому наведено мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог; терміни, вжиті у рішенні суду першої інстанції, відповідають тому змістові, що вони мають згідно з законодавством України; ці терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони означають; текст правової норми, застосованої судом, відтворений без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд надає своє тлумачення її змісту з відповідними висновками в контексті аналізу обставин справи.
Так, апеляційний суд зазначає, що резолютивна частина рішення суду відповідає вимогам частини 5 статті 246 КАС України, а в мотивувальній частині, з врахуванням доводів позовної заяви та поданих заперечень, чітко зазначено, чому суд прийшов до відповідного висновку та яким законом керувався при винесенні такого.
За таких обставин апеляційний суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про роз`яснення судового рішення та погоджується з висновок суду першої інстанції про те, що питання, з приводу роз`яснення яких звернувся відповідач, не свідчать про незрозумілість судового рішення чи окремих його положень, а за своєю суттю стосуються вимог відповідача про те, аби суд вирішив за відповідача-боржника, яким чином виконати судове рішення з урахуванням вже існуючих обставин.
Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, в обсязі встановлених фактичних обставин, враховуючи їхній зміст та юридичну природу, з врахуванням положень ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції доходить переконання про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої про відмову у роз`ясненні судового рішення.
Керуючись статтями 229, 241, 254, 308, 310, 316, 321, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 травня 2026 року про відмову у роз`ясненні судового рішення у справі №260/4001/25- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний