УХВАЛА
24 серпня 2026 року
м. Київ
справа №380/5110/26
адміністративне провадження № К/990/38500/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І. В.,
суддів - Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року у справі № 380/5110/26 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про стягнення збитків,
установив:
ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просив, стягнути збитки, завдані державі в особі ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 90445,37 грн.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року, адміністративний позов було повернуто позивачу.
Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.
За результатами перевірки матеріалів касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, за приписами частини другої статті 328 КАС України ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві, після її перегляду в апеляційному порядку, та постанова суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, можуть бути оскаржені в касаційному порядку.
Разом з тим, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За таких обставин та правового регулювання, у справах щодо оскарження ухвал про повернення позовної заяви законодавець встановив додаткову процесуальну умову касаційного перегляду, яка полягає у тому, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги має мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
У цьому випадку слід зазначити, що питання права, які мають значення для формування єдиної правозастосовчої практики, охоплюють правову проблему, яка виникає або може виникати у значній кількості аналогічних справ та потребує формування єдиного підходу до застосування норм матеріального чи процесуального права з метою забезпечення однакового вирішення судами відповідної категорії спорів.
Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо пропуску строку звернення до суду, відмови у його поновленні та, як наслідок, повернення позовної заяви.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник посилається, зокрема, на обставини, пов`язані з дією воєнного стану, систематичними повітряними тривогами на території Чернігівської області, відключеннями електропостачання та інтернету, значним навантаженням на групу юридичного забезпечення, недостатньою чисельністю відповідного персоналу, а також залученням особового складу військової частини НОМЕР_1 до виконання завдань із забезпечення оборони України.
Зазначені доводи фактично спрямовані на доведення поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та оцінку конкретних обставин, які, на думку скаржника, перешкоджали своєчасному зверненню з позовом.
Водночас оцінка поважності причин пропуску процесуального строку здійснюється судами з урахуванням конкретних фактичних обставин кожної справи. Саме по собі посилання на дію воєнного стану, повітряні тривоги, перебої з електропостачанням та доступом до мережі Інтернет, значне судове навантаження чи обмежену чисельність працівників юридичної служби не свідчить про існування правової проблеми, вирішення якої потребує формування єдиного підходу Верховного Суду.
Посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду щодо застосування процесуальних строків в умовах воєнного стану також не свідчать про наявність такої правової проблеми, оскільки питання дотримання процесуального строку та поважності причин його пропуску в цій справі пов`язане насамперед із оцінкою конкретних фактичних обставин.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що зміст оскаржуваних судових рішень та доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норм процесуального права у цій категорії справ.
Скаржник не навів доводів, які б свідчили про необхідність формування Верховним Судом нового або уточнення існуючого підходу до застосування норм процесуального права щодо поновлення строку звернення до адміністративного суду в аналогічних правовідносинах. Перевірка правильності оцінки судами конкретних обставин пропуску строку сама по собі не становить правової проблеми, яка має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За таких обставин наявні передбачені частиною третьою статті 333 КАС України підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 328, 333 КАС України,
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2026 року у справі № 380/5110/26 за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов