УХВАЛА
24 серпня 2026 року
м. Київ
справа №380/23054/25
адміністративне провадження № К/990/38764/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Дашутіна І. В.,
суддів: Загороднюка А. Г., Соколова В. М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі № 380/23054/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації за весь час затримки виплати - за період з 29 лютого 2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення без одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб;
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 29 лютого 2016 року по 31 жовтня 2025 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму індексації грошового забезпечення за періоди з 29 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року за весь час затримки їх виплати, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001року № 159.
Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за періоди з 29 лютого 2016 року по 28 лютого 2018 року за весь час затримки по день фактичної виплати 31 жовтня 2025 року, відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції на вказане рішення суду, додавши клопотання про звільнення від сплати судового збору
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку із її оформленням з порушенням вимог, встановлених пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме не додано документа про сплату судового збору в сумі 1453,44 грн, та встановлено військовій частині НОМЕР_1 п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику, у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі № 380/23054/25.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Суд зазначає таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують положення статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і статті 13 КАС України.
Частиною першою статті 328 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною третьою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Як зазначено вище та встановлено з оскаржуваного судового рішення, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про звільнення від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її оформленням з порушенням вимог, встановлених пунктом 1 частини п`ятої статті 296 КАС України, а саме не додано документа про сплату судового збору в сумі 1453,44 грн, та встановлено військовій частині НОМЕР_1 п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію зазначеної ухвали скаржник отримав 06 липня 2026 року, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
З огляду на те, що відповідач не усунув недоліки апеляційної скарги у строк, установлений судом, апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала, ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року.
Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).
Наведеними положеннями КАС України чітко обумовлений характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків.
Суд також зазначає, що чинне законодавство передбачає обов`язок учасників справи вчиняти процесуальні дії на виконання ухвали про залишення заяви без руху.
Водночас, оскаржуючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, військова частина НОМЕР_1 не наводить обставин, які б свідчили про вчинення нею у встановлений судом строк дій, спрямованих на виконання вимог ухвали від 06 липня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху. Зокрема, зі змісту касаційної скарги не вбачається, що скаржником у наданий судом строк було сплачено судовий збір або вчинено інші процесуальні дії, спрямовані на усунення встановленого судом недоліку апеляційної скарги.
Натомість доводи касаційної скарги зводяться до обґрунтування наявності, на переконання скаржника, підстав для звільнення військової частини НОМЕР_1 від сплати судового збору у зв`язку з її бюджетним фінансуванням, відсутністю відповідних коштів та необхідністю спрямування фінансових ресурсів на забезпечення обороноздатності держави. Однак наведення таких обставин під час касаційного оскарження ухвали про повернення апеляційної скарги не спростовує факту невиконання скаржником вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та, відповідно, не свідчить про неправильне застосування судом апеляційної інстанції процесуальних наслідків неусунення недоліків апеляційної скарги.
При цьому предметом касаційного перегляду є саме ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року про повернення апеляційної скарги, а тому оцінці підлягає правомірність застосування судом апеляційної інстанції відповідних процесуальних наслідків з огляду на обставини, які існували на момент постановлення оскаржуваної ухвали. За відсутності відомостей про вчинення скаржником дій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху доводи, наведені ним уже в касаційній скарзі на обґрунтування можливості звільнення від сплати судового збору, не дають підстав для висновку про незаконність оскаржуваної ухвали.
Отже, оскільки скаржник не усунув недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк та не навів у касаційній скарзі обставин, які б спростовували наявність передбачених процесуальним законом підстав для її повернення, правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. За таких обставин касаційна скарга є необґрунтованою, що відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Суд наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, установленому законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на оскарження відповідачем ухвали про повернення апеляційної скарги та з урахуванням положень статті 333 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись частинами першою, третьою статті 333 КАС України,
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2026 року у справі № 380/23054/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. В. Дашутін
Судді А. Г. Загороднюк
В. М. Соколов