Справа №:755/14819/25
Провадження №: 2-з/755/164/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" серпня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , через представника - адвоката Попсуй О.О. звернулись до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі.
Згідно заявлених вимог позивачі просили суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 шкоди у розмірі 805 092,58 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 27 лютого 2026 року відкрито провадження в даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
12 березня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокатом Попсуєм О.О. подано заяву про збільшення розміру позовних вимог до загальної суми 940 092,58 грн, з яких:
- за проведення комплексної судової товарознавчої та будівельно-технічної експертизи - 49 871,81 грн;
- матеріальна шкода - 125 672,00 грн;
- вартість ремонтно-відновлювальних робіт - 249 548,77 грн;
- витрати на оренду житла - 295 000,00 грн;
- моральна шкода - 200 000,00 грн;
- витрати на правову допомогу - 20 000,00 грн (також включені позивачами до суми позовних вимог).
Позивачі просять розподілити загальну суму заявлених вимог порівну між позивачами, а саме: стягнути на користь ОСОБА_1 - 470 046,29 грн; стягнути на користь ОСОБА_2 - 470 046,29 грн.
13 серпня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - адвокатом Попсуєм О.О. подано заяву про забезпечення позову, в якій позивачі просять вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 та заборонити іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної квартири.
Вказана заява передана в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 20 серпня 2026 року.
Заява обґрунтована тим, що 04 грудня 2024 року о 20 год. 30 хв. за адресою АДРЕСА_1, виникла пожежа у житловій кімнаті квартири АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_4 . Відповідно до висновку про причину виникнення пожежі Дніпровського районного управління головного управління ДСНС України в м. Києві від 06 грудня 2024 року, ймовірною причиною виникнення пожежі є займання текстильного матеріалу від полум`я воскової свічки внаслідок необережного поводження з вогнем ОСОБА_4 . З отриманої відповіді від Київського міського бюро технічної інвентаризації № 062/14-16662 від 13.08.2026 року встановлено, що за даними реєстрових книг об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 на праві приватної власності зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.10.1993, дублікат якого було видано згідно розпорядження від 08.12.2005. Вказана обставина має істотне значення для забезпечення позову, оскільки свідчить про наявність у відповідача нерухомого майна, за рахунок якого у разі задоволення позовних вимог може бути виконано рішення суду про відшкодування завданої позивачу шкоди. Позивачі вважають, що існує обґрунтований ризик того, що до вирішення справи по суті відповідач може розпорядитися належною йому часткою майна, зокрема шляхом її відчуження або обтяження правами третіх осіб. Позивачі просять застосувати захід забезпечення виключно щодо тієї частини нерухомого майна, право власності на яку підтверджено за відповідачем, а саме 1/2 частини квартири, що відповідає вимозі співмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, тому позивачі вважають, що забезпечення позову шляхом накладення арешту саме на 1/2 частину квартири, яка належить відповідачу є співмірним заявленим вимогам і необхідне для запобігання порушенню прав та інтересів позивачів.
Відповідно до ч. 1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.
Згідно ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд, вивчивши доводи поданої заяви та матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Статтею 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
В п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз`яснено: особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовим обмеженням заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Згідно з роз`ясненнями, які містяться в п.4 вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.
Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника). (див. постанови Верховного Суду від 21.12.2021 у справі № 910/10598/21, від 28.08.2023 у справі № 906/304/23, від 14.10.2024 у справі № 915/534/24)
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Верховний Суд у постанові від 08 червня 2022 року (справа № 658/485/21) зауважує, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його значення полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли наслідком невжиття заходів забезпечення позову є неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає інтереси як позивача, так і відповідача.
Згідно ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає в доказуванні обставин, з якими пов`язане вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення його законних вимог. Недоведення заявником дійсної необхідності забезпечення позову, а також недотримання у разі застосування конкретних заходів забезпечення зазначених критеріїв співрозмірності та збалансованості інтересів сторін є підставою для відмови у задоволенні заяви учасника справи про забезпечення позову. (див. постанови Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/8682/18, від 20.02.2019 у справі № 923/558/18, від 20.01.2025 у справі № 916/2907/24).
Згідно долученої до заяви інформації КП КМР «КМ БТІ» №062/14-16662 від 13.08.2026, за даними реєстрових книг об`єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 на праві приватної власності зареєстровано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності на житло від 11.10.1993, дублікат якого було видано згідно розпорядження від 08.12.2005.
Суд, пересвідчившись в тому, що, між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання можливого рішення суду про відшкодування шкоди, завданої внаслідок пожежі та ефективний захист прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду, з`ясувавши обсяг позовних вимог, вважає доцільним в якості забезпечення позову в даній справі накласти арешт на майно відповідача - частину належної йому квартири.
Вказаний вище вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, невжиття такого заходу може в подальшому ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, в разі задоволення позову, а запропонований позивачами захід забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача.
Що стосується вимог заяви про заборону іншим особам вчиняти буд-які дії щодо вказаної квартири, то такі вимоги є не конкретизованими щодо кола осіб та дій, які позивачі просять заборонити вчиняти. Крім того, в цій частині вимог заяви вона не містить жодного обґрунтування. Тому такі вимоги заяви задоволенню не підлягають.
Із зазначених вище підстав заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 149, 150, 153, 157, 258-261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Заяву позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на нерухоме майно - частини квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
В іншій частині заяви - відмовити.
Стягувачі: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 ; ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 .
Боржник - ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Строк пред`явлення до виконання - три роки.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: