Справа № 212/9698/26
2/212/6468/26
У Х В А Л А
24 серпня 2026 року м. Кривий Ріг
Суддя Покровського районного суду міста Кривого Рогу Феняк О.Р. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ ВИКОНКОМУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ РАДИ,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ ВИКОНКОМУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ РАДИ.
Пред`явлена позовна заява не відповідає вимогам п.5 ч.3 ст. 175, ч. 5 ст. 177 ЦПК України:
- позивачем не надано доказів на підтвердження проживання відповідача на території України, що унеможливлює його належне повідомлення про місце та час розгляду справи судом у будь-який спосіб.
Відповідно до позовної заяви та доданих до неї копій документів, позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, а відповідач ОСОБА_2 є громадянином російської федерації.
Порядок звернення в суд за судовим захистом урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 1 Закону України від 23 червня 2005 року № 2709-IV "Про міжнародне приватне право" (далі - Закон № 2709-IV) іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм, зокрема, хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону № 2709-IV цей Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом, зокрема, підсудність судам України справ з іноземним елементом.
Визначаючи підсудність справ судам України слід керуватися загальними правилами, визначеними у статті 76 Закону № 2709-IV.
Згідно із статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках: 1) якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону ; 2) якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача; 3) у справах про відшкодування шкоди, якщо її було завдано на території України; 4) якщо у справі про сплату аліментів або про встановлення батьківства позивач має місце проживання в Україні; 5) якщо у справі про відшкодування шкоди позивач - фізична особа має місце проживання в Україні або юридична особа - відповідач - місцезнаходження в Україні; 6) якщо у справі про спадщину спадкодавець у момент смерті був громадянином України або мав в Україні останнє місце проживання; 7) дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України; 8) якщо у справі про визнання безвісно відсутнім або оголошення померлим особа мала останнє відоме місце проживання на території України; 9) якщо справа окремого провадження стосується особистого статусу або дієздатності громадянина України; 10) якщо справа проти громадянина України, який за кордоном діє як дипломатичний агент або з інших підстав має імунітет від місцевої юрисдикції, відповідно до міжнародного договору не може бути порушена за кордоном; 11) якщо у справі про банкрутство боржник має місце основних інтересів або основної підприємницької діяльності на території України; 12) в інших випадках, визначених законом України та міжнародним договором України.
Під час визначення місця проживання дитини питання підсудності визначається за загальними правилами, встановленими статтями 27, 28 ЦПК України .
Згідно із частиною першою статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до частини десятої статті 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Враховуючи вищевикладене та те, що позивач є громадянкою України, а відповідач громадянином іншої країни, то правовідносини між сторонами обтяжені ознакою іноземний елемент, а тому вирішення спору між ними щодо визначення місця проживання дитини на наслідків в судових органах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України "Про міжнародне приватне право", з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України.
Відповідно до Ухвали Верховного Суду від 29.09.2022 № 334/1803/22 провадження № 61-9212ск22 за аналогічною ситуацією колегія суддів дійшла висновку що, ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду, ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Правильне застосовування судами норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності судових рішень.
Даний позов пред`явлено позивачем до Покровського районного суду міста Кривого Рогу за своїм зареєстрованим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Також відсутні підстави для визначення підсудності даного позову до Покровського районного суду міста Кривого Рогу і відповідно до частини першої статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", оскільки угоди про підсудність справи з іноземним елементом судам України та доказів на підтвердження проживання чи місця перебування відповідача на території України позивачем до матеріалів позову не долучено.
Позивач не зазначає та не надає доказів останнього сумісного місця проживання подружжя.
Ухвалою Покровського районного суду міста Кривого Рогу від 12 серпня 2026 року заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків.
14.08.2026 року позивач отримала копію ухвали, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.
17.08.2026 позивачем надано заяву про усунення недоліків, в додатках якої містяться знімки електронного листування в месенджері з екрану телефону.
Суд прийшов до висновку, що недоліки зазначені в ухвалі про залишення позовної заяви без руху позивачем фактично не усунені.
Відповідно до ч. 3ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв`язку з тим, що позивачем недоліки, зазначені в ухвалі суду від 12 серпня 2026 року, у встановлений строк не усунені позовна заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Суддя вважає необхідним роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.7ст.185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись статтею: 185, 353 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, третя особа: СЛУЖБА У СПРАВАХ ДІТЕЙ ВИКОНКОМУ ПОКРОВСЬКОЇ РАЙОННОЇ В МІСТІ РАДИ - вважати неподаною та повернути позивачу.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О. Р. Феняк