справа № 619/4887/26
провадження № 2/619/2692/26
РІШЕННЯ
іменем України
21 серпня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,
за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
Адвокат Селезньов М.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між позивачем та ОСОБА_2 .
В обґрунтування позову зазначає, що шлюб було зареєстровано 6 червня 2026 року. Від спільного подружнього життя сторони дітей не мають. Спільне життя у сторін не склалося. Останнім часом шлюбно-сімейні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства не ведуть. Позивач вважає, що сім`я розпалася остаточно та поновлена бути не може. Подальше перебування у шлюбі суперечить її інтересам.
У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив, що проти розірвання шлюбу не заперечує, однак зазначив, що позивач вагітна від нього і він повністю визнає майбутню дитину та має на меті брати участь у її вихованні.
Сторони надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 6 червня 2026 року, який зареєстровано Малодпгилівською селищною радою Харківського району Харківської області, актовий запис № 03, про що свідчить свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Згідно з ч. 3, 5 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу не допускається (ст. 24 СК України).
Частиною 1 статті 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов`язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є неможливим.
Частиною 1 статті 110 СК України передбачено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.
Зберегти сім`ю сторін не уявляється можливим, тому що між подружжям відсутнє взаєморозуміння, бажання відновити шлюбні відносини сторони не виявили, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, яка не бажає перебувати у шлюбі, тому шлюб необхідно розірвати.
Суд враховує доводи відповідача про те, що позивачка вагітна та що він визнає своє батьківство щодо майбутньої дитини. Разом із тим зазначена обставина не є перешкодою для розірвання шлюбу. Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Частини друга-четверта статті 110 СК України, якими раніше встановлювалися обмеження щодо пред`явлення позову про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, виключені на підставі Закону України № 4073-IX від 20 листопада 2024 року. Та обставина, що позивачка перебуває у стані вагітності, а відповідач визнає себе батьком майбутньої дитини та має намір брати участь у її вихованні, не є підставою для відмови у розірванні шлюбу. Розірвання шлюбу між сторонами саме по собі не припиняє та не змінює прав і обов`язків батьків щодо дитини. Відповідно до частини другої статті 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу, походить від подружжя.
Основною засадою шлюбу є вільна згода жінки та чоловіка на перебування у шлюбних відносинах. Вирішальне значення у справах про розірвання шлюбу має вільне та усвідомлене волевиявлення одного з подружжя щодо припинення шлюбних відносин.
Судом установлено, що сімейне життя сторін не склалося, шлюбно-сімейні відносини між ними фактично припинені, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач проти задоволення позову не заперечує. Обставин, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, судом не встановлено.
З огляду на принцип добровільності шлюбу, небажання позивачки продовжувати шлюбні відносини та відсутність між сторонами наміру на збереження сім`ї, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки, які мають істотне значення, а тому наявні передбачені законом підстави для розірвання шлюбу.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для розірвання шлюбу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідач визнав позов.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064, 96 грн та, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 50% від суми сплаченого судового збору, а саме 532, 48 грн і вирішується питання про повернення позивачці з державного бюджету 50 відсотків судового збору.
Керуючись ст. 7, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований 6 червня 2026 року Малоданилівською селищною радою Харківського району Харківської області, актовий запис № 03, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок.
Повернути позивачу ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору в сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок, сплаченого відповідно платіжної інструкції № 510 від 17.07.2026
Копію рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до Дергачівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) сторін:
позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя О. В. Пруднікова