Справа № 953/11518/26
н/п 2/953/5782/26
УХВАЛА
"17" серпня 2026 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі в особі філії «Харківзбут» (код ЄДРПОУ 45929670, адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
12.08.2026 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява КП «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут», в якій представник позивача просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості в розмірі 31791 грн. 06 коп., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01 квітня 2017 року по 31 травня 2026 року у розмірі 18021 грн. 87 коп.; за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01 жовтня 2017 року по 31 травня 2026 року у розмірі 10821 грн. 09 коп.; за абонентське обслуговування за період з 01 липня 2022 року по 31 травня 2026 року у сумі 1375 грн. 41 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання за період з 01 липня 2022 року по 31 травня 2026 року у сумі 771 грн. 49 коп.; за обслуговування внутрішньобудинкових систем водовідведення за період з 01 липня 2022 року по 31 травня 2026 року у сумі 801 грн. 20 коп. та суму судового збору в розмірі 2662, 40 грн.
Вивчивши матеріали заяви та додані до неї документи, суддя приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статті 175 ЦПК України.
Відповідно до вимог ч.6 ст.187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.
13.08.2026 до суду надійшла довідка з органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичних осіб - відповідачів у справі.
З Інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 13.08.2026 вбачається, що за адресою, яка зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , зареєстровані ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Відповідно до даних, які містяться в Інформаційній довідці з Реєстру територіальної громади міста Харкова від 13.08.2026, відповідач ОСОБА_3 за будь-якою адресою в м. Харкові не зареєстрований.
З відповіді № 3172903 від 13.08.2026 вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрований за адресою, яка зазначена в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , з 15.04.1999 по 11.05.2026.
У поданій позовній заяві Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут» представник заявника Сонько Н.І. просила задовольнити клопотання про направлення запиту щодо витребування РНОКПП відповідачів у справі до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області.
13 серпня 2026 року судом отримано відповідь № 3172932 щодо реєстрації особи в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, відповідно до якої особу ОСОБА_3 ідентифіковано, але на момент надходження запиту РНОКПП закрито/серія (за наявності) та номер паспорта знято з обліку, у зв`язку з наявністю повідомлення від ВРАЦС про громадян, які померли.
Відповідно до положень ст. 46-48 ЦПК України, позов може бути поданий лише до особи (відповідача), яка має цивільну процесуальну правоздатність та дієздатність.
Згідно з частиною 4 статті 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки право попередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі. Навпаки, ЦПК України визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона - учасник процесу вибула з певних причин, у тому числі й у зв`язку зі смертю, після відкриття провадження у справі.
В позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов`язки одного із суб`єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов`язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб`єктивного права або обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому, незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням права, свобод та інтересів третіх осіб.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №183/4229/14-ц.
Отже, системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 Цивільного кодексу України та частини другої статті 48 Цивільного процесуального кодексу України, дозволяє дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим. В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 Цивільний процесуальний кодексу України).
Разом з тим, з урахуванням того, що позивач просить стягнути заборгованість за комунальні послуги у спільному майні відповідачів, зокрема, один з яких помер, відкриття провадження у цивільній справі за відсутності у відповідача цивільної процесуальної дієздатності свідчить про неправомірність виникнення цивільного процесу та відсутність підстав для відкриття провадження у справі стосовно останніх.
У випадку, якщо фізична особа - відповідач у справі помер до подання позову, а права і обов`язки померлого переходять до його спадкоємців чи іншої особи, позивач повинен подати позов безпосередньо до його спадкоємців чи іншої особи.
Таким чином, на виконання ухвали позивачу слід подати до суду позовну заяву у новій редакції, в якій визначити коло учасників цивільного процесу, які будуть брати участь при розгляді справи, та уточнити зміст позовних вимог з урахуванням інформації щодо відповідача ОСОБА_3 , який помер до подачі позовної заяви до суду.
Зазначені недоліки позовної заяви є суттєвими, оскільки їх наявність у своїй сукупності позбавляє суд можливості визначити належне коло учасників цивільного процесу, які будуть брати участь при розгляді справи, і, зокрема, забезпечити процесуальні права відповідача (відповідачів) відповідно до статей 43, 49, 130 ЦПК України.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв`язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
На підставі викладеного, суддя приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому вважає за необхідне залишити її без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатись неподаною та повернута заявнику.
Керуючись ст.ст.175, 177, 185, 293, 294 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі в особі філії «Харківзбут» (код ЄДРПОУ 45929670, адреса: 61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, буд. 11) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місцеперебування за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
На виконання ухвали суду позивач має право подати відповідну заяву протягом визначеного строку.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання набирає законної сили з моменту її складення.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СУДДЯ Г.А. ЗУБ