справа № 492/1387/26
провадження № 2/492/1171/26
УХВАЛА
про повернення позовної заяви у зв`язку з невиконанням
ухвали про залишення позовної заяви без руху
25 серпня 2026 року м. Арциз
Суддя Арцизького районного суду Одеської області Варгаракі С.М.,
розглянувши позовну заяву адвоката Іовчева Дмитра Федоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок вчиненого кримінального правопорушення,-
встановив:
Адвокат Іовчев Д.Ф. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.
Пред`явлена позовна заява в силу частини 1 статті 185 ЦПК України ухвалою судді від 10 серпня 2026 року була залишена без руху, оскільки вона була подана з порушенням статей 175, 177 ЦПК України.
Для усунення недоліків позовної заяви судом був установлений строк в десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху від 10 серпня 2026 року.
24 серпня 2026 року надійшла заява про усунення недоліків, в якій представник позивача зазначив, що він має зареєстрований Електронний кабінет в системі ЄСІТС з 01 березня 2024 року. Крім того, адвокат Іовчев Д.В. зазначив, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Водночас, з відповіді № 39164359 про відсутність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС ОСОБА_3 не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Згідно з частиною 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Представник позивача звертаючись до суду з позовною заявою вказав, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі пункту 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Однак, така позиція позивача є помилковою з огляду на те, що у постанові Верховного Суду у справі № 644/7193/17 від 16 серпня 2021 року зроблено висновок: «З огляду на положення пунктів 2, 6 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі: у справах про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також смертю фізичної особи; у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Вказані правові норми підлягають застосуванню щодо позовів про відшкодування будь-якої шкоди (майнової та моральної), завданої в результаті її заподіяння, за які відповідач несе цивільну відповідальність згідно із законом. Отже, цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування будь-якої шкоди, завданої в результаті вчинення кримінального правопорушення, незалежно від об`єкта посягань, що також узгоджується з практикою Верховного Суду».
Тобто, у випадку, на який посилається представник позивача, мова йде саме про цивільних позивачів у кримінальних провадженнях, а в даній справі позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням в порядку цивільного судочинства, а тому повинен виконувати вимоги Закону України «Про судовий збір».
Так, Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Враховуючи вищевикладене, позивачу необхідно було сплатити судовий збір в дохід державного бюджету за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, як за позовну вимогу майнового характеру, у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, представник позивача вимоги ухвали про залишення позовної заяви від 10 серпня 2026 року в частині реєстрації електронного кабінету у підсистемі Електронний суд та надання документів, що підтверджують сплату судового збору за вимогу майнового характеру про відшкодування моральної шкоди не виконав та не усунув недоліки позовної заяви.
Зважаючи на викладені обставини та з огляду на те, що представником позивача не усунуто недоліки у визначений судом строк і позовна заява продовжує містити недоліки, які унеможливлюють вирішення судом питання відкриття провадження у справі, тому позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві.
Згідно з частиною 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, у зв`язку з тим, що представник позивача у встановлений судом строк не усунув недоліки позовної заяви, які були зазначені в ухвалі від 10 серпня 2026 року, то в силу наведеної частини 3 статті 185 ЦПК України позовна заява підлягає визнанню неподаною та має бути повернута.
Суддя також вважає за необхідне повідомити позивача, що відповідно до частини 7 статті 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Керуючись статями 185, 258-260, 353, 354 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Позовну заяву адвоката Іовчева Дмитра Федоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних внаслідок вчиненого кримінального правопорушення - визнати неподаною та повернути позивачеві.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області Варгаракі С.М.