Судові рішення

Ухвала № 139199837 у справі № 307/3365/26 від 25.08.2026

Ухвала від 25.08.2026 в адміністративній справі № 307/3365/26 (категорія «Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо»). Суд: Тячівський районний суд Закарпатської області, суддя Чопик В. В.

Справа№ 307/3365/26
СудТячівський районний суд Закарпатської області
СуддяЧопик В. В.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСправи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо
Дата ухвалення25.08.2026
Надійшло до реєстру25.08.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/139199837

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 307/3365/26 Провадження № 2-а/307/49/26

У Х В А Л А

25 серпня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Чопик В.В., ознайомившись з матеріалами справи адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

24.08.2026 до Тячівського районного суду Закарпатської області надійшла вказана вище позовна заява, в якій ОСОБА_1 просив скасувати постанову R435593 від 03.04.2026 про притягнення його до відповідальності та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, слід зазначити таке.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Вели кої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства. У даному випадку порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання позовної заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які в цьому кодексі встановлені.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1)найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В порушення зазначених вище вимог, у позовній заяві не зазначено повне найменування відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій, відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету, не викладено зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, також позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач додає до позовної заяви копії відповідних доказів).

Таким чином, позивачу необхідно привести позовну заяву та позовні вимоги у відповідність до приписів статей 5 та ч.5 ст.160 КАС України, надавши до суду відповідну уточнену позовну заяву з долученням копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.

Крім того, згідно ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Однак відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір» особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Відповідно до правової позиції у постанові по справі № 543/775/17 від 18 березня 2020 Велика Палата Верховного Суду вирішила за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. В контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивачем заявлено вимогу немайнового характеру.

Згідно ч.3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, розмір якого відповідно до положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2025 року становить 605 грн. 60 коп.

Відповідно до ч. ч. 1-2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 5, 160-161 КАС України, що має наслідком на підставі ст. 169 КАС України залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти ("Kreuz v. Poland" № 28249/95).

Отже встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, строків її подачі, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконанняпозивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

За таких обставин, позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.

Керуючись статтями 2, 5, 160, 161, 169, 171 КАС України, -

у х в а л и в :

Позовну заяву позовом ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

У разі невиконання ухвали суду у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.В. Чопик

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
28.09.2026 Рішення № 140129926 Тячівський районний суд Закарпатської області
28.09.2026 Рішення № 140129925 Тячівський районний суд Закарпатської області
27.08.2026 Ухвала № 139260966 Тячівський районний суд Закарпатської області