Справа № 523/17468/26
Провадження №2/523/8924/26
У Х В А Л А
"25" серпня 2026 р. м. Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Мурманової І.М.,
за участі секретаря судового засідання - Сивак К.С.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Позовні вимоги обґрунтуванні тим, що 01.03.2025 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики грошових коштів в сумі: 4 000 000 гривень, які відповідач зобов`язалась повернути у строк до 01.03.2026 року. Однак, відповідач кошти станом на день подання позову не повернула.
З урахуванням викладеного позивач просить: стягнути з відповідача грошові кошти в сумі: 4 000 000 гривень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст.ст. 14, 33 ЦПК України.
Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 13 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Також, ухвалою суду від 13 серпня 2026 року було задоволено клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно.
На адресу суду 20.08.2026 року (вх. №41050) за підписом позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначила, що ціна позову становить 4 000 000 гривень, а відтак, арешт який було накладено на нерухоме майно відповідача не забезпечить можливості виконання судового рішення, оскільки не являється співвмірним розміру позовних вимог.
З урахуванням викладеного позивач просить: накласти арешт на легковий автомобіль Chevrolet Volt, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 ; та автомобіль спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон малотоннажний -в марки Hyundai -H-1, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що на праві власності належить ОСОБА_2 .
Подана позивачем заява про забезпечення позову відповідає приписам та вимогам встановленим ст. 151 ЦПК України, таким чином вона підлягає невідкладному розгляду.
Дослідивши вказану заяву про забезпечення позову та додані до неї документи суд дійшов до наступних висновків.
На підтвердження реєстрації права власності на ТЗ за відповідачем, позивачем надано копії свідоцтв про реєстрацію ТЗ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач отримала від позивача в борг грошові кошти, однак, у визначений час їх не повернула, та ухиляється від повернення боргу.
Згідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб - п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України.
В силу вимог ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6 -605 цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно вказаної постанови, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і рівності перед законом, оскільки мета забезпечення позову це тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.
У відповідності до ч.1-3 ст. 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
З огляду на матеріали позовних заяви та докази надані на підтвердження позову, суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.
Вивчивши матеріали справи, заяву позивача про забезпечення позову, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту є обґрунтованою, законною та співрозмірною із заявленими позовними вимогами. Невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його ухвалення на користь позивача, що порушить права позивача на судовий захист та останньому для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а забезпечення позову навпаки виступають запорукою виконання можливого рішення суду.
Керуючись ст.ст. 8, 149, 151, 153, 353 ЦПК України, ст.ст. 1, 4, 6 Закону України «Про судовий збір», суддя
УХВАЛИВ:
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно - задовольнити.
Накласти арешт на легковий автомобіль Chevrolet Volt, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ).
автомобіль спеціалізований вантажний - спеціалізований фургон малотоннажний -в марки Hyundai -H-1, 2012 року випуску, номер шасі НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що на праві власності належить ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_5 ).
Копію ухвали для виконання направити до Регіонального сервісного центру ГСЦ ВМС в Одеській, Миколаївській та Херсонських областях ( м. Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 5).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Оскарження ухвали не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали.
Суддя: