Справа № 175/11999/26
Провадження № 2-о/175/174/26
УХВАЛА
"24" серпня 2026 р. с-ще Слобожанське
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровської області Краснокутська Н.С., розглянувши заяву Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в інтересах якої діє представник адвокат Мовчан Олександр Сергійович, третя особа: Виконавчий комітет Сурсько-Литовської сільської ради про передачу безхазяйної нерухомої речі власність територіальної громади, -
ВСТАНОВИВ:
До Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла заява Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в інтересах якої діє представник адвокат Мовчан Олександр Сергійович, третя особа: Виконавчий комітет Сурсько-Литовської сільської ради про передачу безхазяйної нерухомої речі власність територіальної громади.
Перевіривши матеріали заяви, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
З огляду на те, що нормами ЦПК не врегульовано питання залишення без руху заяв в порядку окремого провадження, у даному випадку застосуванню підлягають загальні норми цивільного процесуального законодавства.
У зв`язку з чим, заява подається до суду в порядку, передбаченому главою 6 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви (заяви) визначені статтею 175 ЦПК України.
Відповідно до статті 175 ЦПК України позовна заява (заява) повинна містити наступні елементи, а саме:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
За положеннями ч. 3 та 4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність розглядаються в порядку окремого провадження.
Отже, заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади, подана в порядку окремого провадження, повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим ст. 175, 177 ЦПК України, так і вимогам розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України.
Глава 8 розділу IV ЦПК України встановлює порядок розгляду судами справ про передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність. Заява про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади подається до суду за місцезнаходженням цієї речі органом, уповноваженим управляти майном відповідної територіальної громади.
Відповідно до ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
За приписами ст. 332 ЦПК України справа про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність територіальної громади розглядається судом за участю заявника з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.
Згідно зі ст. 333 ЦПК України суд, встановивши, що нерухома річ є безхазяйною та взята на облік органом, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а також що сплив один рік з дня взяття на облік нерухомої речі, ухвалює рішення про передачу безхазяйної нерухомої речі у власність відповідної територіальної громади.
Статтею 335 ЦК України визначено, що безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації. Тільки після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Отже, ЦК України передбачена можливість звернення до суду із заявою про передачу у комунальну власність лише нерухомих речей та лише у випадку вчинення всіх, передбачених законодавством дій.
Для забезпечення правильного і швидкого вирішення справи суд з урахуванням конкретних її обставин повинен вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу. Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі.
Неправильне визначення фактів, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, приводить до того, що не всі особи, прав яких безпосередньо стосується вирішення спору, притягуються до участі у справі, що у свою чергу приводить до ухвалення незаконних судових рішень.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ в порядку окремого провадження суддя зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Вказане узгоджується із висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 19 березня 2021 року у справі №643/14985/18-ц.
До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі №638/4/19 від 07 квітня 2020 року, провадження №61-18132св19).
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.
Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути притягнута до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов`язки.
Проте, як убачається зі змісту заяви, заявником заінтересованих осіб не визначено взагалі та жодним чином не обґрунтовано в заяві можливість розгляду даної справи без участі заінтересованих осіб.
Таким чином, судом було встановлено, що заява не відповідає вимогам, установленим ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: у заяві не визначено коло заінтересованих осіб, заявник не зазначив відомості про електронну адресу, наявність зареєстрованого електронного кабінету сторін, тому у суду є достатні підстави вважати, що подана заява не відповідає вимогам чинного законодавства у частині оформлення та дотримання вимог щодо процесуальної форми позовної заяви, тому подану заяву слід залишити без руху.
Відповідно до ч.1,ч.2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Приведену у відповідність до ст. 175, 177 ЦПК України заяву, заявнику слід направити суду з копією та копіями доданих до неї документів для інших заінтересованих осіб.
Слід зауважити, що залишення заяви без руху з метою належної її оформлення у відповідності до вимог чинного цивільно-процесуального законодавства не являє собою обмеженням у доступі до правосуддя. Згідно практики Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Сурсько-Литовської сільської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, в інтересах якої діє представник адвокат Мовчан Олександр Сергійович, третя особа: Виконавчий комітет Сурсько-Литовської сільської ради про передачу безхазяйної нерухомої речі власність територіальної громади- залишити без руху.
Надати заявнику строк 5 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків заяви відповідно до мотивувальної частини цієї ухвали.
Роз`яснити заявнику, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.С. Краснокутська