ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 року Справа № 924/358/26
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуюча суддя Коломис В.В., суддя Поліщук П.Я. , суддя Саврій В.А.
секретар судового засідання Політуча В.В.
за участю представників сторін:
позивача - Мельничук І.М., адвокат (в режимі відеоконференції);
відповідача - Михалевич М.М., адвокат (в режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2026 року (повний текст складено 26.06.2026) у справі № 924/358/26 (суддя Муха М.Є.)
за позовом Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач"
про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2026 у справі №924/358/26 позов Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" про зобов`язання вчинити дії, задоволено частково.
Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" замінити талони, видані Управлінню освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради на підставі договору №Т-2691/24 на пальне "Дизельне паливо (Євро 5)" (перелік номерів талонів міститься в резолютивній частині рішення) зі строком дії один рік від дати їх заміни.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта - Постач" на користь Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради 3 328,00 грн судового збору, 7 500,00 грн витрат на правничу допомогу.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на порушення Господарським судом Хмельницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2026 у справі № 924/358/26. Призначено справу № 924/358/26 до розгляду на 24.08.2026 об 11:00 год.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Безпосередньо в судовому засіданні представники сторін повністю підтримали вимоги та доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзиві на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення місцевого господарського суду - скасувати, прийнявши нове рішення, яким в позові відмовити.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2024 між Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" (постачальник) укладено договір № Т-2691/24 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого, постачальник, зобов`язався передати у власність замовника дизельне паливо по талонах (далі - товар), а замовник - прийняти та оплатити такий товар у кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі Специфікацією до договору (Додаток № 1).
Найменування (номенклатура, асортимент) товару: код ДК 021:2015: 09130000-9 - Нафта і дистиляти (Дизельне паливо (Євро-5), талон).
Відповідно до пп. 3.1-3.3 договору, його загальна сума становить 1 966 130,40 грн, у тому числі ПДВ - 327 688,40 грн та може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна товару встановлюється в національній грошовій одиниці України.
Згідно з п. 4 договору, розрахунки проводяться на підставі рахунку та/або видаткових накладних шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару.
При здійсненні платежу замовник зобов`язаний зазначати у платіжній інструкції номер та дату договору.
Відповідно до пп. 5.1-5.4 договору, поставка товару здійснюється згідно із заявками замовника протягом трьох календарних днів з дати отримання постачальником відповідної заявки зі строком поставки товару до 15.01.2025.
Місцем поставки визначено: щодо талонів на пальне - адресу замовника: Україна, 32400, Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Мистецька, 16; щодо відпуску пального - місцезнаходження автозаправних станцій учасника на території м.Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області протягом 2025 року та/або до повного використання талонів, строк дії яких становить не менше 12 календарних місяців з дати їх поставки замовнику.
У разі випуску (переходу) на талони нового зразка постачальник зобов`язаний безоплатно здійснити рівноцінний, у тому числі за номіналом, обмін талонів старого зразка, які залишилися у замовника та не були використані на талони нового зразка.
Також відповідно до письмової заявки замовника у разі необхідності, зокрема, обміну бланків старого зразка на бланки нового зразка, постачальник протягом трьох робочих днів забезпечує їх безоплатний обмін на талони рівнозначного номіналу без урахування коливання ціни.
Одночасно з товаром постачальник зобов`язаний передати замовнику документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом із ним відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим замовником за кількістю та якістю з моменту його фактичного отримання відповідно до умов договору. Якість товару повинна відповідати ДСТУ, чинним на дату його отримання.
Відповідно до п. 10.1 договору, останній набирає чинності з дати його підписання та діє до 31.12.2025 включно, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Специфікацією (Додаток № 1 до договору) сторони погодили поставку 43 460 л дизельного палива (Євро-5) АЗС "Укрнафта" у талонах загальною вартістю 1 966 130,40 грн, у тому числі ПДВ.
На виконання умов договору, за видатковою накладною № ОТКЦ 00000013 від 03.01.2025 відповідач передав позивачу талони на дизельне паливо номіналом 20 л у кількості 1 600 шт., номіналом 10 л - 1 140 шт. та номіналом 20 л - 3 шт., на загальну суму 1 966 130,40 грн.
Відповідно до платіжної інструкції № 1 від 15.01.2025 позивач перерахував відповідачу 1 966 130,40 грн вартості дизельного палива.
05.01.2026 та 13.01.2026 Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" з листами щодо продовження до 31.01.2026 строку дії талонів на дизельне паливо в обсязі 4 240 л, отриманих згідно з видатковою накладною № ОТКЦ 00000013 від 03.01.2025 на виконання договору №Т-2691/24 від 26.12.2024, або їх обміну на талони рівнозначного номіналу з чинним строком дії, або визначення іншого погодженого сторонами механізму отримання позивачем оплаченого товару.
У відповідь на звернення Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" листом вих. № 65 від 14.01.2026 повідомило, що передбачена договором умова щодо безоплатного обміну бланків талонів рівнозначного номіналу без урахування коливання ціни застосовується у разі виникнення необхідності технічного або організаційного характеру, зокрема, при обміні бланків старого зразка на бланки нового зразка та регулює виключно порядок і безоплатність такої процедури. На переконання відповідача, зазначена умова не встановлює обов`язку постачальника продовжувати строк дії талонів або поновлювати його після спливу визначеного строку.
Також відповідач зазначив, що договір не містить положень, які покладали б на Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" обов`язок продовжувати строк дії талонів незалежно від його спливу чи без врахування поточної ринкової ситуації, а також не передбачає фіксації ціни пального на необмежений строк. З огляду на це Товариство вказало на відсутність правових підстав для продовження строку дії талонів, який закінчився, на умовах укладеного сторонами договору.
Водночас Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" повідомило про можливість розгляду питання щодо обміну талонів після закінчення строку їх дії виключно з урахуванням зміни вартості нафтопродуктів, зумовленої значним коливанням ціни з моменту укладення договору, посилаючись при цьому на п. 3.4 договору та пп. 2 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
21.01.2026 позивач звернувся до відповідача з претензією, у якій просив продовжити строк дії невикористаних талонів або здійснити їх обмін на талони рівнозначного номіналу з чинним строком дії.
У відповідь на претензію Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" зазначило про відсутність підстав для такого обміну, водночас повідомивши про готовність повернути кошти за неотримані у встановлений строк нафтопродукти або розглянути можливість укладення відповідної домовленості з урахуванням поточної ринкової ціни на пальне.
Позивач, посилаючись на те, що передані відповідачем на виконання договору № Т-2691/24 від 26.12.2024 паливні талони є засобом отримання придбаного та повністю оплаченого дизельного палива, зважаючи на те, що частина товару в обсязі 4 260 л фактично ним не отримана, з огляду на відмову відповідача здійснити передачу дизельного палива, у зв`язку із закінченням строку дії паливних талонів, звернувся до суду з позовом про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" замінити невикористані талони на дизельне паливо (Євро-5) на талони зі строком дії один рік (12 місяців) від дати їх заміни та поставити дизельне паливо марки Євро-5 у кількості 4 260 л шляхом заправки автотранспортних засобів Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради на автозаправних станціях відповідача, розташованих на території м. Дунаївці Кам`янець-Подільського району Хмельницької області.
Місцевий господарський суд, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
При цьому суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що предметом укладеного між сторонами договору № Т-2691/24 від 26.12.2024 є саме дизельне паливо, тоді як паливні талони є лише засобом його отримання, а тому їх передача замовнику не свідчить про фактичне виконання постачальником обов`язку з поставки товару.
Встановивши, що позивач у повному обсязі сплатив вартість передбаченого договором пального, однак дизельне паливо в обсязі 4 260 л фактично не отримав, місцевий господарський суд дійшов висновку, що з боку відповідача має місце порушення умов договору та взятих на себе за ним зобов`язань та відповідно про наявність підстав для зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" замінити невикористані паливні талони на талони зі строком дії один рік від дати їх заміни.
У задоволенні вимоги про зобов`язання відповідача поставити дизельне паливо марки Євро-5 у кількості 4 260 л шляхом заправки автотранспортних засобів позивача місцевий суд відмовив, оскільки фактичне отримання пального здійснюється шляхом пред`явлення відповідного талону на АЗС, а тому, з огляду на задоволення вимоги про заміну талонів, така вимога фактично дублює попередню.
Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, а також із дій, які такими актами не передбачені, однак за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, при цьому підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом частини першої статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а відповідно до ст.629 цього Кодексу договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні його умов з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема, передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
При цьому, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно відповідно до ч. 1 ст.530 ЦК України, підлягає виконанню у цей строк (термін), тоді як порушенням зобов`язання у розумінні ст.610 цього Кодексу є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Судом встановлено, що укладений між Управлінням освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" договір № Т-2691/24 від 26.12.2024 за своєю правовою природою є договором поставки, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність замовника дизельне паливо (Євро-5) по талонах у кількості, асортименті та за ціною, визначеними договором і Специфікацією до нього, а замовник, у свою чергу, зобов`язався прийняти та оплатити поставлений товар у порядку та строки, визначені договором.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім чи іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Наведене кореспондується зі ст.655 ЦК України, за змістом якої за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) та сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, при цьому згідно зі ст.663 цього Кодексу такий товар повинен бути переданий у строк, встановлений договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст.530 ЦК України.
За змістом частини першої статті 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар, або надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару, якщо інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар не встановлений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 689 ЦК України, покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або право відмовитися від договору купівлі-продажу, а також вчинити дії, які відповідно до вимог, що ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Водночас відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 538 ЦК України, виконання свого обов`язку однією зі сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту.
У постанові від 01.04.2021 у справі № 910/1102/20 Верховний Суд, характеризуючи правовідносини поставки як двостороннє зобов`язання, виходив із того, що певні обов`язки покладаються на кожну зі сторін такого договору, у зв`язку з чим їх виконання має зустрічний характер та передбачає вчинення кожною стороною належних дій відповідно до змісту взятих на себе зобов`язань.
Невчинення кредитором дій, необхідних для належного виконання боржником свого обов`язку, в свою чергу, має передбачені законом правові наслідки.
Так, відповідно до ч.1 ст.613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку; водночас ч. 4 ст. 612 цього Кодексу встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Таким чином, з огляду на взаємний характер зобов`язань за договором поставки, встановлення факту порушення такого договору вимагає оцінки не лише виконання постачальником обов`язку щодо забезпечення передачі товару, але й виконання покупцем тих дій, які відповідно до закону, договору та обраного сторонами механізму поставки були необхідними для фактичного одержання відповідного товару.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 669 ЦК України, кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні, а умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі порядку визначення цієї кількості.
За приписами ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до п.3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, талон є спеціальним талоном, придбаним за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, який підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки.
З наведеного нормативного визначення вбачається, що талон безпосередньо пов`язаний із правом на отримання визначеної кількості нафтопродукту та використовується у передбаченому сторонами механізмі його фактичного відпуску через АЗС, а тому правова оцінка виконання договору поставки пального за талонами повинна здійснюватися з врахуванням як предмета договору - відповідного виду нафтопродукту, так і погодженого сторонами порядку його фактичного отримання.
Подібний підхід щодо правової природи паливних талонів та механізму отримання за ними нафтопродуктів викладений Верховним Судом у постанові від 06.04.2023 у справі №908/507/22, відповідно до якого талон підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту, тоді як фактичне отримання пального здійснюється на АЗС при пред`явленні відповідного талону.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, що має юридичне значення, тоді як терміном згідно з ч.2 цієї статті є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана відповідна юридично значуща дія або подія.
Згідно зі ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Частиною першою статті 631 ЦК України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконувати обов`язки відповідно до договору, водночас за приписами ч. 4 цієї статті закінчення строку договору не звільняє сторону від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
У постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 Велика Палата Верховного Суду, розмежовуючи поняття строку договору та строку існування зобов`язання, виходила з того, що закінчення строку двостороннього правочину, виконаного лише однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін та не звільняє іншу сторону від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку під час дії договору.
Разом із тим зміст та обсяг відповідного зобов`язання, яке підлягає виконанню, визначаються законом і договором, а тому збереження невиконаного зобов`язання після закінчення строку договору саме по собі не змінює його предмета, порядку та способу виконання і не є правовою підставою для виникнення в сторони додаткових обов`язків, які не входили до змісту погодженого сторонами правовідношення.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідно до пп. 5.1-5.4 договору, поставка товару здійснювалася за заявками замовника, при цьому сторони окремо визначили порядок передачі паливних талонів та фактичного відпуску пального, погодивши доставку талонів за місцезнаходженням замовника, а отримання нафтопродуктів - на автозаправних станціях постачальника, розташованих на території м. Дунаївці, протягом 2025 року та/або до повного використання талонів, строк дії яких становить не менше дванадцяти календарних місяців з дати їх поставки замовнику.
Отже, передбачений договором механізм поставки не обмежувався виключно вчиненням дій постачальником, а передбачав зустрічну поведінку обох сторін, відповідач повинен був забезпечити можливість отримання придбаного пального на визначених договором АЗС протягом встановленого періоду, тоді як позивач, отримавши паливні талони, мав реалізувати посвідчене ними право шляхом вчинення необхідних для фактичного одержання товару дій, що безпосередньо узгоджується з положеннями ст.ст.538, 664, 689 ЦК України щодо зустрічного характеру виконання зобов`язань та обов`язку покупця забезпечити зі свого боку прийняття й одержання товару.
Натомість суд першої інстанції, встановивши факт повної оплати позивачем передбаченого договором обсягу дизельного палива та залишок невикористаних талонів на 4260 л, прийшов до помилкового висновку, що неотримання цієї частини товару є наслідком неналежного виконання відповідачем, взятих на себе за договором зобов`язань щодо його поставки, не з`ясувавши при цьому причин, з яких це пальне не було отримане позивачем протягом строку дії талонів.
Разом з тим матеріали справи не містять доказів пред`явлення позивачем протягом строку дії спірних талонів до погашення на визначених договором АЗС та відмови відповідача у відпуску за ними пального, звернення Управління до постачальника у цей період у зв`язку з неможливістю отримання товару чи існування будь-яких інших перешкод для використання талонів, спричинених діями або бездіяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач".
Відтак висновок місцевого господарського суду про неналежне виконання відповідачем зобов`язання з поставки товару лише з огляду на наявність у позивача невикористаного залишку паливних талонів є безпідставним та не ґрунтується на встановлених обставинах справи, оскільки факт неотримання покупцем частини оплаченого товару та факт порушення постачальником обов`язку щодо його передачі не є тотожними за своїм правовим змістом, а для покладення відповідних наслідків саме на відповідача необхідним є встановлення того, що неотримання товару стало наслідком невиконання або неналежного виконання ним передбачених договором обов`язків, чого наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено.
Не свідчить про протилежне й факт повної оплати позивачем погодженого договором обсягу дизельного палива, оскільки виконання замовником свого грошового зобов`язання саме по собі не доводить порушення постачальником обов`язку з передачі товару та не звільняє покупця від необхідності дотримання погодженого сторонами порядку його фактичного отримання.
Не можна погодитися і з висновком місцевого господарського суду про те, що передача позивачу паливних талонів, з огляду на їх допоміжний характер та відмінність від безпосереднього предмета поставки - дизельного палива, не має визначального значення для оцінки належності виконання відповідачем своїх договірних обов`язків, оскільки такий підхід фактично відокремлює предмет договору від погодженого сторонами способу його виконання, хоча саме талон посвідчує право на отримання визначеної кількості пального та є необхідним елементом погодженого механізму його відпуску на АЗС, а тому встановлення факту передачі талонів, строку їх дії, можливості використання та поведінки сторін протягом відповідного періоду має істотне значення для вирішення питання про те, чи мало місце порушення зобов`язання з боку постачальника.
Так само помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що договором не покладено на замовника обов`язку пред`явити паливні талони у певний строк (термін), оскільки погоджений сторонами механізм отримання товару передбачав фактичний відпуск пального на АЗС саме на підставі відповідних талонів, строк дії яких був обмежений у часі, що, відповідно, передбачало їх використання замовником у межах періоду чинності.
Таким чином, невикористання позивачем паливних талонів протягом строку їх дії не може покладати на відповідача надмірний тягар та інші негативні наслідки, за відсутності доказів того, що протягом періоду, коли такі талони були чинними, постачальник не забезпечував можливості їх використання або іншим чином перешкоджав отриманню товару, оскільки протилежний підхід фактично покладав би на відповідача відповідальність не за власне порушення договірного зобов`язання, а за невчинення покупцем дій, необхідних для реалізації наданого йому договором права на отримання товару.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для зобов`язання відповідача замінити невикористані позивачем талони на талони зі строком дії один рік (12 місяців) від дати їх заміни, оскільки такий обов`язок не передбачений умовами укладеного сторонами договору.
Як вбачається зі змісту погоджених сторонами умов договору, можливість безоплатного обміну талонів можлива лише у разі випуску (переходу) постачальника на талони нового зразка та необхідністю у зв`язку із цим заміни раніше виданих бланків (п.5.2. договору).
Більше того, задоволивши позов у цій частині, місцевий господарський суд не лише зобов`язав відповідача здійснити заміну талонів, обов`язок щодо якої за встановлених обставин договором не передбачений, а й визначив новий дванадцятимісячний строк їх дії від дати заміни, фактично сформувавши для сторін інший порядок реалізації права на отримання пального, ніж той, який був погоджений ними при укладенні договору.
Такий підхід не узгоджується із закріпленими у ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України засадами обов`язковості та належного виконання договору, оскільки судове рішення про примусове виконання договірного зобов`язання може ґрунтуватися лише на обов`язку, який уже існує відповідно до закону або погоджених сторонами умов і не може бути підставою для встановлення нового обов`язку чи зміни змісту існуючого зобов`язання.
Крім того, колегія суддів враховує, що примусове виконання обов`язку в натурі як передбачений п.5 ч.2 ст.16 ЦК України спосіб захисту цивільного права передбачає наявність у відповідача невиконаного обов`язку, встановленого договором або законом, тоді як у спірних правовідносинах обов`язку постачальника після закінчення строку дії невикористаних талонів здійснити їх заміну на нові із встановленням нового дванадцятимісячного строку дії ані умовами договору, ані законом не передбачено, у зв`язку з чим покладення такого обов`язку на відповідача судовим рішенням фактично призводить не до примусового виконання існуючого зобов`язання, а до зміни його погодженого сторонами змісту.
Колегія суддів виснує, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не врахував змісту та взаємного характеру зобов`язань сторін за договором, погодженого ними порядку отримання пального із використанням паливних талонів та правового значення встановленого строку їх дії, не встановивши при цьому обставин, які б свідчили про створення відповідачем перешкод у використанні таких талонів чи відмову у відпуску пального протягом періоду їх чинності, і як наслідок помилково поширив передбачений договором механізм обміну талонів до взаємовідносин сторін, внаслідок чого дійшов необґрунтованого висновку про наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" обов`язку замінити невикористані позивачем талони на нові зі строком дії один рік від дати такої заміни.
Оскільки за результатами апеляційного перегляду не встановлено порушення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" взятих на себе за договором зобов`язань, підстави для задоволення позову у даній справі відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно з приписами п. 3 та п. 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду прийняте з невідповідністю висновків суду першої інстанції встановленим обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" слід задоволити, рішення Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2026 у справі №924/358/26 - скасувати, прийнявши нове рішення, яким в позові відмовити.
При цьому судові витрати, передбачені статтею 123 ГПК України, у відповідності до вимог статті 129 ГПК України у судах обох інстанцій покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта-Постач" задоволити.
2. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 17 червня 2026 року у справі №924/358/26 скасувати.
Прийняти нове рішення.
"В позові відмовити".
3. Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Дунаєвецької міської ради (32400, Хмельницька обл., Кам`янець - Подільський р-н, м. Дунаївці, вул. Мистецька, 16, код ЄДРПОУ 40216423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафта - Постач" (04053, м. Київ, провулок Несторівський 3-5, код ЄДРПОУ 43012009) 3 993,60 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні 60 копійок) судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений "25" серпня 2026 р.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Поліщук П.Я.
Суддя Саврій В.А.