ЄУН №199/5054/26
Провадження №2-з/932/85/26
УХВАЛА
про відмову у забезпеченні позову
25.08.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Салькової В.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крісак М.В. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою суду від 06.07.2026 відкрите провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, підготовче засідання у справі призначене на 09.09.2026, 11-00. Позовною вимогою у справі є стягнення з відповідача на користь позивача 4440000,00 грн штрафу за умовами попереднього договору купівлі-продажу квартири від 28.07.2023.
27.07.2026 стороною позивача через систему «Електронний Суд» подано заяву про забезпечення позову, яка зареєстрована судом 28.07.2026 та фактично передана судді 24.08.2026.
В поданій заяві сторона позивача просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 .
Заява мотивована тим, що саме ця квартира була предметом попереднього договору купівлі-продажу від 28.07.2023, вона належить відповідачеві, який в подальшому ухилився від укладення основного договору купівлі-продажу. Разом з тим, попереднім договором передбачена сплата штрафу відповідачем у розмірі 100% вартості квартири, якщо договір купівлі-продажу не буде укладений з його вини, і саме ці кошти позивач просить стягнути з відповідача на свою користь. Вважає, що незабезпечення позову ускладнить або взагалі унеможливіть виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, оскільки виконання залежить від того, чи матиме ОСОБА_2 необхідну суму грошових коштів для цього. З відомостей відповідних реєстрів вбачається наявність обтяження щодо спірної квартири за договором іпотеки, укладеним між іпотекодавцем ОСОБА_2 та іпотекодержателем ОСОБА_3 01.08.2025 у забезпечення зобов`язання за договором позики від 01.08.2025, і ці договори позивач вважає недійсним як такі, що укладені задля уникнення можливості звернення стягнення боргу на її користь за рахунок квартири. Строк виконання позики за договором від 01.08.2025 сплив 31.12.2025, отже, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у будь-який час. Крім того, з аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що відповідач є недобросовісним виконавцем своїх грошових зобов`язань, щодо нього наявні справи за позовами ОСББ «Моцарт» та ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Отже, імовірність складнощів з виконанням рішення є обґрунтованою, а заявлений захід забезпечення позову є адекватним, таке забезпечення не порушить прав та інтересів відповідача та інших осіб, але гарантуватиме ефективне поновлення порушених прав позивача.
На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглянув заяву без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У частині першій статті 150 ЦПК України наведений перелік видів заходів забезпечення позову, серед яких - накладення арешту на майно.
За змістом ч.3 ст.150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд наголошує, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18).
Судом встановлено, що між сторонами дійсно виник спір, в якому позивач стверджує про наявність у відповідача боргу перед нею через невиконання умов попереднього договору, позиція відповідача наразі суду невідома, розгляд справи не розпочатий.
На цей час жодних підтверджень того, що відповідач має намір з метою уникнення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог відчужити належну йому квартиру, наразі в матеріалах справи немає та позивачем не надано.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 10.07.2026 встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , належна на праві власності ОСОБА_2 , передана в іпотеку за договором іпотеки від 01.08.2025, іпотекодержателем за яким є ОСОБА_3 . Іпотекою забезпечене виконання ОСОБА_2 зобов`язання за договором позики від 01.08.2025, строк виконання основного зобов`язання - 31.12.2025, розмір основного зобов`язання - 16800000,00 грн.
Разом з тим, доказів недійсності договору позики від 01.08.2025 та договору іпотеки від 01.08.2025, про ку зазначає позивач, нею суду не надано. Отже, підстави вважати ці договори недійсними та такими, що укладені з наміром убезпечення відповідача від звернення стягнення на належну йому квартиру за будь-якими іншими, ніж вимога іпотекодержателя, вимогами, відсутні.
Хоча метою забезпечення позову є вжиття заходів з охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, щоб забезпечити позивачеві реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, а наявність у власності відповідача майна дійсно може гарантувати виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд має переконатися в тому, що існує реальна загроза невиконання рішення суду в разі задоволення позову.
Саме особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із цією заявою. Це означає, що заявникові недостатньо лише зазначити, що існує загроза можливості невиконання судового рішення, а й навести змістовну мотивацію таких причин та підстав. Цей обов`язок заявника не повинен перекладатися на суд, а суд не повинен самостійно відшукувати ці підстави, якщо заявник неспроможний їх навести. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановить наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду в разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника. Така позиція також неодноразово висловлена і Верховним Судом, зокрема і 17.06.2022 у постанові у справі №908/2382/21.
За вимогами ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За вимогами ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд констатує, що гіпотетична можливість звернення стягнення на предмет іпотеки за умови відсутності відомостей щодо стану виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором позики, у забезпечення виконання якого квартира була передана в іпотеку, не є сама по собі без інших підстав обґрунтованою самостійною підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Аргументи позивача про недобросовісність виконання відповідачем своїх зобов`язань перед іншими особами не є доведеними належним чином, оскільки долучені судові рішення містять кодовану інформацію про відповідача в обох справах. Що стосується посилання на невиконання відповідачем своїх зобов`язань за попереднім договором, то це є підставами позову, яким суд має надавати оцінку виключно під час розгляду справи по суті, з`ясовуючи фактичні обставини справи та надаючи оцінку наявним доказам. До вирішення цієї справи по суті твердження позивача про порушення відповідачем своїх зобов`язань є її суб`єктивною думкою як сторони у цивільній справі. Таким чином, позивач не надала доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на можливе ухилення від виконання рішення суду, що обумовлювало б необхідність застосування заходів забезпечення позову.
За таких обставин суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.149,150-153,157,258,260,353-355 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Крісак М.В. про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 25.08.2026 та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її постановлення.
Суддя: В.С. Салькова