Справа № 177/2429/25
Провадження № 2-о/177/20/26
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
25 серпня 2026 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Коваль Н. В.
присяжних Гайдарь М.М., Полюхович А.А.
за участі:
секретаря судового засідання Кулініч Ю.А.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_10
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про оголошення особи померлою, -
ВСТАНОВИВ:
Представник заявника звернулася до суду з указаною заявою, як уточнила та просила суд оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлим. Датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце смерті: село Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, Україна.
В обґрунтування заяви вказано, що заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого 10.07.2023 призвано на військову службу за мобілізацією та проходив військову службу у військової частини НОМЕР_2 на посаді кулеметника 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти військової частини НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2023 № 245 (по стройовій частині) з 31.08.2023 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення.
Згідно сповіщення від 04.10.2024 № К/9786/320 ІНФОРМАЦІЯ_4 заявниці повідомлено про те, що її чоловік солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність зник безвісти південно-західніше від міста Бахмута (Бахмутський район Донецької області) ІНФОРМАЦІЯ_3.
За фактом зникнення безвісти ОСОБА_4 ВП №4 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області внесено відомості до ЄРДР за № 120212023041750001193 від 05.10.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та розпочато досудове розслідування.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) підполковника ОСОБА_5 від ІНФОРМАЦІЯ_3 № 924 призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти старшого стрільця 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти солдата ОСОБА_4 .
За результатами проведеного службового розслідування установлено, що о 17.30 год ІНФОРМАЦІЯ_3 від ТВО командира 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_6 надійшла доповідь про зникнення безвісти ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ведення штурмових дій в районі балки Четвертикова (південно-західніше від міста Бахмут Донецької області) старшого стрільця 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти солдата ОСОБА_4 .
Інформація щодо перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у полоні відсутня.
19 серпня 2025 року заявниця звернулася до Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з метою отримання свідоцтва про смерть свого чоловіка ОСОБА_4 , проте у зв`язку з відсутністю документа, що відповідно до вимог законодавства може слугувати підставою для державної реєстрації смерті, відділ 19.08.2025 відмовив у проведенні державної реєстрації смерті.
Вказує, що встановлення зазначеного факту є необхідним для здійснення державної реєстрації смерті в органах державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки від цього залежить виникнення особистих та майнових прав заявника, зокрема права на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю чоловіка, а також права на оформлення спадщини після його смерті.
Від представника заінтересованої особи - Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення, в яких представник зазначив, що норми, що містяться у першому та другому реченнях частини 2 статті 46 ЦК України перебувають у системно-логічному зв`язку, то немає підстав вважати, що в нормі другого речення частини 2 статті 46 ЦК України є вказівка на будь-який інший юридичний факт, що визначає початок перебігу шестимісячного строку, що відрізняло б його від дворічного строку. Також вказував, що шість місяців, які визначені в реченні другому ч. 2 ст. 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси і забезпечуватиме правову справедливість. Крім того, конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики, отже вважає, що потрібно визначити часові характеристики ведення бойових дій в районі н.п. Кліщіївка, південно-західніше від міста Бахмут Бахмутського району Донецької області та врахувати їх при вирішенні справи. Просили врахувати ці пояснення під час прийняття рішення та справу розглядати за відсутності їх представника (а.с. 74-77 т. 1) .
Пояснень щодо заяви від інших заінтересованих осіб не надходило.
У судовому засіданні заявник ті її представник підтримали заяву в повному обсязі та просили її задовольнити з наведених в ній підстав.
Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України, в судове засідання не з`явилися, у своїх письмових поясненнях просили справу розглянути за відсутності їх представника (а.с. 74-77 т. 1).
Представник заінтересованої особи - Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в судове засідання не з`явився, надали заяву про розгляд справи за відсутності їх представника, заперечення щодо даної справи відсутні (а.с. 173 т. 1).
Представники заінтересованих осіб військової частини НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_5 до суду не з`явилися, причини неявки суду не відомі, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку (а.с. 66, 67 т. 2).
Заінтересовані особи: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 правом участі у судовому засіданні не скористалися, кожен окремо, надали заяви про проведення судового розгляду за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали та посили задовольнити (а.с. 169, 171 т. 1).
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності заінтересованих осіб.
Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , кожен окремо, надали показання про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи бойовий наказ, в ході ведення бойових дій на півночі населеного пункту Кліщіївка (південно-західніше від міста Бахмут Донецької області) під час організованого відходу на попередньо узгоджені позиції особового складу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 не зміг вийти до умовленої точки збору старший стрілець 1 штурмового взводу 2 штурмової роти солдат ОСОБА_4 . Його загибель відбулася в результаті прямого влучання артилерійської міни. Після завершення бойових дій тіло солдата ОСОБА_4 не вдалося евакуювати з місця загибелі, оскільки вказана територія на той момент була зайнята військами противника та перебувала під щільним контролем, що унеможливило проведення пошуково-рятувальних заходів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши свідків, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи, оцінивши зібрані в справі докази в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.
Частиною першою статті 46 ЦК України встановлено, що фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.
Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.
Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.
Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.
Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22 вирішила виключну правову проблему щодо початку відліку строку, передбаченого частиною другої статті 46 ЦК України, для оголошення судом фізичної особи померлою у разі, якщо є підстави припускати про вірогідну смерть (загибель) особи на території, на якій велись активні бойові дії.
Велика Палата Верховного Суду наголосила, що в частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на всій території України.
Беручи до уваги конкретні обставини справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія, хоча і є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних дій.
Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовувала телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права (див. пункти 58-61 постанови ВП ВС).
У пунктах 62, 65, 66 постанови у справі № 755/11021/22 Велика Палата Верховного Суду виснувала: «Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.
У чинному ЦК України видозмінену до реалій незалежної України статтю 21 законодавець виклав у статті 46 без істотних змін, доповнивши її у частині другій реченням другим з наведенням спеціального правила із вказівкою на право суду (з урахуванням конкретних обставин) оголосити фізичну особу померлою до спливу дворічного строку, але не раніше спливу шести місяців.
Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України задля врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу».
У підсумку Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку: «… шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість» (див. пункт 82 постанови).
Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв`язок з різних причин, пов`язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з`ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.
Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.
У постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути, зокрема: письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.
Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин.
Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23).
Разом із тим суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина. Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою (див. постанови Верховного Суду від 08 лютого 2024 року у справі № 148/1207/22, від 04 червня 2025 року у справі № 591/11696/23, від 18 грудня 2025 року у справі № 357/16463/24).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.
При розгляді даної справи судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , є дружиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 19 т. 1).
Заінтересовані особи ОСОБА_9 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 39 т. 1).
Наказом командира військової частини НОМЕР_2 від 29.08.2023 № 242-РС (по особовому складу) ОСОБА_4 призначено на посаду кулеметника 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти військової частини НОМЕР_2 , про що зазначено в заяві та неоспорено учасникам справи.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2023 № 245 (по стройовій частині) з 31.08.2023 військовослужбовця призваного за мобілізацією солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення (а.с. 20 т. 1).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 31.07.2024 № 04/1344 солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , колишній старший стрілець 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти, дійсно в період з 31.08.2023 по ІНФОРМАЦІЯ_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населеному пункті Кліщіївка, населеному пункті Іванівське Донецької області (а.с. 12 т. 1).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від ІНФОРМАЦІЯ_3 № 924 призначено службове розслідування за фактом зникнення безвісти старшого стрільця 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти солдата ОСОБА_4 (а.с. 45 т. 1).
Згідно акт службового розслідування установлено, що о 17.30 год ІНФОРМАЦІЯ_3 від ТВО командира 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_6 надійшла доповідь про зникнення безвісти ІНФОРМАЦІЯ_3 під час ведення штурмових дій в районі балки Четвертикова (південно-західніше від міста Бахмут Донецької області) старшого стрільця 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти солдата ОСОБА_4 . З пояснень головного сержанта 2 штурмової роти старшого сержанта ОСОБА_8 та навідника-оператора 2 штурмової роти старшого солдата ОСОБА_7 стало відомо, що ІНФОРМАЦІЯ_3 виконуючи бойовий наказ, в ході ведення бойових дій на півночі населеного пункту Кліщіївка (південно-західніше від міста Бахмут Донецької області) під час організованого відходу на попередньо узгоджені позиції особового складу 2 штурмової роти військової частини НОМЕР_1 не зміг вийти до умовленої точки збору старший стрілець 1 штурмового взводу 2 штурмової роти солдата ОСОБА_4 . На запити встановленими засобами зв`язку не відповідав. По цей час місцезнаходження даного військовослужбовця не встановлено. Під час виконання бойового завдання старший стрілець 1 штурмового взводу 2 штурмової роти солдата ОСОБА_4 знаходився у засобах індивідуального захисту (бронежилет і каска кевларова) був забезпечений засобами зв`язку, особистою зброєю та боєприпасами. В стані алкогольного та/або наркотичного сп`яніння не перебував (а.с. 40-44 т.1)..
Згідно сповіщення від 04.10.2024 № К/9786/320 ІНФОРМАЦІЯ_4 заявниці повідомлено про те, що її чоловік солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов`язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність зник безвісти південно-західніше від міста Бахмут (Бахмутський район Донецької області) ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 26 т. 1).
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 05.10.2023 на підставі заяви ОСОБА_1 , відділенням поліції № 4 Криворізького РУП ГУНП у Дніпропетровській області, внесено відомості до ЄРДР за № 120212023041750001193, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, про те, що 29.09.20123 відповідно до сповіщення сім`ї №к/9786/320 від 04.10.2023 її чоловік військовослужбовець ЗСУ, в/ч НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісті виконуючи військовий обов`язок , пвід.-зах. Від м. Бахмут Бахмутського району Донецької області. По теперішній час останній на зв`язок не виходив та його місцезнаходження не встановлено (а.с.31 т.1).
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 28.10.2023 № 880 службове розслідування завершено та старшого стрільця 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти солдата ОСОБА_4 вирішено вважати таким, що зник безвісти з ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 46 т. 1).
Відповідно до витягу від 08.11.2023 № 20231108-862 з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій) (а.с. 13 т. 1).
З відповіді наданої Секретаріатом Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 07.08.2024, наданої на звернення ОСОБА_1 з приводу перевірки факту перебування ОСОБА_4 , 1986 року народження, на території держави-агресора або тимчасово окупованих територіях, видно, що дані про зниклого безвісті військовослужбовця скеровані російській стороні для перевірки факту його перебування на території держави-агресора або тимчасово окупованих територіях, однак станом на сьогодні відповіді від держави-агресора не надходили (а.с. 95 т. 1).
Згідно з витягом від 06.01.2025 № 2025-69-1597 з інформаційної системи з питань поводження з військовополоненими інформація щодо перебування ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у полоні відсутня (а.с. 33 т. 1).
При зверненні заявниці 19 серпня 2025 року до Центрально-Міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з метою отримання свідоцтва про смерть свого чоловіка ОСОБА_4 , їй відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті, у зв`язку з відсутністю документа, що відповідно до вимог законодавства може слугувати підставою для державної реєстрації смерті.
Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає таке.
Указом Президента України від 24.02.2024 № 64/2022 введено в Україні воєнний стан на 30 діб через військову агресію російської федерації проти України. Указ затверджений Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ. На цей час воєнний стан в Україні не закінчено та продовжено.
Статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно зі ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376. У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій, тимчасової окупації, на відповідній території.
Як встановлено ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Згідно з п. 1 гл. 5 розд. ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 18.10.2000 за № 719/4940, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.
Положеннями ч. ч. 3, 4 ст. 49 ЦК України визначено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Досліджені в судовому засіданні матеріали, зокрема, результати службового розслідування, показання свідків, на переконання суду, достеменно підтверджують обставини зникнення безвісті військовослужбовця ОСОБА_4 у районі с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, під час виконання бойового завдання при здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, пов`язане із захистом Батьківщини під час дії воєнного стану.
Обставини зникнення встановлені в ході проведенні службового розслідування, а також показання свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , свідчать про високу ймовірність загибелі військовослужбовця ОСОБА_4 .
При цьому суд бере до уваги, що відомості про місце перебування ОСОБА_4 , а також про те, що він перебуває у полоні, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до Наказу № 376, населений пункт Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Донецької області з 24.02.2022 по 23.01.2023 перебував у статусі території на якій ведуться активні бойові дії, з 24.01.2023 по 17.09.2023 - тимчасово окупованої території та з 18.09.2023 по теперішній час є територією активних бойових дій.
З огляду на зазначене, шестимісячний строк для оголошення особи померлою необхідно відраховувати від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи.
Відтак, у цій справі суд відраховує шестимісячний строк з ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто з дати ймовірної загибелі ОСОБА_4 .
При цьому, судом встановлено, що заявник звернулася до суду з заявою про оголошення фізичної особи померлою після спливу шестимісячного строку, а саме 01.09.2025.
Матеріалами справи підтверджується наявність підстав для оголошення ОСОБА_4 померлим у зв`язку з існуванням обґрунтованого припущення щодо його смерті, тобто констатації високого ступеня ймовірності смерті в районі н.п. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
На підставі вищевикладеного, зважаючи на конкретні обставини справи, з огляду на активні бойові дії через збройну агресію російської федерації, внаслідок яких військовослужбовець ОСОБА_4 зник безвісти захищаючи суверенітет та незалежність України, що підтверджено службовим розслідуванням, подальшу тимчасову окупацію даної території, беручи до уваги, що пошукові заходи не дали ніякого результату, тіла або останків не знайдено, інформації про перебування чоловіка заявника в полоні немає, у заявника відсутня можливість зареєструвати факт смерті свого чоловіка та отримати свідоцтво про його смерть відповідного зразка, із урахуванням мети звернення до суду, суд вважає, що заяву про оголошення ОСОБА_4 померлим слід задовольнити, визнавши датою його смерті дату вірогідної загибелі - ІНФОРМАЦІЯ_3 , а місцем смерті - с. Кліщіївка Бахмутський район Донецької області.
При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою, визначені ст. 48 ЦК України, зокрема, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.
Як встановлено ч. 2 ст. 308 ЦПК України, що після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує ч. 7 ст. 294 ЦПК України, у зв`язку з чим, понесені заявником судові витрати в справі відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. ст.ст. 4-5, 13, 19, 76-82, 89, 95, 258-259, 263-265, 293, 294, 305-309 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про оголошення особи померлою- задовольнити.
Оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, уродженця с. м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, Україна, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 , солдата, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , померлим, а саме загиблим під час участі у бойових діях та виконання ним військового обов`язку із захисту держави Україна, внаслідок збройної агресії російської федерації проти України
Датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянина України, уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, вважати день його вірогідної смерті - ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцем смерті - с. Кліщіївка Бахмутський район Донецька область, Україна.
Копію судового рішення після набрання ним законної сили надіслати до Центрально-Міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для реєстрації смерті фізичної особи, а також до Державного нотаріального архіву в Дніпропетровській області з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Суддя Н.В. Коваль
Присяжні М.М. Гайдарь
А.А. Полюхович