справа № 753/3021/26
провадження № 2/619/3185/26
Ухвала
25 серпня 2026 року,
м. Дергачі,
суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М.,
ім`я (найменування) сторін:
позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк»,
відповідач: ОСОБА_1 .
Питання, що вирішується ухвалою.
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» у системі «Електронний суд» 05.12.2025 звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом, у якому просить стягнути заборгованість з ОСОБА_1 за кредитним договором № б/н від 11.01.2023 у розмірі 56226,83 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13.03.2026 справу передано за територіальною підсудністю на розгляд Дергачівського районного суду Харківської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026 справу №753/3021/26 розподілено судді Нечипоренко І.М.
Статтею 32 ЦПК України встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Дослідивши подану заяву та додатки до неї, суддя дійшла висновку про відмову у відкритті провадження, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України суддя відкриває провадження у справі за відсутності, крім іншого, підстав для відмови у відкритті провадження.
Згідно зі ст. 186 ЦПК України, до відкриття провадження у справі суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 186 ЦПК України, чи підсудна справа даному суду, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в цивільній справі, встановлених цим Кодексом.
За правилами п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.
Отже, для застосування вказаної підстави для відмови у відкритті провадження у справі необхідна наявність одночасно трьох складових, а саме: тотожних сторін спору, тотожного предмета позову та тотожної підстави позову, тобто коли позови співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Як вбачається з позовної заяви, 11.01.2023 ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 11.01.2023 відповідачем підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку, що містить всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо.
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 23.06.2026 по справі №753/1617/26, яке набрало законної сили 24 липня 2026 року, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.01.2023 у розмірі 56226,83 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
На виконання зазначеного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 23.06.2026 видано виконавчий лист № 753/1617/26.
Отже, питання стягнення зазначеної заборгованості вже вирішено в судовому порядку рішенням суду від 23.06.2026 по справі №753/3021/26.
Рішення суду набрало законної сили та перебуває на виконанні. Доказів закриття цього виконавчого провадження матеріали позову не містять.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що право позивача на стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.01.2023 у розмірі 56226,83 грн уже було реалізовано шляхом звернення до суду з позовом між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав та отримання рішення суду, яке набрало законної сили.
При цьому тотожність підстав позову у цій справі та по справі №753/1617/26 підтверджується не лише посиланням позивача на один і той самий кредитний договір, а й ідентичністю розміру та складу заявленої до стягнення заборгованості.
Так, у позовній заяві по справі №753/3021/26 Акціонерне товариство «Акцент-Банк» просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 11.01.2023 у загальному розмірі 56226,83 грн, яка, відповідно до наведеного позивачем розрахунку, станом на 23.11.2025 складається з 44117,96 грн заборгованості за кредитом та 12108,87 грн заборгованості за відсотками.
Водночас по справі №753/1617/26, за результатами розгляду якої Дергачівським районним судом Харківської області ухвалено рішення від 23.06.2026, яке набрало законної сили 24.07.2026, позивачем заявлялася до стягнення та судом була розглянута заборгованість за тим самим кредитним договором № б/н від 11.01.2023 у тому самому загальному розмірі - 56226,83 грн, яка складається з тих самих складових: 44117,96 грн заборгованості за кредитом та 12108,87 грн заборгованості за відсотками.
Отже, заявлена Акціонерним товариством «Акцент-Банк» у цій справі заборгованість за своїм розміром, складом та підставами її виникнення повністю відповідає заборгованості, яка вже була предметом розгляду суду у справі №753/1617/26. В обох випадках позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за одним і тим самим кредитним договором № б/н від 11.01.2023 та заявляє до стягнення одну й ту саму суму - 56226,83 грн, що складається з 44117,96 грн заборгованості за кредитом та 12108,87 грн заборгованості за відсотками.
Таким чином, підстави заявленого у цій справі позову не є новими чи відмінними від тих, які вже були предметом судового розгляду у справі №753/1617/26. Фактично позивач повторно заявляє до стягнення ту саму заборгованість, яка вже була стягнута рішенням суду, що набрало законної сили.
Повторне звернення позивача до суду з вимогою про стягнення тієї самої заборгованості за тим самим кредитним договором, яка вже була стягнута рішенням суду, що набрало законної сили, може призвести до повторного вирішення вже остаточно вирішеного спору та, відповідно, до подвійного стягнення з відповідача однієї й тієї самої суми заборгованості, що є недопустимим.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року у справі №417/7171/19, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках набрання рішенням суду чинності.
Необхідність застосування пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України обумовлена, зокрема, неприпустимістю розгляду судами одного і того ж спору двічі, а передбачена цим пунктом підстава для відмови у відкритті провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті та остаточно вирішені по суті.
У даному випадку наявні всі необхідні складові для застосування пункту 2 частини першої статті 186 ЦПК України, а саме: тотожними є сторони спору - Акціонерне товариство «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 ; тотожним є предмет позову - стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.01.2023; тотожними є підстави позову - невиконання відповідачем зобов`язань за вказаним кредитним договором, при цьому розмір та склад заявленої до стягнення заборгованості є ідентичними.
При цьому саме по собі направлення справи №753/3021/26 за територіальною підсудністю до Дергачівського районного суду Харківської області не змінює предмета та підстав заявленого позову, а також не усуває правових наслідків уже ухваленого та такого, що набрало законної сили, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 23.06.2026 по справі №753/1617/26.
З огляду на те, що існує таке, що набрало законної сили, рішення суду у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суддя дійшла висновку про наявність передбаченої пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України підстави для відмови у відкритті провадження по справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 11.01.2023.
При цьому суддя зазначає, що відмова у відкритті провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 186 ЦПК України, не суперечить вимогам закону, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки спір щодо заявленої позивачем вимоги вже був розглянутий судом, за результатами чого ухвалено судове рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим до виконання.
Відповідно ч. 2-4 ст. 186 ЦПК України про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п`яти днів з дня надходження заяви. Така ухвала надсилається заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 цього Кодексу. До ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали. Копія позовної заяви залишається в суді. Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.
Враховуючи викладене, суддя дійшла висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. 189, 259 ЦПК України, суддя
постановила:
Відмовити у відкритті провадження по справі № 753/3021/26 за АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. М. Нечипоренко