1 Справа № 332/220/26 2/335/2215/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючої судді Калюжної В.В., за участю секретаря судового засідання Муленко Я.В., розглянувши у залі суду у м.Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , поданої через представника - адвоката Михайленко Маріам Ахмадівну, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування,
ВСТАНОВИВ:
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя за підсудністю з Заводського районного суду м.Запоріжжя надійшла цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік Позивачки - ОСОБА_4 . Згідно з заповітом від 26 червня 2018 року, ОСОБА_4 заповів ОСОБА_3 (дочці) земельну ділянку (пай), площею 2,3799 га, ОСОБА_2 - земельну частку (пай), площею 2,47 га, розташованих на території Іванівської сільської ради. Усе інше майно ОСОБА_4 заповів ОСОБА_1 , як своїй дружині.
Усі спадкоємці за заповітом звернулися до нотаріальної контори у межах шестимісячного строку, у зв`язку з чим відкрито спадкову справу №94/2019, зареєстровану у спадковому реєстрі за № 64282251. Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 оформили свої спадкові права та отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом.
Постановою державного нотаріуса Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Л.С. від 05 квітня 2025 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 , у зв`язку з відсутністю підтвердження реєстрації права власності на цю квартиру.
Оскільки вищевказана квартира була придбана померлим ОСОБА_4 у період шлюбу, вона є спільним сумісним майном подружжя, тому 1/2 цієї квартири належить Позивачці, як частка у спільному сумісному майні подружжя, а інша 1/2 частина - як успадкована за заповітом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 .
Позивач вважає, що єдиним можливим способом захистом її права є звернення до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно, оскільки існують перешкоди щодо оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У зв`язку з цим Позивач звернулась з позовом до суду та просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Ухвалою судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 13.02.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, позов залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, для сплати судового збору у розмірі 1508, 30 грн.
17.02.2026 року представником позивача надано квитанцію про сплату судового збору у розмірі, визначеному судом, у сумі 1508,30 грн.
Ухвалою судді Заводського районного суду м.Запоріжжя від 17.02.2026 року цивільну справу за позовом адвоката Михайленко Маріам Ахмадівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування передано на розгляд за територіальною юрисдикцією до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя (а.с.48-49).
Ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 27.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування та відкрито загальне позовне провадження у справі, розпочате у справі підготовче провадження, встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано від Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори засвідчену належним чином копію спадкової справи № 94/2019, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 70).
14.04.2026 на виконання ухвали суду про витребування доказів, від державного нотаріуса Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи № 242/2025, щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 72-129).
Ухвалою суду від 25.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування до судового розгляду (а.с. 149).
У судове засідання, призначене на 20.08.2026 року, позивач та її представник не з`явились, від представника позивача - адвоката Михайленко М.А. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та її представника (а.с.170).
Відповідачі у судове засідання, призначене на 20.08.2026 року повторно не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися судом належним чином, шляхом направлення повісток рекомендованою кореспонденцією за адресою реєстрації, як ВПО, та відповідно до ст. 12-1 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Згідно з ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик, особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Причини неявки у судове засідання відповідачі не повідомили, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності суду не надали.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв`язку з чим, на підставі ст.247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду та перейшов до стадії ухвалення судового рішення до 25.08.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні правовідносини і дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого повторно 20.09.2024 Оболонським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2 (а.с. 75).
Після його смерті відкрилась спадщина на належне йому майно.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб спадкоємців.
Відповідно до положень статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За життя ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений 26 червня 2018 року в.о. старости Благовіщенської сільської ради Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області Савран О.М., зареєстрований в реєстрі за №34. Відповідно до заповіту, ОСОБА_4 заповів земельну ділянку, площею 2,3799 га на території Іванівської сільської ради - ОСОБА_3 , земельну ділянку, площею 2,47 га, яка розташована на території Іванівської сільської ради- ОСОБА_2 , інше майно, де б воно не знаходилось, і з чого б воно не складалось - ОСОБА_1 (а.с.94).
Станом на час смерті спадкодавця заповіт є чинним, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 05.04.2025 року № 80734653 (а.с.83).
Таким чином, після смерті ОСОБА_4 спадкування здійснювалося за заповітом.
Відповідно до положень статтями 1268, 1269 ЦК України прийняття спадщини здійснюється шляхом: подання заяви про прийняття спадщини, постійного проживання спадкоємця разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у разі якщо спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не заявив про відмову від неї.
Відповідно до частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 шляхом подання відповідної заяви до приватного нотаріуса Василівського районного нотаріального округу Запорізької області Осипенка В.В., за якою була заведена спадкова справа № 94/2019 (номер у спадковому реєстрі 64282251), що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 05.04.2025 року № 80734647 (а.с.81).
Інші спадкоємці за заповітом також прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 та отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом (а.с. 95-97).
05.04.2025 позивачем була подана державному нотаріусу Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори заява про завершення спадкування нею спадщини в межах спадкової справи (відповідно до п. 4.11.5 Правил ведення нотаріального діловодства (станом на 05 квітня 2025 року), яка була відкрита на території України, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, а саме спадкової справи № 94/2019, зареєстрованої у Спадковому реєстрі за № 64282251 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_4 (а.с.74).
На підставі заяви ОСОБА_1 від 05.04.2025 державним нотаріусом Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Зубченко Л.С. заведена спадкова справа № 242/2025.
Постановою державного нотаріуса Двадцять першої Київської державної нотаріальної контори Зубченка Л.С. від 05 квітня 2025 року Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 у зв`язку з відсутністю підтвердження реєстрації права власності на зазначене нерухоме майно (а.с.107-108).
Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.
У частині 5 статті 1268 ЦК України вказано, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відмова нотаріуса не припиняє права спадкоємця на отримання спадщини.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Частиною першою статті 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу житлового будинку від 02.06.1992 року, р.н.101, ОСОБА_4 , набув право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 . (а.с.103).
Право власності на зазначену квартиру вцілому зареєстровано за ОСОБА_4 в ОП ЗМБТІ, що підтверджується копією реєстраційного посвідчення, виданого Орендним підприємством Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації 05.10.1998 (а.с.104).
Відповідно до листа ТОВ «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» від 29.10.2024 № 1513 повідомлено, що інвентаризаційна справа на об`єкт нерухомості, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , знаходиться в сховищі інвентаризаційних справ ТОВ «ЗМБТІ» у місті Кам`янка-Дніпровська, яке на теперішній час, тимчасово окуповане внаслідок збройної агресії Російської Федерації (а.с.101).
Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» установлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Частиною 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
До 2013 року реєстрація права власності на житлові будинки, квартири проводилася Бюро технічної інвентаризації, із видачею про це документів (Витягів) або проставленням відповідних штампів (відміток) на самому документі. Така реєстрація проводилася БТІ в Реєстрі прав власності на нерухоме майно (в якому реєструвалися виключно квартири, будинки, приміщення).
Враховуючи, що право власності на квартиру ОСОБА_4 набув до 2013 року та зареєстрував право власності в ОП ЗМБТІ, що відповідало вимогам діючого на час набутття права власності законодавства, суд приходить до висновку, що за життя ОСОБА_4 набув на підставах, встановлених законом, право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого Іванівською сільською радою Кам`янсько-Дніпровського району Запорізької області, гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрували шлюб 29.07.1978, актовий запис № 22. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 » (а.с.19).
Норми ст. 60 СК України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Частиною третьою статті 368 ЦК України визначено, що майно набуте подружжям за час шлюбу є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 набуто спадкодавцем ОСОБА_4 в період шлюбу з позивачем ОСОБА_1 , зазначена квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
Згідно із статтею 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Таким чином, за життя спадкодавцю ОСОБА_4 належала 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 , інша 1/2 частина - позивачу.
У відповідності до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
На підставі досліджених доказів судом встановлено, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, до якої увійшла належна йому 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_2 .
Враховуючи, що постановою нотаріуса від 05.04.2025 року Позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказану квартиру та позивач не може оформити своїх спадкових прав у нотаріуса, її право на спадкування підлягає захисту у судовому порядку.
Беручи до уваги, що позивач є спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом, прийняла спадщину у встановленому законом порядку, однак не може оформити своїх спадкових прав на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 4, 5, 12, 81, 83, 89, 259, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування за заповітом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 );
Відповідач 1: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактична адреса: АДРЕСА_5 );
Відповідач 2: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_7 ).
Повне рішення складено 25 серпня 2026 року.
Суддя В.В.Калюжна