справа № 462/8714/24
УХВАЛА
25 серпня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова в складі головуючої судді Іванюк І.Д., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цьвок Богдан Ігорович, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Цьвок Богдан Ігорович - 14.11.2024 року звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення доплати страхового відшкодування в розмірі 24 408,52 грн та судових витрат.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.11.2024 року вказану цивільну справу прийнято до провадження судді Іванюк І.Д., розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13.12.2024 року клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» - адвоката Гуменюк О.О. - про призначення автотоварознавчої експертизи задоволено, призначено у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автотоварознавчу експертизу.
24.07.2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення доказів з якого вбачається, що після відкриття провадження, ПрАТ «СК ПЗУ Україна переглянула раніше прийняте рішення згідно із Страховим актом № 45086/2 від 01.01.2025 та доплатила страхове відшкодування на користь позивача ОСОБА_1 на суму 21 808,52 грн, до якого долучено страховий акт, розпорядження про виплату страхового відшкодування та платіжну інструкцію від 03.01.2025 року про виплату 21808,52 грн.
27.07.2026 року до суду надійшла заява представника позивача про закриття провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову, в якій зазначено, що позивачу зрозумілі наслідки закриття провадження у справі відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України. Одночасно, оскільки позивач не підтримує своїх позовних вимог у зв`язку із задоволенням їх відповідачем після пред`явлення позову, представник позивача на підставі частини третьої статті 142 ЦПК України просив стягнути з відповідача понесені позивачем у справі судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 968,96 грн; витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 7 000,00 грн; витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 8 000,00 грн.
Дослідивши подану заяву та оглянувши матеріали цивільної справи № 462/8714/24, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Згідно з частинами першою - третьою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи не суперечать вони закону та чи не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі у зв`язку з прийняттям судом відмови позивача від позову повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Як убачається із заяви представника позивача, позивач відмовляється від позову у зв`язку із задоволенням відповідачем заявлених позовних вимог після пред`явлення позову. Представник позивача зазначив, що наслідки відмови від позову та закриття провадження у справі позивачу зрозумілі.
Суд, перевіривши повноваження представника позивача, зміст заяви про відмову від позову та підстави такої відмови, доходить висновку, що відмова позивача від позову є добровільною, не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому таку відмову від позову слід прийняти, а провадження у справі закрити, як це передбачено статтями 206, 255 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 статті 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує йому стягнення з відповідача понесених ним у зв`язку з розглядом справи витрат.
З огляду на те, що позивач відмовився від позову у зв`язку із задоволенням його позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, суд вважає, що наявні підстави, передбачені частиною третьою статті 142 ЦПК України, для вирішення питання про відшкодування позивачу понесених ним судових витрат.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з проведенням експертизи.
Як убачається із заяви представника позивача, останній просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 968,96 грн, витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 7 000,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
У матеріалах справи наявна квитанція про сплату № 4283-0153-2819-1178 від 13.11.2024 року про сплату судового збору в сумі 968,96 грн, а тому така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Разом з тим, на підтвердження фактичного понесення витрат на проведення автотоварознавчої експертизи позивачем не надано належних та допустимих доказів, зокрема документів, які підтверджують сплату ним коштів за проведення експертизи, а тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 7 000,00 грн витрат на проведення автотоварознавчої експертизи відсутні.
Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.
Згідно з частиною п`ятою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).
У даній справі представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (а. с. 52) з огляду на їх неспівмірність зі складністю справи, обсягом наданої правничої допомоги та ціною позову.
Вирішуючи питання щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує характер та складність справи, предмет спору, ціну позову, обсяг процесуальних документів, поданих представником позивача, час, витрачений адвокатом на виконання таких робіт, кількість та зміст вчинених ним процесуальних дій, їх необхідність для постановлення цього судового рішення, а також те, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому суд бере до уваги, що предметом спору було стягнення страхового відшкодування у розмірі 24 408,52 грн, а заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 8 000,00 грн, тобто є істотним у співвідношенні до ціни позову.
З урахуванням наведеного, принципу співмірності, складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, часу, необхідного для її виконання, та значення справи для позивача суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 968,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн, а всього - 3 968,96 грн. У стягненні решти заявлених до відшкодування судових витрат слід відмовити.
Керуючись статтями 133, 137, 142, 206, 255, 256, 258-261, 353, 354 ЦПК України, суд -
постановив:
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Провадження у цивільній справі № 462/8714/24 за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цьвок Богдан Ігорович, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - закрити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, а всього - 3 968,96 грн.
У задоволенні решти вимог про відшкодування судових витрат - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: І.Д. Іванюк