ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 686/8155/25
Провадження № 22-ц/820/1357/26
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П?єнти І. В.
секретар судового засідання Сурник І. О.,
з участю: позивачки ОСОБА_1 і її представника ОСОБА_2 ,
представника відповідача Оксенюк Г. О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2026 року (суддя Чевилюк З. А., повне судове рішення складено 20 березня 2026 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» про встановлення факту мобінгу, стягнення заробітної плати.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
у с т а н о в и в :
У березні 2025 року ОСОБА_3 (у подальшому зміна прізвища на ОСОБА_4 у зв`язку з реєстрацією шлюбу), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначала, що з 21 березня 2023 року перебуває у трудових відносинах з відповідачем, працює на посаді менеджера з питань регіонального розвитку за сумісництвом. При прийнятті на роботу розмір її окладу складав 8100 грн, місце роботи було визначено м. Хмельницький. Наказом № 3009/2-С від 30 вересня 2024 року розмір окладу збільшено до 41000 грн.
З листопада 2024 року у ПП ПСЛ «Ескулаб» змінився керівник, який допускав відносно неї грубі порушення трудового законодавства, постійно чинив психологічний тиск, що має ознаки мобінгу. З листопада 2024 року їй нараховано, але не виплачено заробітну плату, а з грудня 2024 року заробітна плата не нараховувалась і виплачувалась. При цьому їй було заблоковано доступ до корпоративних програм і чатів, паливну картку, роботодавець не комунікував з нею щодо виконаних завдань та роботи. 07 січня 2025 року відповідач повідомив її про зміну посадового окладу до 8100 грн. Причини та підстави таких змін не повідомили, наказу про зміну істотних умов праці не було.
За її зверненням Західне міжрегіональне управлінням Державної служби з питань праці в період з 16 по 29 січня 2025 року провело позаплановий захід державного контролю у формі перевірки, за результатами якої було виявлено ряд порушень з боку роботодавця щодо неї, а саме: пунктів 1, 2, 3, 5, 9 частини 1 статті 29 КЗпП України, частини 2 статті 3, частини 1 статті 7, частини 1 статті 10 Закону України № 2136. За результатами перевірки винесено припис, матеріали перевірки скеровано в правоохоронні органи за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 172, 175 КК України.
30 січня 2025 року вона зверталась до відповідача з вимогою виплатити заборгованість із заробітної плати, відновити доступ до корпоративних програм і чатів, направити на її адресу копії документів, на підставі яких було змінено істотні умови праці. На її лист 05 лютого 2025 року роботодавець повідомив про необхідність з?явитися до офісного приміщення підприємства 13 лютого 2025 року для надання письмових пояснень з приводу порушень вимог трудового законодавства, виконання посадової інструкції та інших питань або забезпечити надходження вказаних пояснень на поштову або електронну адресу підприємства. Листом від 17 лютого 2025 року роботодавець з посиланням на наказ № 5510/1-ЩС від 05 жовтня 2023 року вимагав у неї передати транспортний засіб марки «CITROEN C-Elysee» державний номерний знак НОМЕР_1 , паливну картку, супровідні документи 18 лютого 2025 року.
04 березня 2025 року на її запит Західне міжрегіональне управління державної служби з питань праці направило на її адресу копію штатного розпису ПП ПМСЛ «Ескулаб», що вводиться в дію з 01 жовтня 2024 року, відповідно до якого посада менеджер з регіонального розвитку входить в склад відділу організації регіонального розвитку, де є три керівника, а розмір окладу менеджера з питань регіонального розвитку складає 41000 грн.
28 лютого 2025 року на адресу відповідача надіслала вимогу про направлення на її адресу копії всіх наказів, щодо неї та містять її персональні дані, копії розрахункових листів за весь період роботи, інформацію про кількість невикористаних відпусток з урахуванням права на додаткову відпустку як матері двох неповнолітніх дітей. Запитувані документи надані не були. У відповідь на її вимогу листом № 03/03/25 від 03 березня 2025 року відповідач надіслав трудовий договір про дистанційну роботу, посадову інструкцію від 28 лютого 2025 року, лист про ознайомлення з вимогами статті 29 КЗпП України, копію Правил внутрішнього трудового розпорядку, копію Колективного договору ПП «ПСМЛ «Ескулаб», що, на її думку, є психологічним тиском з метою створити неприйнятні умови праці та спонукати її до звільнення. Зазначає, що вона щодня присутня на роботі, про що повідомляє роботодавця шляхом направлення електронних листів на офіційну електронну адресу та здійснює відеофіксацію своєї присутності на робочому місці. Проте реакції роботодавця немає.
Тому позивачка просила встановити факт вчинення мобінгу відносно неї з боку керівників ПП «ПСМЛ «Ескулаб» і стягнути з відповідача на її користь заробітну плату з розрахунку 41000 грн за місяць з листопада 2024 року по день ухвалення рішення суду.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2026 позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «Перша медична лабораторія «Ескулаб» на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату з листопада 2024 року по березень 2026 року у розмірі 666460,38 грн. У задоволені позову про встановлення факту мобінгу відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
ПП «ПСМЛ «Ескулаб», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суд дослідив лише обставини, пов`язані з вимогою про встановлення факту мобінгу, натомість формально розглянув по суті другу самостійну позовну вимогу про стягнення заробітної плати. Суд не врахував те, що спір щодо виплати заробітної плати прямо пов`язаний із встановленням ключової обставини чи виконувала позивачка трудові обов`язки у період, за який вона заявляє вимоги про оплату праці. Встановивши факт відсутності ОСОБА_1 на роботі з грудня 2024 року, що підтверджується табелями обліку робочого часу за грудень 2024 року та за період з січня по травень 2025 року, суд не надав цим обставинам правову оцінку в контексті вирішення вимоги про стягнення заробітної плати. За встановлених обставин невиконання працівником трудових обов`язків правові підстави для виплати заробітної плати відсутні. Суд не звернув увагу на те, що позивачка у спірний період не з`являлася на роботі, не виконувала покладених на неї функцій, не подавала планів та звітів про виконану роботу, не надала жодного належного доказу фактичного виконання трудових обов`язків. Причину відсутності на роботі ОСОБА_5 не пояснювала. Порушення роботодавцем порядку оформлення трудових відносин не може бути підставою для автоматичного нарахування заробітної плати у випадку, коли працівник фактично не працював. Навіть за наявності певних недоліків у кадровому оформленні обов`язок роботодавця з виплати заробітної плати виникає виключно за умови виконання працівником трудової функції, чого у даному випадку не було.
Рішення суду в частині відмови в позові про встановлення факту мобінгу не оскаржується, а тому не переглядається апеляційним судом.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача апеляційну скаргу підтримала. Позивачка і її представник апеляційну скаргу не визнали.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до пунктів 3 і 4 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Установлено, що ОСОБА_1 з 21 березня 2023 року перебуває у трудових відносинах з ПП «ПСМЛ «Ескулаб». На підставі наказу (розпорядження) керівника ПП «ПСМЛ «Ескулаб» № 2003/1-к.тр від 20 березня 2023 року позивачка прийнята на роботу на посаду менеджера з питань регіонального розвитку за сумісництвом з 21 березня 2023 року з окладом 8100 грн. Фактичне місце роботи визначено м. Хмельницький.
Відповідно до штатного розпису, що вводиться в дію з 01 жовтня 2024 року наказом № 3009/2-ОС від 30 вересня 2024 року, оклад менеджера з питань регіонального розвитку збільшено до 41000 грн.
У табелях обліку використання робочого часу ПП «ПСМЛ «Ескулаб» за період з 01 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року відображено відсутність ОСОБА_1 на роботі з нез`ясованих причин.
Листом від 07 січня 2025 року № 07.01/25/1 відповідач повідомив позивачку про зміну посадового окладу до 8100 грн.
30 січня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до роботодавця з вимогою про виплату заборгованості по заробітній платі, відновлення доступу до корпоративних програм і чатів, направлення на її адресу копій документів, на підставі яких було змінено істотні умови праці.
05 лютого 2025 року ПП ««ПСМЛ «Ескулаб» повідомило позивачку про необхідність з?явитися до офісного приміщення підприємства 13 лютого 2025 року для надання письмових пояснень з приводу порушень вимог трудового законодавства, виконання посадової інструкції та інших питань або забезпечити надходження вказаних пояснень на поштову або електронну адресу підприємства.
10 лютого 2025 року ОСОБА_1 повідомила роботодавця про відсутність порушень трудової дисципліни з її боку та необхідність виконання припису Західного міжрегіонального управлінням Державної служби з питань праці про виплату заборгованості по заробітній платі та відновлення доступу до корпоративних програм та чатів.
Згідно зі штатним розписом ПП ПМСЛ «Ескулаб», що вводиться в дію з 01 жовтня 2024 року, посада менеджер з регіонального розвитку входить до складу відділу організації регіонального розвитку, розмір окладу менеджера з питань регіонального розвитку складає 41000 грн.
За зверненням позивачки Західне регіональне управління Державної служби з питань праці у період 16-29 січня 2025 року провело у ПП «ПСМЛ «Ескулаб» позаплановий захід державного контролю у формі перевірки на предмет додержання законодавства у сфері охорони праці, гігієни праці, законодавства про працю. В ході перевірки встановлено порушення вимог: пункту 1 частини першої статті 29 КЗпП України - не поінформовано позивачку до початку роботи за трудовим договором про перелік посадових обов`язків, так як посадова інструкція для менеджера з питань регіонального розвитку не розроблена, перелік посадових обов?язків до відома не доведений; пункту 2 частини першої статті 29 КЗпП України - не поінформовано ОСОБА_1 до початку роботи за трудовим договором про визначене робоче місце, натомість в Інформаційному листі про прийом працівника в графі «місце праці (пункт забору)» зазначено «м. Хмельницький, Хмельницька обл.» без зазначення адреси, приміщення тощо; пункту 3 частини першої статті 29 КЗпП України - не поінформовано позивачку належним чином про умови праці в частині оплати праці; пункту 5 частини першої статі 29 КЗпП України - не поінформовано працівника належним чином про положення колективного договору; пункту 9 частини першої статі 29 КЗпП України - не поінформовано ОСОБА_1 до початку роботи за трудовим договором про процедуру та встановлені КЗпП України строки попередження про припинення трудового договору, яких повинні дотримуватись працівник і роботодавець; частини 2 статті 3 Закону № 2136 - неповідомлення працівника про зміну мов оплати праці в бік погіршення не пізніше як до запровадження таких умов; частини 1 статті 10 Закону № 2136 - заробітна плата виплачується працівнику не на умовах, визначених трудовим договором, а саме з порушенням строків виплати (не надано документів про виплату заробітної плати за листопад 2024 року); частини 1 статті 27 Закону № 2136 - керівництвом ПП ПМСЛ «Ескулаб» не забезпечено ведення достовірного обліку виконуваної позивачкою роботи та обліку витрат на оплату праці. За результатами перевірки складено акт, видано приписи про усунення виявлених порушень.
11 березня 2025 року ПП «ПСМЛ «Ескулаб» у відповідь на заяви ОСОБА_1 від 30 січня та 10 лютого 2025 року та на виконання припису Західного регіонального управління Державної служби з питань праці про усунення виявлених порушень законодавства про працю № ЗХ/ЛВ/1755/023619/П надіслало позивачці копії документів, зокрема, трудовий договір про дистанційну роботу від 28 лютого 2025 року, Посадову інструкцію менеджера з питань регіонального розвитку, лист про ознайомлення з вимогами статті 29 КЗпП України, Колективного договору ПП «ПСМЛ «Ескулаб», Правил внутрішнього трудового розпорядку ПП «ПСМЛ «Ескулаб».
Зі змісту заяви ОСОБА_1 від 17 березня 2025 року, адресованої відповідачу, вбачається, що надіслані підприємством документи вона отримала.
За листопад 2024 року заробітна плата позивачці виплачена, що не заперечувалось нею у засіданні апеляційного суду.
З грудня 2024 року заробітна плата ОСОБА_1 на нараховується та не виплачується.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь позивачки заробітної плати у розмірі середнього заробітку за період з 01 грудня 2024 року по 17 березня 2025 року (наявна у матеріалах справи дата ознайомлення працівника з посадовою інструкцією) з таких підстав.
Установлено, що у вказаний період заробітна плата ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась.
За результатами перевірки, проведеної Західним регіональним управлінням Державної служби з питань праці, роботодавець не поінформував позивачку до початку роботи за трудовим договором про перелік посадових обов`язків, оскільки посадова інструкція для менеджера з питань регіонального розвитку не була розроблена, про визначене робоче місце, про умови праці в частині оплати праці, про положення колективного договору. Керівництво ПП ПМСЛ «Ескулаб» не забезпечило ведення достовірного обліку виконуваної нею роботи.
У засіданні апеляційного суду представник відповідача не змогла пояснити які саме обов`язки за трудовим договором до березня 2025 року мала виконувати, але не виконувала ОСОБА_1 .
Позивачка пояснила, що до листопада 2024 року виконувала роботу, яку доручав керівник Дядюшко С. В. Після зміни керівництва приватного підприємства з грудня 2024 року вказівок про обсяг робіт не отримувала.
Такі дії відповідача позбавили ОСОБА_1 можливості належним чином виконувати обов`язки за трудовим договором.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Частиною 1 статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
На підставі частини 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Установивши порушення роботодавцем трудових прав позивачки у період з 01 грудня 2024 року по 17 березня 2025 року, суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність відновлення порушеного права працівника шляхом виплати роботодавцем заробітної плати у розмірі середнього заробітку.
Середньоденна заробітна плата позивачки за вересень-жовтень 2024 року складає 1779,55 грн (37300 грн + 41000 грн) : 44 дні), а тому середній заробіток за період з 01 грудня 2024 року по 17 березня 2025 року складає 135245,80 грн (1779,55 грн х 76 днів).
Вказана сума підлягає виплаті ОСОБА_1 з відрахуванням в дохід держави податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.
У зв`язку з наведеним вище апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для відмови в позові в цій частині вимог.
Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення решти вимог про стягнення заробітної плати.
На виконання припису Західного регіонального управлінням Державної служби з питань праці ПП ПМСЛ «Ескулаб» розробило Посадову інструкцію менеджера з питань регіонального розвитку, яка разом з копіями Колективного договору ПП ПМСЛ «Ескулаб» і Правил внутрішнього трудового розпорядку ПП ПМСЛ «Ескулаб», листом про ознайомлення з вимогами статті 29 КЗпП України була надіслана ОСОБА_1 .
У супровідному листі від 03 березня 2025 року, надісланому позивачці, роботодавець вказав, що отримання надісланих документів вважається ознайомленням з такими та належним виконанням припису Західного регіонального управління Державної служби з питань праці.
Станом на 17 березня 2025 року позивачка отримала копію посадової інструкції, про що вказувала в листі від 17 березня 2025 року, адресованому керівництву ПП ПМСЛ «Ескулаб».
У пункті 2 посадової інструкції визначено завдання та обов`язки менеджера з питань регіонального розвитку.
Серед іншого, менеджер щотижнево (до 9.00 год понеділка) подає своєму безпосередньому керівнику щотижневий звіт про здійснену візитну активність за попередній тиждень у формі, визначеній безпосереднім керівником; самостійно розробляє та подає своєму безпосередньому керівнику щотижневий план про візитну активність на поточний тиждень до 9.00 понеділка.
У матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин виконання ОСОБА_1 завдань та обов`язків менеджера з питань регіонального розвитку, визначених посадовою інструкцією.
Відповідно до частини 1 статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
За змістом пункту 6.6. Колективного договору на 2022-2026 роки, затвердженого загальними зборами трудового колективу ПП ПМСЛ «Ескулаб», протокол № 01/21 від 29.12.2021, працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Отже, заробітна плата виплачується працівникові за виконану роботу, а не за факт перебування у трудових відносинах.
Системний аналіз статей 21, 94, 233 КЗпП України дає підстави для висновку про те, що захисту підлягають трудові права працівника у разі їх порушення роботодавцем.
З урахуванням положень статей 77, 81 ЦПК України саме працівник має належними та допустимими доказами довести факт порушення роботодавцем його трудових прав.
Для вирішення питання щодо заборгованості по заробітній платі позивачці необхідно довести розмір заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки).
Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постановах від 16 серпня 2018 року у справі № 242/5780/16-ц, від 31 травня 2021 року у справі № 242/3051/18.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (статті 77, 81 ЦПК України).
Оскільки позивачка не надала належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження виконаної нею роботи та розміру заробітної плати, яка встановлена за виконану роботу, підстав для стягнення заробітної плати після 17 березня 2025 року по час ухвалення судового рішення немає.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про недоведеність виконання працівником трудової функції у вказаний період, що дає підстави для виплати заробітної плати у вказаний вище період.
З огляду на викладене рішення суду в частині задоволення позовних вимог необхідно змінити та зменшити стягнуту з приватного підприємства на користь ОСОБА_1 суму заробітної плати у розмірі середнього заробітку до 135245,80 грн.
На підставі частини 13 статті 141 ЦПК України зміні підлягає розподіл судових витрат.
У заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 16 липня 2025 року позивачка просила стягнути з відповідача 15000 грн.
На підтвердження таких витрат надала ордер на надання правничої допомоги серії ВХ № 1096256 від 09.05.2025, договір про надання правової допомоги від 16 липня 2025 року, укладений з адвокатом Банашко І. Ю., згідно з умовами якого сторони погодили вартість послуг адвоката в розмірі 15000 грн (пункт 15) та платіжний документ № 226391923 від 16 липня 2025 року про перерахунок ОСОБА_1 отримувачу ОСОБА_2 15000 грн в якості оплати за договором про надання правової допомоги від 16 липня 2025 року.
Рішення суду у справі ухвалено за наслідками розгляду позовної заяви, що містила одну вимогу немайнового характеру (встановлення факту мобінгу) та одну вимогу майнового характеру (стягнення заробітної плати).
Оскільки у задоволенні позовної вимоги про встановлення факту мобінгу суд відмовив, що позивачкою не оскаржувалось, 1/2 частина витрат на правничу допомогу стягненню не підлягає.
На підставі частини 2 статті 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог про стягнення заробітної плати (20,3% (135245,80 грн від 666460,38 грн) необхідно зменшити стягнуту з відповідача на користь ОСОБА_1 суму витрати на професійну правничу допомогу до 1522,50 грн ((15000грн : 2) х 20,3%).
Відповідно до частин 1 і 6 статті 141 ЦПК України у зв`язку із звільненням позивачки від сплати судового збору за подання позовної заяви з ПП ПМСЛ «Ескулаб» потрібно стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1352,46 грн.
Витрати відповідача по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 6374,02 грн мають бути компенсовані в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2026 року в частині задоволення позовних вимог змінити та зменшити стягнуту з Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку до 135245,80 грн (сто тридцять п`ять тисяч двісті сорок п`ять грн 80 коп.) і суму витрат на правничу допомогу до 1522,50 грн (одна тисяча п`ятсот двадцять дві грн 50 коп.).
Стягнути з Приватного підприємства «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» (місцезнаходження вул. Шевченка, 313, м. Львів, ІК ЄДРПОУ 36544827) на користь держави судовий збір у сумі 1352,46 грн (одна тисяча триста п`ятдесят дві грн 46 коп.).
Компенсувати Приватному підприємству «Перша соціальна медична лабораторія «Ескулаб» в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, судовий збір у сумі 6374,02 грн (шість тисяч триста сімдесят чотири грн 02 коп.).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 25 серпня 2026 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді А. П. Корніюк
І. В. П`єнта