ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
25 серпня 2026 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 729/2050/25
Головуючий у першій інстанції - Демченко Л. М.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1554/26
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Луговця О.А. (головуючий), Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,
учасники справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит»
відповідач ОСОБА_1
особа, яка подала апеляційну скаргу, ОСОБА_1
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В :
У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (далі - ТОВ «Алекскредит») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №4433105 від 21.01.2021 у розмірі 54464,00 грн та понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2026 року позов ТОВ «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором №4433105 від 21.01.2021 у розмірі 54464,00 грн та 2422,40 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, котрим у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги відповідача узагальнено зводяться до того, що рішення суду першої інстанції є незаконним і необґрунтованим, ухваленим з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт вважає позовні вимоги недоведеними, оскільки позивачем не надано належних доказів надання та використання нею грошових коштів кредиту.
Скаржник вказує, що електронний кредитний договір вона не укладала та не підписувала, а позивачем не додано доказів її ідентифікації під час реєстрації в системі суб`єкта електронної комерції, отримання нею логіну та пароля, подання заявки на отримання кредиту, ознайомлення з усіма істотними умовами договору, перерахування їй кредитних коштів.
Відповідач також зазначає, що заявлена позивачем до стягнення сума нарахованих відсотків у розмірі 46464,00 грн у 5 разів перевищує тіло кредиту та не є справедливою та співмірною з огляду на суму основного боргу. Звертає увагу, що дана умова договору є непропорційно високою, що призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальнику, суперечить нормам Закону України «Про захист прав споживачів», що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постановах №132/1006/19 від 07.10.2020, 910/719/19 від 19.05.2020 та №363/1834/17 від 13.07.2022 та №910/12876/19 від 01.06.2021. Тому вважає за необхідне застосування визначеного ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимального розміру денної процентної ставки 1%
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, позивач зазначив, що його позовні вимоги є доведеними, вимоги апеляційної скарги - безпідставними, оскільки відповідач навмисно перекручує фактичні обставини справи, а наведені факти не спростовують зроблені висновки суду першої інстанції.
Позивач зазначає, що в позовній заяві було досить детально розписано алгоритм укладення з позичальником електронного кредитного договору та перерахування за ним коштів відповідачу, що також підтверджує одержана за ухвалою суду з установи банку інформація, яку відповідач навмисно приховала, хоча мала можливість самостійно її отримати та спростувати доводи позивача.
За доводами позивача відповідачу нараховувались погоджені відсотки (а не штраф, пеня) в межах строку дії кредитного договору, тоді як редакція Закону України «Про споживче кредитування» щодо розміру денної процентної ставки, на яку посилається відповідач, у силу вимог ст. 58 Конституції України не має зворотньої дії в часі. У разі належного виконання відповідачем своїх зобов`язань згідно умов кредитного договору нарахувань значної суми процентів не було б. Тому відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що кредитний договір було укладено на вкрай невигідних для неї умовах.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у цій справі виходячи з таких підстав.
Відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень свідчать про те, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 лютого 2026 року передано на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду справу № 552/672/23 за позовом ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Мотивуючи необхідність передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що вважає за необхідне відступити від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23 (провадження № 61-92св24), щодо права суду давати оцінку справедливості тим чи іншим умовам кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору.
Колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що суд не вправі давати оцінку справедливості тим чи іншим умовам кредитного договору та змінювати на цій підставі розмір нарахованих процентів без заявлення відповідних позовних вимог стороною договору, інакше порушується загальна засада цивільного законодавства принцип свободи договору, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 627 ЦК України. За загальним правилом, договір як універсальний регулятор приватних відносин, є підставою для встановлення (зміни чи припинення) приватних прав і обов`язків та інших наслідків саме для його сторін.
Ухвалою Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 лютого 2026 року прийнято до розгляду справу №552/672/23 за позовом ТОВ «Вердикт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Полтавського апеляційного суду від 03 березня 2025 року. Призначено справу до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
У даній справі №729/2050/25, яка розглядається апеляційним судом, та у справі, що прийнята до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду, здійснюється перегляд судового рішення, ухваленого за наслідками звернення з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, де стороною відповідача наводяться аргументи, зокрема й про неспівмірно великий та несправедливий розмір процентів за користування кредитними коштами, встановлений в умовах кредитного договору.
Отже, правовідносини, з приводу яких виник спір у цій справі, є подібними до правовідносин, які є предметом розгляду у справі №552/672/23.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку, зокрема об`єднаною палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 253 ЦК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому п. 10 ч. 1 ст. 252 цього Кодексу, до закінчення перегляду справи в касаційному порядку.
Оскільки справа у подібних правовідносинах прийнята до розгляду Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, колегія суддів вважає за необхідне зупинити провадження у справі №729/2050/25, що розглядається, до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду справи №552/672/23.
Керуючись п. 10 ч. 1 ст. 252, п. 14 ч. 1 ст. 253, ст. 259-261, 368, 381, 389-391 ЦПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Зупинити апеляційне провадження у справі №729/2050/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості до закінчення перегляду в касаційному порядку Верховним Судом у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду справи № 552/672/23.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий О.А. Луговець
Судді Н.В. Висоцька
Н.В. Шитченко