ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 серпня 2026 року Луцьк Справа № 140/5117/26
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання протиправними дій щодо взяття ОСОБА_1 на військовий облік зі статусом «резервіст» та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ОСОБА_1 із статусом «резервіст»; про визнання протиправною бездіяльності, що полягає у неприведенні у відповідність до вимог законодавства військово облікових даних ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме у невиключенні статусу «резервіст» та невнесенні статусу «військовозобов`язаний»; зобов`язання привести у відповідність до вимог законодавства військово-облікові відомості про ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»), а саме: виключити з обліку статус «резервіст» та здійснити військовий облік зі статусом «військовозобов`язаний», в тому числі у відомостях, які відображаються на веб-сайті «Дія» при бронюванні працівників; визнати протиправними дії щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку; зобов`язання виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а також записи про його розшук та причину звернення до Нацполіції: «Ви не прибули за мобілізаційним розпорядженням».
Позов обґрунтований тим, що позивача 16 березня 2026 року, до досягнення 25-річного віку, співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 зупинено для перевірки документів, після чого доставлено для проходження військово-лікарської комісії та в той же день у військово-облікових відомостях ОСОБА_1 відбулася зміна з категорії обліку статусу «призовник» на категорію обліку та статус «військовозобов`язаний», а також працівниками відповідача взято позивача на облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 , хоча до цього позивач перебував на обліку ІНФОРМАЦІЯ_4 (Дубровиця). Того ж дня, позивачу вручено повістку на призов на військову службу по мобілізації, яку в подальшому відповідачем визнано недійсною. Також протиправно, без підстав, ОСОБА_1 одразу включено до військового резерву до досягнення ним 25-річного віку, а до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено статус «резервіст», у зв`язку з чим позбавлено можливості отримати бронювання за місцем працевлаштування. Представники позивача, а також роботодавець звертались до відповідача з відповідними запитами з проханням привести у відповідність відомості реєстру про позивача, однак такі запити залишилися без належного реагування.
Крім того, 06 квітня 2026 року з відомостей, сформованих у застосунку «Резерв+», отриманих з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, стало відомо про розшук позивача територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у зв`язку з порушенням правил військового обліку, а саме не прибуття позивача за мобілізаційним розпорядженням. Однак, ОСОБА_1 жодних правопорушень не вчиняв, а повістку, яку працівники відповідача вручили ще 16 березня 2026 року, відповідач сам же визнав недійсною. З метою з`ясування підстав внесення відомостей про розшук, представником позивача подано адвокатський запит з проханням, серед іншого надати копії документів, на підставі яких ОСОБА_1 оголошено в розшук. Однак, у відповіді на адвокатський запит від 10 квітня 2026 року №968 відповідачем повідомлено лише, що позивача внесено в порушники у зв`язку з тим, що на домашню адресу надіслано повістку та розпорядження за місцем роботи, але копій документів, зокрема про підстави внесення запису про порушення та звернення з розшуком, відповідачем не надано.
Дії та бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 позивач вважає протиправними, оскільки на момент внесення відомостей зі статусом «резервіст» він не досяг 25-річного віку, а відтак відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» міг перебувати виключно у статусі «призовник». Крім того, позивач не проходив військову службу, базову військову підготовку, не укладав контракту про проходження служби у військовому резерві та не надавав згоди на зарахування до резерву, що виключає можливість набуття ним статусу «резервіст», і при досягненні 25 років має бути надано статус «військовозобов`язаний». Більше того, відповідачем самостійно підтверджено відсутність будь-яких відомостей про проходження позивачем військової служби або наявність підстав для включення до резерву. Відповідач допустив ситуацію, за якої в Реєстрі одночасно відображаються взаємовиключні статуси позивача, зокрема на веб сайті «Дія» при бронюванні працівників відображається статус позивача «резервіст», а у відомостях з мобільного застосунку «Резерв +» статус позивача - військовозобов`язаний, що свідчить про неналежне ведення Реєстру та порушення принципу достовірності даних, а найголовніше - протиправно позбавляє позивача права бути заброньованим за місцем роботи.
Також, відповідач, будучи обізнаним про безпідставність присвоєння статусу «резервіст», не вчинив жодних дій для приведення військово облікових даних позивача у відповідність до законодавства та дійсності. Відповідач проігнорував неодноразові звернення позивача, його представників та роботодавця з вимогою виправити недостовірні відомості у Реєстрі. Відомості про нібито порушення позивачем правил військового обліку внесено до Реєстру за відсутності факту притягнення до адміністративної відповідальності, без складання протоколу та без винесення відповідної постанови, що прямо суперечить вимогам законодавства щодо порядку фіксації правопорушень. Позивач не отримував повістки у встановленому законом порядку, а повістка, вручена 16 березня 2026 року, визнана самим відповідачем недійсною, що виключає будь-які підстави для тверджень про порушення правил військового обліку. Таким чином, відповідач, як орган ведення Реєстру, не забезпечив актуалізацію та достовірність даних, що є його прямим обов`язком відповідно до законодавства.
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
ІНФОРМАЦІЯ_5 у відзиві на позовну заяву (а.с.52-55) позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні, покликаючись на те, що 26 березня 2026 року на адресу ТзОВ «Клевер Сторс» було надіслано розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №109 з вимогою оповістити військовозобов`язаного працівника підприємства ОСОБА_1 про необхідність прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки позивач не виконав вимогу розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів були внесені відомості про порушення правил військового обліку. Разом з тим, до органів Національної поліції було скеровано електронне звернення про доставлення ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 для складання адміністративних матеріалів та притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення частини третьої статті 210-1 КУпАП. Жодних адміністративних матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП не складалось.
Таким чином, враховуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_5 не складалось жодних адміністративних матеріалів щодо ОСОБА_1 , та враховуючи той факт, що він продовжує вчиняти правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, представник відповідача вважає, що жодних порушень вимог чинного законодавства України про які говорить позивач у позовній заяві, не допускалось, протиправних дій чи бездіяльності не вчинялось.
З наведених підстав просив у задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив (а.с.61-66) позивач не погоджується з доводами, викладеними відповідачем у відзиві на позовну заяву, оскільки вони є необґрунтованими, не підтверджуються належними та допустимими доказами і не спростовують обставин, наведених у позовній заяві.
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був призовником та перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 (Дубровиця), що підтверджується відомостями військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» від 17 лютого 2026 року (а.с.16).
У той же час, згідно з відомостей військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» від 17 березня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.15).
Відповідно до відомостей військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» від 06 квітня 2026 року, ОСОБА_1 , перебуває у розшуку у зв`язку з неприбуттям за мобілізаційним розпорядженням (а.с.17-19).
06 квітня 2026 року ТОВ «Клевер Сторс» через веб-портал «Дія» було відправлено заяву про бронювання працівників №20260406-2193304, а саме ОСОБА_1 , проте, позивача не було заброньовано у зв`язку з відображенням щодо нього статусу « ОСОБА_2 » (а.с.34-35).
17 березня 2026 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому, серед іншого, просив надати наступну інформацію: на якій підставі ОСОБА_1 включено до резервістів до досягнення мобілізаційного віку у 25 років та на якій підставі йому вручено повістку на відправку на військову службу по мобілізації до досягнення ним мобілізаційного віку (а.с.40).
Листом від 24 березня 2026 року №688 відповідач повідомив представника позивача про те, що вручену ОСОБА_1 повістку ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає недійсною. Крім того, повідомлено, що щодо можливих порушень законодавства посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 буде проведена перевірка (а.с.23).
19 березня 2026 року представник позивача звернулась до відповідача з заявою, у якій просила: привести у відповідність відомості про ОСОБА_1 ; скасувати внесені відомості як про резервіста та виключити з військового резерву; визнати недійсною повістку про виклик призовника ОСОБА_1 (а.с.27).
У відповідь на вказану заяву, відповідач листом від 24 березня 2026 року №686 повідомив, що на момент розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 виповнилось 25 років, а тому він переходить до категорії військового обліку як військовозобов`язаний. У свою чергу, повістку про необхідність прибуття ОСОБА_1 відповідач вважає недійсною (а.с.33).
07 квітня 2026 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому просив надати наступне: інформацію на підставі чого ОСОБА_1 було оголошено в розшук; докази вручення мобілізаційного розпорядження; відомості про те, чи було виявлено факт порушення ОСОБА_1 правил військового обліку; відомості про те, чи було складено відносно ОСОБА_1 протокол/постанова про притягнення до адміністративної відповідальності (а.с.44).
У відповідь на вказаний запит, відповідач листом від 10 квітня 2026 року №968 повідомив, що ОСОБА_1 внесено в порушники у зв`язку з тим, що йому на домашню адресу було надіслано повістку, а також на місце роботи було надіслано розпорядження на явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Крім того, повідомлено, що для вирішення питань стосовно порушення правил військового обліку ОСОБА_1 потрібно з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.37).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У зв`язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє станом на час розгляду справи.
Указом Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженим Законом України від 03 березня 2022 року №2105-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Відповідно до частини третьої статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:
допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;
призовники - особи, які взяті на військовий облік;
військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;
військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;
резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку.
Відповідно до частини п`ятої статті 33 Закону №2232-XII військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пункт 2 частини першої статті 37 Закону №2232-XII передбачає, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників.
У той же час, пунктом 3 частини першої статті 37 Закону №2232-XII передбачено, що взяттю на військовий облік резервістів підлягають особи, які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення №154).
Відповідно до пункту 1 вказаного Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За змістом положень пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, зокрема із застосуванням системи електронної черги (у порядку, визначеному Міноборони), видають необхідні довідки та інші документи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Військовий облік ведеться з метою визначення наявних людських мобілізаційних ресурсів та їх накопичення для забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення особовим складом у мирний час та в особливий період (пункт 3 Порядку №1487).
Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
У разі зміни місця проживання або у разі, коли в паспорті громадянина України відсутні відмітки про реєстрацію місця проживання, призовниками, військовозобов`язаними та резервістами подається інформація, яка підтверджується документами або відомостями відповідно до Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» та Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» (Офіційний вісник України, 2022 р., №25, ст. 1234).
Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Пункт 23 Порядку №1487 визначає, що призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад», через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.
Таким чином, до завдань територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки серед іншого належить ведення військового обліку військовозобов`язаних та розгляд звернень громадян, у тому числі і з цих питань.
Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць, визначає Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі - Закон №1951-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону №1951-VIII основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.
Частинами восьмою та дев`ятою статті 5 Закону №1951-VIII передбачено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, центри рекрутингу Збройних Сил України, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Відповідно до частини першої та третьої статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Особам, які працюють з базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.
Згода призовників, військовозобов`язаних та резервістів на обробку їх персональних даних для цілей Реєстру не потрібна.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.
Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині взяття ОСОБА_1 на військовий облік зі статусом « ІНФОРМАЦІЯ_9 », суд зазначає наступне.
Так, судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , був призовником та перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 (Дубровиця), що підтверджується відомостями військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» від 17 лютого 2026 роук (а.с.16).
У той же час, згідно з відомостей військово-облікового документа, сформованого у застосунку «Резерв+» від 17 березня 2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с.15).
06 квітня 2026 року ТОВ «Клевер Сторс» через веб-портал Дія було відправлено заяву про бронювання працівників №20260406-2193304, а саме ОСОБА_1 , проте, позивача не було заброньовано у зв`язку з відображенням щодо нього статусу « ОСОБА_2 » (а.с.34-35).
17 березня 2026 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому, серед іншого, просив надати наступну інформацію: на якій підставі ОСОБА_1 включено до резервістів до досягнення мобілізаційного віку у 25 років та на якій підставі йому вручено повістку на відправку на військову службу по мобілізації до досягнення ним мобілізаційного віку (а.с.40).
Листом від 24 березня 2026 року №688 відповідач повідомив представника позивача про те, що вручену ОСОБА_1 повістку ІНФОРМАЦІЯ_2 вважає недійсною. Крім того, повідомлено, що щодо можливих порушень законодавства посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 буде проведена перевірка (а.с.23).
19 березня 2026 року представник позивача звернулась до відповідача з заявою, у якій просила: привести у відповідність відомості про ОСОБА_1 ; скасувати внесені відомості як про резервіста та виключити з військового резерву; визнати недійсною повістку про виклик призовника ОСОБА_1 (а.с.27).
У відповідь на вказану заяву, відповідач листом від 24 березня 2026 року №686 повідомив, що на момент розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 виповнилось 25 років, а тому він переходить до категорії військового обліку як військовозобов`язаний. У свою чергу, повістку про необхідність прибуття ОСОБА_1 відповідач вважає недійсною (а.с.33).
Суд зауважує, що за змістом пункту 3 частини першої статті 37 Закону №2232-XII взяттю на військовий облік резервістів підлягають особи, які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання. Аналізуючи положення частини другої статті 26-2 Закону №2232-ХІІ слід дійти висновку, що зарахування особи до військового оперативного резерву пов`язане з укладенням контракту про проходження служби у військовому резерві. Згідно з пунктом 12 Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Збройних Сил України, затвердженого Указом Президента України №618/2012 від 29 жовтня 2012 року, з такими військовозобов`язаними укладається контракт. Військовозобов`язані, які не досягли 25-річного віку та пройшли базову військову службу, приймаються на службу у військовому резерві за їх згодою.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів укладення з позивачем контракту про проходження служби у військовому резерві або надання ним згоди на таке проходження.
При цьому, суд звертає увагу, що у військово-обліковому документі позивача «Резерв+», сформованому 06 квітня 2026 року, категорія обліку ОСОБА_1 відображена як «Військовозобов`язаний», а не «Резервіст». Водночас, під час формування 06 квітня 2026 року заяви на бронювання статус ОСОБА_1 відображається як «Резервіст».
Таким чином, у відповідних електронних документах та під час формування заяви на бронювання відображаються різні відомості щодо категорії обліку (статусу) ОСОБА_1 , що свідчить про наявність розбіжностей у відомостях, які використовуються інформаційною системою.
У той же час, аналізуючи відповіді відповідача на запит представників позивача щодо підстав взяття позивача на військовий облік у статусі резервіста, суд зауважує, що в жодній із наданих відповідей відповідач не навів обґрунтування та не роз`яснив причин наявності розбіжностей у статусі позивача. Водночас, відповідач послідовно зазначав, що після досягнення позивачем 25-річного віку останній перебуває на військовому обліку саме як військовозобов`язаний.
Однак, такі твердження відповідача не узгоджуються з відображенням статусу позивача як «Резервіст» під час формування заяви на бронювання, що свідчить про наявність суперечностей у відомостях щодо військово-облікового статусу позивача, які відповідач належним чином не пояснив та не усунув.
Відтак, у даному випадку відповідач фактично перекладає наслідки внутрішніх процедурних рішень, пов`язаних із формуванням картотеки оперативного резерву, на позивача як учасника правовідносин, позбавляючи його гарантованого законом права на відстрочку з підстав бронювання критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення товариством.
Таким чином, зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ОСОБА_1 із статусом «резервіст» та зобов`язання відповідача привести у відповідність до вимог законодавства військово-облікові відомості про ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»), а саме: виключити з обліку статус «резервіст» та здійснити військовий облік зі статусом «військовозобов`язаний», в тому числі у відомостях, які відображаються на веб-сайті «Дія» при бронюванні працівників.
При цьому суд не вбачає необхідності в окремому визнанні протиправною бездіяльності відповідача щодо неприведення військово-облікових даних позивача у відповідність до вимог законодавства, оскільки необхідне поновлення порушеного права досягається шляхом зобов`язання відповідача вчинити конкретні дії щодо виправлення відповідних відомостей у Реєстрі.
Щодо позовних вимог в частині внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, суд зазначає наступне.
Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені у частині першій статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII (далі - Закон №3543-XII). Громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
За змістом частини третьої статті 22 Закону №3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі - Порядок №560), прийнятий відповідно до частини п`ятої статті 22 Закону №3543-XII.
Пунктом 13 Порядку №560 передбачено, що керівники підприємств, установ, організацій з отриманням розпорядження відповідного голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування:
видають наказ керівника підприємства (установи, організації) про проведення оповіщення резервістів та військовозобов`язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який надіслав розпорядження, відповідальні особи за здійснення оповіщення, порядок здійснення контролю за оповіщенням та прибуттям військовозобов`язаних, інші питання;
організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;
здійснюють на підприємстві (в установі, організації) інформаційне забезпечення призову резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації;
повідомляють письмово у триденний строк районному (міському) територіальному центру комплектування та соціальної підтримки про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов`язаними вимог законодавства;
забезпечують прибуття резервістів та військовозобов`язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або військових частин чи звільнення їх від виконання обов`язків з урахуванням часу, необхідного для прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та у разі потреби часу на зворотній шлях;
невідкладно інформують відповідний районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.
З оголошенням мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, резервісти та військовозобов`язані, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях (пункт 20 Порядку №560).
Відповідно до підпункту 1 пункту 27 Порядку №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктом 41 Порядку №560 визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Повістки для оповіщення представниками структурних підрозділів районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, підприємств, установ, організацій доставляються керівнику районної (міської) держадміністрації (військової адміністрації), керівнику виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, керівнику підприємства (установи, організації) разом із розпорядженням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів оповіщення резервістів та військовозобов`язаних (пункт 46 Порядку №560).
Відповідно до частини першої статті 27 Закону №3543-XII у разі невиконання під час мобілізації громадянином обов`язків, передбачених частинами першою, третьою статті 22 цього Закону, та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки звертається до органів та підрозділів, що входять до системи поліції, щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення такого громадянина до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пунктом 56 Порядку №1487 установлено, що Національна поліція: за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).
Відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що у тому випадку, коли військовозобов`язаний відповідно до приписів Закону №3543-XII та Порядку №560 був оповіщений про необхідність прибуття до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, проте не прибув, то за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до органів Національної поліції такий громадянин доставляється до ТЦК та СП для складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення й про ці дії вноситься запис до Реєстру.
Так, з матеріалів справи слідує, що у позивача у застосунку «Резерв+», сформованого 06 квітня 2026 року, наявна відмітка про звернення до Нацполіції, у зв`язку з не прибуттям останнім за мобілізаційним розпорядженням.
До відзиву на позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_5 було надано копію розпорядження від 26 березня 2026 року, якість якого не дозволяє належним чином ознайомитися з його змістом, в якому серед іншого зазначено про необхідність забезпечити прибуття ОСОБА_1 30 березня 2026 року о 10:00 год до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд зауважує, що обов`язок прибути за викликом ТЦК та СП виникає лише за умови отримання відповідного документа - мобілізаційного розпорядження або повістки під особистий підпис або рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення
Однак, відповідач не довів факту належного повідомлення позивача про обов`язок прибути за мобілізаційним розпорядженням до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки доказів направлення мобілізаційного розпорядження (під особистий підпис, рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення тощо) у матеріалах справи не міститься.
Відтак, відповідач не надав суду жодних допустимих і належних доказів, які підтверджують оповіщення позивача як військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Більше того, матеріалами справи підтверджується, що позивача не було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку. Протокол про адміністративне правопорушення відносно нього не складався, і постанова про адміністративне стягнення не виносилась. Такі відомості відсутні і у графі «Правопорушення» мобільного застосунку «Резерв+».
Суд зауважує, що обов`язок доказувати правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності покладено на суб`єкта владних повноважень, тобто на відповідача.
Разом з тим, відповідачем не доведено правових та фактичних підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та вжиття у зв`язку із цим заходів щодо його розшуку.
Відтак, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку, та зобов`язання виключити із вказаного Реєстру відомості про порушення ним правил військового обліку підлягають задоволенню.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на задоволення позову на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2129,92 грн (1331,20 грн х 0,8 х 2, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд»), що був сплачений квитанцією від 24 квітня 2026 року №9296-3574-8510-9809 (а.с.11).
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про ОСОБА_1 із статусом «резервіст».
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 привести у відповідність до вимог законодавства військово-облікові відомості про ОСОБА_1 в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів («Оберіг»), а саме: виключити з обліку статус «резервіст» та здійснити військовий облік зі статусом «військовозобов`язаний», в тому числі у відомостях, які відображаються на веб-сайті «Дія» при бронюванні працівників.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та про його розшук.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у сумі 2129,92 грн (дві тисячі сто двадцять дев`ять гривень грн 92 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В. Л. Шепелюк