ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відкриття провадження в адміністративній справі
24 серпня 2026 року Справа № 160/24382/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., перевіривши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), поданою в його інтересах адвокатом Мариною Аліною Олексіївною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
11 серпня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла сформована 11 серпня 2026 року в підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), подана в його інтересах адвокатом Мариною Аліною Олексіївною (далі - представник позивача), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - І відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІІ відповідач), в якій представник позивача просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні з 30 березня 2022 року до 19 травня 2023 року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та ІНФОРМАЦІЯ_4 сплатити на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 30 березня 2022 року до 19 травня 2023 року, який дорівнює 180 днів, з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 160/2402/25;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із несвоєчасною виплатою грошового забезпечення з 30 березня 2022 року до 19 травня 2023 року;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та ІНФОРМАЦІЯ_4 сплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку із несвоєчасною виплатою грошового забезпечення з 30 березня 2022 року до 19 травня 2023 року.
Суд своєю ухвалою від 17 серпня 2026 року позовну заяву залишив без руху.
18 серпня 2026 року від представника позивача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли заява про усунення недоліків від 18 серпня 2026 року б/н, до якої серед іншого додано уточнену позовну заяву від 11 серпня 2026 року б/н, заяву про поновлення строку звернення до суду від 18 серпня 2026 року та квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1064,96 грн.
На обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що позивач у період з 30 березня 2022 року по 26 липня 2023 року проходив військову службу у І відповідача.
Згідно з відповіддю ІІ відповідача від 26 грудня 2024 року № 6/3/2647 І відповідач знаходився на фінансовому забезпечені у ІНФОРМАЦІЯ_6 , тобто І відповідач займається нарахуванням всіх видів грошового забезпечення підпорядкованим військовослужбовцям, а ІІ відповідач здійснює виплати всіх видів грошового забезпечення військовослужбовцям, які проходять військову службу у І відповідача.
28 листопада 2025 року набрало чинності рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2025 року по справі № 160/2402/25, яким серед іншого зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_7 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 30 березня 2022 року по 19 травня 2023 року належні, з урахуванням проведених раніше виплат, суми грошового забезпечення, обчислені із розмірів його посадового окладу та розміру окладу за військове звання за період з 30 березня 2022 року по 19 травня 2023 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, та множення на відповідні тарифні коефіцієнти.
На виконання вищевказаного рішення суду 27 червня 2026 року на картковий рахунок позивача зараховано 101677,02 грн (згідно з копією операції зарахування на картковий рахунок позивача від 27 червня 2026 року на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 2 вересня 2025 року по справі № 160/2402/25).
З посиланням на положення статей 116, 117 Кодексу законів про працю України, представник позивача просить позовні вимоги в частині зобов`язання нарахувати та виплатити середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні задовольнити.
З урахуванням положень статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», представник позивача також просить зобов`язати відповідачів нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів за весь час затримки виплати по день фактичної виплати перерахованого грошового забезпечення.
Після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено, тому вважаю за необхідне відкрити провадження у цій справі.
Згідно із частиною п`ятою статті 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Представником позивача до заяви про усунення недоліків від 18 серпня 2026 року б/н додано заяву про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з пунктом 7 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається результат вирішення заяв і клопотань позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику (повідомлення) сторін.
Щодо заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом суд зазначає таке.
Представник позивача зазначає, що позивачу не було вручено письмового повідомлення із зазначенням структури виплачених сум, не було надано довідки-розрахунку, а також не повідомлено про складові виплати, здійсненої на виконання рішення суду. Фактично позивачу були перераховані грошові кошти, однак відсутність інформації щодо їх структури унеможливлювала встановлення факту того, які саме виплати були проведені; за який період вони нараховані; які суми залишаються несплаченими; чи повністю виконано рішення суду; правильність здійсненого відповідачем розрахунку; правильний розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку; правильний розрахунок компенсації втрати частини доходів; остаточну ціну позову.
Додатковою об`єктивною обставиною, яка ускладнила можливість своєчасного звернення до суду, було перебування представника позивача на лікарняному з 24 червня 2026 року по 24 липня 2026 року. Зазначений період тимчасової непрацездатності набуває особливого значення, оскільки він припав саме на завершальну стадію перебігу процесуального строку, коли здійснювався збір доказів та листування з відповідачами. Незважаючи на перебування представника на лікуванні, останній продовжив здійснювати необхідні процесуальні дії одразу після усунення відповідних перешкод, що підтверджує відсутність будь-якого наміру затягувати звернення до суду.
З урахуванням викладеного, представник позивача просить поновити позивачу строк звернення до суду.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).
За змістом частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Частиною першою статті 47 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) установлено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Згідно із статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати. У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.
Статтею 117 КЗпП України регламентовано, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 240/532/20 сформулював висновок, відповідно до якого строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини п`ятої статті 122 КАС України. Тобто строк звернення до суду обмежується місячним строком.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 22 січня 2020 року у справі № 620/1982/19, у вказаній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
При цьому, Верховний Суд наголосив, що при вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об`єктивної можливості особи знати про такі факти.
Так, днем, коли особа дізналася про порушення свого права, є встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Якщо виплата належних сум при звільненні була здійснена не одноразово, а частинами, то строк звернення з позовом про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, має обчислюватися з дати фактичного проведення кожної такої виплати окремо.
Відповідно до статті 116 КЗпП України роботодавець зобов`язаний провести з працівником повний розрахунок у день його звільнення, виплатити всі суми, що йому належать. Невиконання цього обов`язку породжує відповідальність, передбачену статтею 117 КЗпП України, суть якої полягає у компенсації працівникові майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку, у формі середнього заробітку за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.
Метою такого законодавчого регулювання є захист майнових прав працівника у зв`язку з його звільненням з роботи, зокрема захист права працівника на своєчасне одержання заробітної плати за виконану роботу, яка є основним засобом до існування працівника, необхідним для забезпечення його життя.
Отже, для встановлення початку перебігу строку звернення до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні важливими є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Порушення обов`язку роботодавця виникає з моменту, коли останній не здійснив належну виплату у визначений законом строк, тобто з дня звільнення. При цьому поетапність здійснення виплат не змінює юридичної природи такого порушення, а лише фіксує моменти його часткового усунення. Кожна окрема виплата припиняє затримку у межах відповідної частини заборгованості, не нівелюючи загального порушення обов`язку роботодавця щодо повного та своєчасного розрахунку.
Наявність спору або судових рішень про розмір заборгованості не є визначальними для кваліфікації самої затримки, оскільки правовою підставою для застосування відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, є не факт згоди сторін щодо суми заборгованості, а сам факт несвоєчасного виконання обов`язку роботодавця з проведення повного розрахунку із працівником під час його звільнення.
Таким чином, кожен епізод виплати як окремий момент фактичного розрахунку у межах тієї частини зобов`язання, якої він стосується, є завершенням певного епізоду порушення, що породжує підставу для застосування до роботодавця механізму відповідальності, передбаченого статтею 117 КЗпП України. Відтак, строк звернення з вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України має обчислюватися з дати фактичного проведення окремої виплати.
Такий підхід узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 10 лютого 2022 року у справі № 300/3142/20, від 7 вересня 2023 року у справі № 160/914/23 та від 12 березня 2026 року у справі № 420/9470/25, згідно з якою строки звернення за кожною підставою для нарахування середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку обраховуються окремо.
З позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що виплата грошового забезпечення у розмірі 101677,02 грн проведена 27 червня 2026 року.
Отже, місячний строк звернення до суду за позовними вимогами про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні щодо суми 101677,02 грн, виплаченої 27 червня 2026 року, має обчислюватися з 28 червня 2026 року та закінчується 28 липня 2026 року.
Суд зазначає, що відповідачі під час виплати коштів на виконання рішення суду не мали повідомляти позивача про виплачені кошти окремим повідомленням, оскільки така виплата відбулась не під час звільнення позивача з військової служби, а на виконання судового рішення.
Водночас, з наданих суду документів встановлено, що представник позивача - адвокат Марина Аліна Олексіївна, яка надає правничу допомогу позивачу з 29 жовтня 2024 року, у період з 24 червня 2026 року до 24 липня 2026 року перебувала на стаціонарному лікуванні, що підтверджено медичною документацією.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити позивачу строк звернення до суду за позовними вимогами про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно із пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
У частинах першій, другій та третій статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що у спірний період позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посади публічної служби, які обіймав позивач та у зв`язку з проходженням служби на яких виник цей спір, не відносяться до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище у розумінні примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з останньою під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються, зокрема, військові посадові особи вищого офіцерського складу, якими в силу частини другої статті 5 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовці зі званнями: армійськими - бригадний генерал, генерал-майор, генерал-лейтенант, генерал; корабельними - коммодор, контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал.
Згідно із частиною першою статті 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У частині п`ятій статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в цій справі, а також, що означена справа не є справою у спорі, що відповідно до приписів частини четвертої статті 12 КАС України має розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження, з урахуванням вимог статей 260, 262 КАС України, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись статтями 5, 9, 12, 19, 20, 32, 122, 160, 161, 168, 171, 174, 175, 256, 260, 261, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах адвокатом Мариною Аліною Олексіївною, до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за позовними вимогами про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у адміністративній справі № 160/24382/26.
Справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Установити відповідачам строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, - п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.
Зобов`язати адвоката Марину Аліну Олексіївну протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:
- військовий квиток позивача у повному обсязі;
- письмові пояснення щодо обставин проходження / непроходження позивачем військової служби після 26 липня 2023 року та станом на час звернення до суду з цією позовною заявою, у випадку продовження проходження військової служби - надати письмові докази.
Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд»:
- довідку з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- довідку з відомчого обліку Міністерства оборони України в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- наказ (витяг з наказу) про зарахування позивача до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- наказ (витяг з наказу) про звільнення позивача з військової служби;
- наказ (витяг з наказу) про виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- письмові пояснення щодо обставин виключення позивача зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 (зокрема щодо підстав та із зазначенням інформації щодо подальшого проходження позивачем військової служби);
- послужний список на позивача;
- довідку про грошове забезпечення позивача за період з 1 травня 2023 року до 30 червня 2023 року із зазначенням у довідці окремо всіх складових грошового забезпечення (щомісячних основних, щомісячних додаткових та одноразових додаткових видів грошового забезпечення) у кожному місяці та фактично відпрацьованих днів у кожному місяці за вказаний період та з урахуванням перерахованого грошового забезпечення, виплаченого на виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/2402/25;
- докази на підтвердження обставин проведення з позивачем остаточного розрахунку при звільненні з військової служби (платіжні доручення тощо);
- документально підтверджену інформацію щодо органу, яким проведено виплату перерахованого за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/2402/25 грошового забезпечення;
- грошовий атестат на позивача;
- довідку про фактично нараховане та виплачене позивачу при звільненні з військової служби грошове забезпечення із зазначенням у довідці окремо всіх складових грошового забезпечення;
- довідку про належне позивачу при звільненні з військової служби грошове забезпечення;
Запропонувати:
- позивачу подати до суду відповідь на відзив протягом п`яти днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів;
- відповідачам подати до суду заперечення протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів.
Роз`яснити учасникам справи, що розгляд справи по суті буде розпочато через тридцять днів після відкриття провадження у справі, а справу буде розглянуто без виклику учасників справи в судове засідання (у порядку письмового провадження) протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Нагадати сторонам, що згідно з частинами другою-п`ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Попередити сторони, що відповідно до частини дев`ятої статті 79 КАС України копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Справа розглядатиметься суддею Чернявською Т.І. одноособово.
Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи до електронного кабінету за допомогою підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд».
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо цієї справи в мережі Інтернет за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud0470/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Здійснювати розгляд (формування та зберігання) справи у змішаній (паперова та електронна) формі.
Суддя Т.І. Чернявська