ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
25 серпня 2026 року Справа №160/10559/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Маковська О.В., перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2025, яке набрало законної сили 04.09.2025, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 18.09.2023 №213050035053 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 20.09.1991 по 15.05.2003 та призначити з 10.09.2023 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
В решті позовних вимог відмовлено.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі, в якій заявник просить:
-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №160/10559/24 протягом одного місяця з дня отримання копії ухвали суду, із зазначенням відомостей, передбачених частиною другою статті 382-2 КАС України, зокрема: розміру пенсії, що фактично виплачується Позивачу щомісяця; дат та сум виплат у рахунок сум пенсії за минулий період; залишку невиплачених сум; бюджетного напряму (джерела), з якого здійснюються виплати.
-на підставі частини 4 статті 382-1 КАС України зобов`язати подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області.
-у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту або неподання звіту у встановлений судом строк - накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно до частин третьої, десятої статті 382-3 КАС України, половина суми якого відповідно до частини четвертої статті 382-3 КАС України стягується на користь Позивача, а також встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 КАС України.
-за наслідками розгляду звіту розглянути питання про зміну способу і порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2025 у справі №160/10559/24 в частині виплати за правилами статті 378 КАС України (частини третя, дев`ята статті 382-3 КАС України), визначивши, що виплата пенсії ОСОБА_1 у призначеному на виконання судового рішення розмірі та сум пенсії за минулий період здійснюється щомісяця у повному нарахованому розмірі з загальних видатків бюджету Пенсійного фонду України, передбачених на виплату пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», без застосування будь-якого окремого (спеціального) порядку виплати пенсій, призначених чи нарахованих (перерахованих) на виконання судових рішень, з урахуванням сум, фактично виплачених позивачу.
Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.
Так, статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. ч.2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, вказаною нормою КАС України передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 та від 06.05.2019 у справі №826/9960/15.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Такого висновку дійшов і Верховний Суд у додатковій постанові від 31.07.2018 у справі № 235/7638/16-а.
Вирішуючи питання щодо необхідності встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі, суд зазначає, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив (в частині вимог зобов`яльного характеру) зобов`язати відповідача:
-зарахувати спірний період роботи до страхового стажу позивача
-призначити пенсію за віком.
Так, судом встановлено та позивачем не заперечується, що спірний період роботи зараховано позивачу до страхового стажу та призначено пенсію за віком.
В той же час, позивач просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у даній справі в часині виплати позивачу заборгованості з пенсії.
Таким чином, суд доходить висновку, що питання щодо виплати позивачу пенсії не було предметом розгляду у даній справі, а тому рішення не містить відповідних вимог зобов`язального характеру, а відповідні обставини не можуть досліджуватися судом при розгляді заяви, поданої в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, з наданням їх правової оцінки.
Рішення суду прийнято відповідно до заявлених позовних вимог.
Необхідність такого застосування має бути належним чином обґрунтована стороною у справі з огляду на доцільність вжиття такого процесуального механізму або потребує наявності певних сумнівів у суду щодо виконання суб`єктом владних повноважень його рішення, чи інших значущих підстав.
Саме по собі застосування судового контролю виконання судових рішень за відсутності очевидної необхідності не є виправданим.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 28.04.2021 у справі №806/2594/16.
У сукупності викладених обставин, суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують виконання рішення суду у даній справі, а тому підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду немає.
Відтак, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 241, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/10559/24 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська